Каталог «Весь русский мир» сайту Фонду «Русский мир» видає списки організацій, які коли-небудь отримували його гранти і які можна відфільтрувати за країнами, містами і видами діяльності. У Херсоні знаходиться 5 організацій і одна фізична особа, приписані росіянами до «русского мира». І всі вони так чи інакше пов’язані із державними чи муніципальними закладами освіти і культури.
«Русский мир» у школі-колегіумі №51 ім. Г. Потьомкіна
5 жовтня 2011 року у НВК №51 імені Г. Потьомкіна відкрився Кабінет «Русского мира», створення якого лобіював директор цієї ж школи – Павло Осьмінін, який одночасно був керівником і засновником громадської організації «Центр російської культури». Ця ж організація видавала журнал «Русское просвещение», який розповсюджувався у школах, бібліотеках та вишах області.
І «Центр російської культури», і журнал, і кабінет «Русского мира» у каталозі російського Фонду «прописані» за однією адресою в Херсоні – проспект Будівельників, 9. І це – адреса НВК №51 імені Г. Потьомкіна.
Отже, три проекти «Русского мира» – кабінет, отримувач грантів РФ – громадська організація і журнал – працювали на базі комунального закладу шкільної освіти.
Скріншот: russkiymir.ru
Скріншот: russkiymir.ru
У відповіді на інформаційний запит до Управління освіти Херсонської міської ради, його керівник Юрій Ніконов, посилаючись на слова Осьмініна, повідомив, що: «Під час свого функціонування зазначена громадська організація (ГО «Центр російської культури»- ред.) не була розташована у приміщенні НВК №51, лише використовувалася поштова адреса закладу освіти для листування».
За даними Єдиного державного реєстру, ГО «Центр російської культури» та колегіум №51 дійсно зареєстровані за різними адресами. Але у реєстраційних даних громадської організації, у розділі «Інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою», у ЄДР вказані ті ж самі телефони, що і в школи-колегіуму – 290935 та 294319. Чому Павло Осьмінін вказав при реєстрації «Центру російської культури» телефони комунального закладу і чому, як повідомляє пан Ніконов, використовував для листування шкільну адресу, а не ту, за якою організація і була зареєстрована? Можливо тому, що свого офісу у «Центру російської культури» не було? Скоріш за все – так, адже до свого припинення у 2015 році юридичною адресою ГОшки була квартира в житловому будинку на вулиці Дорофеєва, 12А. За даними довідкового порталу nomer.org, це адреса реєстрації Павла Осьмініна.
У квітні 2015 року ГО «Центр російської культури» припинила діяльність. Однією з ліквідаторів організації була Ірина Володимирівна Галкіна – вчителька російської мови та літератури школи-колегіуму, тобто, підлегла Осьмініна (тут її блог на сайті школи).
У 2009 році у приміщенні школи також був відкритий музей історії міста Херсона. За інформацією Управління освіти Херсонської міської ради, він був створений педагогічним та учнівським колективом і його діяльність відповідає вимогам Положення про такі заклади у освітніх закладах.
Однак громадськість міста рік за роком звертає увагу влади, що серед експонатів музею присутня велика кількість імперських символів Росії, яку сам директор називає «краєзнавчим матеріалом». Робота з популяризації російських полководців дійшла до того, що першачки НВК №51 складали присягу до дня народження Григорія Потьомкіна, яку приймав тодішній очільник міста – регіонал Володимир Сальдо.
Такі заходи проводились під гаслами патріотичного виховання.
Павло Осьмінін, директор НВК №51 ім. Г. Потьомкіна Фото: www.pik.ua
У вересні 2014 року «Центр російської культури» провів у Херсоні десятки урочистих заходів із вшанування пам’яті російського полководця і фаворита Катерини II. Учням та вчителям херсонських шкіл дарували інформаційні буклети, книжки та енциклопедію «История Херсона», видані коштом фонду «Русский мир». У рамках заходів було також відкрито сайт «Великолепный князь Тавриды», теж профінансований фондом.
У 2015 році ця школа і її директор Павло Осьмінін вже втрапили до чергового скандалу через інформацію про те, що учням 2 класу роздавали підручники під назвою «Я живу в России», яку на прес-конференції повідомили представники «Правого сектору». За інформацією сайту «Херсонские вести», тоді начальник управління освіти Юрій Ніконов пообіцяв, що підручники будуть утилізовані. Павло Осьмінін повідомив, що таких підручників вони не отримували, тож зрозуміти слова начальника управління освіти про їх утилізацію важко.
Фото: www.ipress.ua
За однією адресою зі школою зареєстрована ще одна організація – Херсонський міський благодійний фонд «Потьомкін». Примітно, що до 2015 року вона була зареєстрована за іншою адресою – по вул. Дорофеєва, 12 А, кв.112, тобто, за домашньою адресою директора школи Павла Осьмініна і юрадресою ГО «Центр російської культури» на чолі з ним же.
На сайті НВК повідомляється, що «Херсонський міський благодійний фонд «Потьомкін» створений батьківською громадськістю Херсонського навчально-виховного комплексу № 51 ім. Г.О. Потьомкіна». Однак, як свідчить ЄДР, керівниками цього фонду стали співробітники школи-колегіуму. Спочатку фонд очолювала Наталя Гапонова, вчителька початкових класів, а з 2016 року керівником є Ірина Іліаді, завідувачка шкільною бібліотекою, на базі якої і був відкритий кабінет «Русского мира».
Судячи з інформації , опублікованої на сайті Херсонського НВК №51, БФ «Потьомкін», єдиний, який надає школі благодійну допомогу. Так, у 2017 році фонд перерахував НВК №51 – 153 331 грн., а у 2018 році – 237 927 грн. У звітах фонду вказано, що кошти перераховують юридичні та фізичні особи, однак ні назви, ні імена благодійників на називаються. Тому хто є спонсором Фонду – питання відкрите.
Павло Осьмінін, директор НВК №51 ім. Г. Потьомкіна у своєму шкільному кабінеті Фото: pik.ua
У відповіді очільника міського управління освіти Ю.Ніконова також стверджується, що «у період з 2013 по 2019 рік НВК №51 не отримував благодійну допомогу від Фонду «Русский мир». Пан Ніконов, мабуть, розуміє, що офіційно фонди, засновані урядом країни-агресора таку допомогу (насправді ж фінансування проросійських діячів та організацій) можуть і не надавати. Для цього є організації, які отримують гранти, чи фізособи-прокладки з готівкою. І переліки херсонських грантерів «Русского мира» тому є доказом. Як і публікації про заходи у НВК №51 і їхніх спонсорів, про які писали ЗМІ.
На початку 2014 року, тобто, у час , коли столиця України вже була у вогні, у Херсоні пройшов конкурс «Вчитель року». Зокрема, обирали й найкращих у номінації «вчитель російської мови», переможців якого серед інших вітали і проросійські політики. Один із них – Георгій Калєнов, голова Херсонського осередку партії «Руська єдність», оголошений СБУ у розшук за підозрою у посяганні на територіальну цілісність України. Були й подарунки від РФ. Від Россотрудничества (федеральне агентство, утворене МЗС Росії для роботи закордоном) переможці отримали книги, від Генерального консульства РФ у Одесі – грамоти, а від партії «Руська єдність» кримського сепаратиста Сергія Аксенова – квіти та цукерки.
Скріншот: rus-ua.info
Культ Потьомкіна як технологія
У 2014 році російські імперці бучно святкували 275-річчя з дня народження князя Григорія Потьомкіна. На фоні спроби анексії Криму та війни на Донбасі ювілей фаворита Катерини ІІ російські пропагандисти використали сповна, називаючи його «отцом Новороссии» та згадуючи «Крым Ваш» у листі до цариці. До святкувань на кошти російських фондів залучили і проросійські організації на півдні України. На жаль, Херсон тут відзначився особливо. Зберігаючи імперську і радянську історіографію, відлік місту і досі ведуть від указу Катерини ІІ 1778 року, викреслюючи з історії той факт, що терени нинішнього Херсону заселяли люди ще в дохристиянську добу, а до завоювань російської армії на картах світу тут було поселення Білховичи.
День народження могильника Запорізької Січі і предводителя першої окупації Криму в Херсоні гуляли три дні – 17,18 та 25 вересня. Ініціатором святкування, що фінансувалось фондом «Русский мир», як повідомляє його сайт, була громадська організація «Центр русской культуры». У заходах були масово задіяні і школярі, особливий сценарій – у НВК імені князя Потьомкіна.
«17 сентября необычно начался учебный день у первоклассников: в школьном Музее истории города Херсонского учебно-воспитательного комплекса № 51 имени Г. А. Потёмкина ученики знакомились с жизнью Потёмкина, становлением Черноморского флота, развитием города Херсона. После этого школьники побывали возле памятника Г. А. Потёмкину, где состоялось посвящение в ученики УВК № 51», – цитує сайт «Русского мира» інформацію прес-служби херсонської організації.
Там же повідомляється, що у краєзнавчому музеї проводився форум юних екскурсоводів та презентація виданої коштом російського фонду енциклопедії «История Херсона. XVIII–XIX века», а на території Херсонської фортеці – конкурс юних дослідників історії. Завершились заходи 25 вересня, знову ж таки, у НВК № 51 – там відкрили «зал русской истории Музея истории города Херсона».
Подібні заходи – нагода нагадати про себе усім проросійським організаціям, яких чимало вже було названо – але ще далеко не всі, хоча у назвах вже можна і заплутатись. Бо крім БФ «Потьомкін» є ще ГО «Князь Потьомкін», а крім «Центру російської культури» є ще «Російський культурний центр» та «Центр руської культури». Хто представляє ці організації?
Ніна Батарова, яка довгий час була керівником «Херсонської обласної громадської організації «Російський культурний центр», що входив до Всеукраїнського об’єднання «Русское содружество», у 2013 разом з чоловіком році створила ще одну проросійську організацію – «Центр руської культури». Ніна та Геннадій Батарови переїхали до Херсону з Рівного. Чоловік діячки був помічником депутата від Партії регіонів Михайла Колобкова.
ГО «Центр руської культури» очолив Ігор Полєвіков, який є керівником ще двох ГО (Херсонське обласне відділення творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» та «Князь Потьомкін») та дитячої музичної школи №3.
У першій частині розслідування ми вже писали про те, що Ігор Полєвіков проводить на базі дитячої музичної школи фестиваль «Бархатный сезон», що фінансувався фондом «Русский мир», а його директором є Олександр Кондряков, голова правління ГО «Русская школа».
Співзасновниками ГО «Князь Потьомкін» є херсонці Антон Єфанов та Вадим Ільмієв. Чим займається ця громадська організація – невідомо, у публічних заходах не помічена.
Вадим Ільмієв – колишній керівник херсонської обласної організації «Український вибір – Право народу» Віктора Медведчука. Він також відомий як керівник благодійних фондів, що працюють при лікарнях – ГО «Лікарняна каса» та БФ «ДОБРА СПРАВА». На їхні рахунки пацієнти перераховують «добровільні» пожертви. Онлайн-видання «Мост» у 2017 році опублікувало розслідування «Херсонські бюджетники фінансують антиукраїнську діяльність», у якому викладено дані з порталу Edata, що свідчать: на рахунки громадської організації перераховувались бюджетні кошти від управлінь та комунальних закладів міста. «Мост» також нагадує, що свого часу «Лікарняну касу» очолював колишній мер міста Володимир Сальдо, а серед засновників – його заступник Сергій Черевко (дружина якого, до речі, – Лариса Косенко, начальник Херсонського управління культури). Черевко балотувався цього року до ВР України від партії «Опозиційний блок» (№70 у списку).
15 вересня 2019 року у Херсоні до дня міста відбувся концерт за участі дитячих колективів, організований дитячою музичною школою №3. На афіші цього заходу – зображення пам’ятника Григорію Потьомкіну, яке, як логотип, повсюди використовує директор музичної школи Ігор Полєвіков. Натомість міська влада відмовилась від популяризації Григорія Потьомкіна у заходах до дня міста.
Афіша дитячого концерту Фото: Facebook
Реванш проросійських сил у Херсонській ОДА
Увагу до себе герої цього журналістського розслідування привернули, проявивши підвищену активність після президентських та парламентських виборів. При Херсонській обласній державній адміністрації ще у 2017 році була створена Рада національних меншин та корінних народів (далі – Рада) – консультативно-дорадчий орган голови Херсонської ОДА, який має опікуватися міжнаціональною злагодою в області. Сьогодні Рада налічує 14 членів – представників різних національних громад та організацій. Наприкінці серпня з’явилась інформація про те, що до Ради мають увійти ще кілька організацій, серед яких – дві організації від громади етнічних росіян. Варто зауважити, що у раді вже є представник організації херсонських росіян – Роман Медведєв, який очолює «Руський культурний центр ім. Пушкіна».
Засідання Ради національних меншин та корінних народів при Херсонській ОДА Фото: kuresh.info
12 вересня новий голова ОДА Юрій Гусєв провів зустріч із членами дорадчого органу, на яку департамент внутрішньої політики запросив також керівників проросійських організацій Ігоря Полєвікова та Тетяну Кузьміч, керівницю ГО «Руська національна громада «Русичъ»(про її діяльність – у І частині розслідування).
Ігор Полєвіков у своєму виступі сказав, що російська мова для херсонської громади потребує захисту. Полєвіков також повідомив, що Тетяна Кузьміч не змогла прийти на засідання, але передала своє письмове звернення до голови ХОДА, яке він не став зачитувати, а тільки передав Гусєву.
Аби отримати інформацію про зміст звернення грантерки «Русского мира» до нового губернатора Херсонщини, радіо «Куреш» довелося докласти зусилля та пройти через низку листувань із Херсонською ОДА. Однак тепер ми можемо його опублікувати і зрозуміти, чого ж хочуть проросійські організації міста.
Doc1Скрін листа Тетяни Кузьміч до голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва
У листі Тетяна Кузьміч пише, що до 2016 року міська та обласна Рада національностей, яку упродовж 10 років очолював Юрій Іваненко, працювала «дружно та злагоджено», а з владою були налагоджені партнерські взаємини. Вказавши, що не всі національні громадські організації представлені у нинішньому складі Ради, Тетяна Кузьміч зазначила, що «в нинішній ситуації дуже необхіден лідер, який буде об’єднувати нас усіх і налагоджувати партнерські взаємини з представниками влади». Отже, йдеться про зміну складу і керівництва Ради.
Юрій Гусєв на засіданні Ради 12 вересня, також заявив, що Рада має бути перезавантажена, і одразу окреслив свої «червоні лінії», для тих осіб, які увійдуть в оновлений дорадчий орган.
«Давайте перезавантажимо Раду повністю. У цьому сенсі нам потрібне нове Положення, у цьому сенсі нам потрібні «нові двері» для всіх громад, які є представниками національних меншин, за виключенням тих, які висловлюють відверто сепаратистські або недержавницькі позиції. Це питання до Служби безпеки, я думаю, що вони мають розслідувати, чому це так відбувається. Для мене це – червона лінія, і нам не по дорозі з такими людьми» – сказав Юрій Гусєв.
Після чого була створена ініціативна група, до якої увійшло більше 20 організацій та осіб.
Важлива деталь щодо входження всіх бажаючих до дорадчого органу. Відстоюючи позицію відкритості Ради, департамент внутрішньої політики ОДА публічно не запросив інші громадські організації делегувати своїх представників до нового складу Ради, а розіслав персональні запрошення.
У засіданні ініціативної групи з формування нового складу Ради, яке відбулось 3 жовтня, взяв участь представник Меджлісу кримськотатарського народу у Херсонській області Абмеджит Сулейманов, який також підтримав перезавантаження Ради, посилаючись на її погану роботу, і подивував пропозицією прийняти до її складу організації із сумнівним кейсом.
«Я не проти, нехай навіть увійдуть дві такі проросійські організації. Але це вже буде не на словах, не буде плітками, якими будемо займатися ми. Якщо проросійські організації свою проросійську рису покажуть у цій Раді, то ми їх поставимо на місце» – сказав Абмеджит Сулейманов.
Зазначимо, що нарікання про погану роботу нинішнього складу Ради, як правило не носили конкретики. Тож радіо «Куреш» направило інформаційний запит до заступника головуючого Ради з нац.меншин та корінних народів Романа Медведєва та отримало на нього відповідь. Заходи до Дня толерантності, велопробіги, заходи із вшанування пам’яті, акції з засудження політики країни-агресора, допомога політичним в’язням і т.д. – перелік заходів та діяльності Ради виявився солідним. Тож незрозуміло, що саме не влаштовує її критиків. Сподіваємось, не та обставина, що більшість заходів носили державницький, проукраїнський характер, який , звісно ж, тре око прибічникам «русского мира» ?
9 жовтня відбулось чергове засідання ініціативної групи з формування нового складу Ради національних меншин та корінних народів при ХОДА, де було прийнято рішення направити Юрію Гусєву листа з вимогою розпустити діючу Раду.
Зазначимо, що більшість членів діючої Ради національних меншин та корінних народів, по суті, бойкотують засідання ініціативної групи. Юрія Палічєв, керівник ГО «Болгари Херсона» так пояснив свою позицію:
« Я проти того, аби прокремлівські організації за структурою та своїми діями входили до Ради національних меншин та корінних народів при державному органі влади! Я проти перезавантаження у такому ключі, щоб втягти до Ради тих, хто співпрацює з окупантом. Це моя непохитна позиція, і це непохитна позиція більшості членів діючої Ради. І тому ми будемо бойкотувати таке «перезавантаження». Ми прийшли на перше засідання, але побачивши стійку позицію відділу, що займається національними питаннями при ОДА, будь-яким чином перезавантажити Раду, ми вирішили не приходити на засідання ініціативної групи. Крім того, ми подали наш варіант бачення нового Положення про Раду, але співробітники відділу ХОДА не виносять це Положення на обговорення. Єдине, що мені шкода, що вони втягнули в цей процес дійсно порядних людей. Ми не сядемо за один стіл із такими людьми (з проросійських організацій – ред.), ми не станемо з ними виступати на одній сцені» – сказав Юрій Палічєв.
Засідання ініціативної групи з формування нового складу Ради національних меншин та корінних народів при ХОДА Фото: kuresh.info
Отже, так чи інакше, але процес залученості до дорадчого органу організацій, що десятиліття фінансувались із російських структур «м’якої сили» – фонду «Русский мир» та Россотрудничества, – уже розпочався. І якщо всі фігуранти цього розслідування увійдуть до Ради національних меншин та корінних народів області, то реванш проросійських сил у цьому органі буде реальністю.
Від редакції ЦЖР. Поки Юрій Гусєв ще не провів свої «червоні лінії у формуванні нового складу Ради за участі агентів «русского мира», додамо трохи інформації до його відома. Перед вторгненням в Україну Росія докладала зусиль для консолідації проросійських організацій, рекомендуючи їм увійти до структури КСОРС (Координационный совет организаций российских соотечественников). Це недержавна громадська організація, які прийнято називати GONGO – тобто державою утворена недержавна організація, яка фінансується із державних коштів або, як це поширено у РФ, державними монополіями.
Консули РФ під час зустрічей настійливо радили організаціям приєднатись до КСОРС – «майданчика діалогу співвітчизників і влади Росії».
«Это площадка общения между российскими соотечественниками и российскими официальными структурами. Если соотечественники не ставят своей задачей общение с официальными структурами, они вольны создавать любые структуры и называть их как угодно. Они могут проводить любые мероприятия, но официального момента в этом нет. КСОРС собирает все организации, которые хотят сотрудничать с официальными структурами», — говорив у 2013 році на зустрічі з ветеранськими організаціями Севастополя генконсул РФ в АР Крим Володимир Андрєєв.
КСОРС діє і в Україні. Його координує Сергій Проваторов, видавник та редактор видання «Русская правда». В Києві зареєстрована Всеукраїнська спілка громадських організацій «Об’єднання організацій співвітчизників «Руська співдружність».
У переліку членів КСОРС у Херсонській області до 2014 року були три організації:
1.Херсонська міська громадська організація «Російська національна громада «Русич », яку очолює Кузьміч Тетяна Олександрівна
2.Херсонська обласна громадська організація «Російський культурний центр», яку свого часу очолювала Батарова Ніна Юхимівна (зараз у ЄДР керівником все ще значиться Роман Медведєв, який вийшов із організації і створив «Руський культурний центр ім. Пушкіна»)
3.Херсонский міський «Центр російської культури», очолюваний Осьмініним Павлом Юхимовичем, де-юре припинив діяльність у 2015 році.
Тож перш ніж включати представників цих організацій до нового складу дорадчого органу, мабуть, є сенс у них запитати: чи вийшли вони з російських структур, які контролюються і фінансуються урядом РФ.
