В Україні зареєстровано близько 1,385 млн внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму. Найбільша проблема переселенців – житло. За даними дослідження представництва ООН в Україні, лише 12 відсотків із них мають власну оселю на новому місці проживання, решта винаймає будинки, квартири чи кімнати. Два ж відсотки опитаних переселенців досі мешкають у центрах для внутрішньо переміщених осіб. Це й не дивно, бо у містах та районах майже відсутнє соціальне житло – його просто не будували в останні десятиліття. Державна програма «Доступне житло» є малодоступною для переселенців, бо щоб отримати пільговий кредит, треба мати роботу і сталий дохід. Міжнародні донори щороку виділяють десятки мільйонів доларів на програми з забезпечення житлом переселенців.
Одна з таких програм виконується Українським фондом соціальних інвестицій і фінансується урядом Німеччини через державний банк KfW. Український фонд соціальних інвестицій (скорочено – УФСІ) – неприбуткова організація, створена урядом ще у 2000 році для підтримки найменш соціально захищених верств населення. Головою наглядової ради є міністр соціальної політики, а от кошти для програм фонду надаються міжнародними донорами. Організація є маловідомою широкому загалу, але оперує десятками мільйонів євро.
Часто відкритим залишається питання прозорості використання коштів міжнародних донорів. Центр журналістських розслідувань спробував розібратися у тому, яким чином донорськими коштами розпоряджається Український фонд соціальних інвестицій.
Проведення тендерів
Проект «УФСІ 5», який передбачав створення соціальних гуртожитків для переселенців та збільшення місць у дошкільних закладах, виконувався у Києві та Львові, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. На 14 млн. євро мали відновити 81 об’єкт. Однак у системі відкритих закупівель ми побачили тільки 6 аукціонів, проведених у 2017 та 2018 роках. Загальна сума контрактів – 15 млн гривень, тобто близько 540 тисяч євро. Заступник виконавчого директора фонду Олег Овчінніков пояснив, що причина відсутності відкритих тендерів – недоліки у роботі Prozzoro і бажання донора.
«Український фонд соціальних інвестицій діє у відповідності з тими правилами і нормами, які визначають донори. Це означає, що Національна українська система закупівель не має обов’язково застосовуватися. Ми користуємося правилами Світового банку, який визначає перелік процедур методів закупівель. Prozorro ми спробували використати з власної ініціативи. Були певні переваги, тому що там вдалося на кількох закупівлях спочатку зекономити певну суму коштів, однак, на жаль, виявилося, що ця система Prozorro має і свої недоліки. І це треба чесно визнати. А недоліки полягають у наступному: оскільки всі потенційні підрядники намагаються знизити ціну для того, щоб виграти цей конкурс, в результаті залишається у них така кількість грошей на виконання, що вони фактично ці роботи за ці гроші виконати вже не можуть. Тобто фактично що вийшло? Переможці знижували, знижували ціну аж до того часу, поки не виявилося, що вони за цю ціну роботу виконати не можуть», – розповів Олег Овчінніков.
Заступник виконавчого директора УФСІ Олег Овчінніков Фото: investigator.org.ua
Отже, виходить, що справа все ж таки не в Prozorro, а в недоброчесності учасників торгів, які проводили маніпуляції з вартістю робіт та матеріалів.
Достовірність тендерної документації має перевіряти замовник. За словами Олега Овчиннікова інформацію про виконану роботу на об’єктах можна знайти на сайті фонду. І це дійсно так: фото об’єктів, суми контрактів та назви фірм-підрядників на сайті є. Однак за якою процедурою вони відбирались – не повідомляється. Як з’ясувалося, право визначати виконавців фонд передав місцевим громадам, однак відбувається це за конкурентною процедурою – через запит цінових пропозицій. Оголошення про це фонд розміщує на своєму сайті, а місцеві громади також друкують у локальних ЗМІ. Очевидно, що такий спосіб обрання підрядника робіт за донорські гроші є і не публічним, і не конкурентним.
Вибір об’єктів інфраструктури для реконструкції
«В нас є новий регламент. І він передбачає, що коли ми отримуємо кошти від наших донорів, вони, звичайно, є цільовими коштами і призначені для здійснення тих або інших заходів. Крім того, в тому ж регламенті в нас написано про те, що право ініціативи або ініціації проектів віднесено до місцевих громад. Тобто, як тільки ми отримали кошти – і це зараз в рамках шостого проекту здійснюється – ми готуємо оголошення, готуємо разом із представниками донора умови участі у цьому конкурсі, і всі зацікавлені громади мають право подати туди заявки», – розказав Олег Овчінніков
Серед об’єктів, роботи на яких УФСІ закупив через систему Prozorro – 4 київські дитсадки, ремонт актової зали у київській школі та реставрація гуртожитку для ВПО у Львові. Роботи у львівському гуртожитку для переселенців мали бути закінчені до 31 грудня 2018 року, проте об’єкт здали в експлуатацію у березні 2019 року.
«Насправді це було викликано необхідністю коригування проектно-кошторисної документації. Загалом-то всі роботи за цим проектом мали бути закінчені трохи раніше, але вийшло так, що залишалося достатньо коштів для того, щоб зробити ще деякі роботи, тому ми не хотіли раніше цей проект закінчувати. Скажімо, у Києві, завдяки тому, що ми продовжили на кілька місяців цей проект, ми зробили роботи ще в п’яти дитсадках. Якби ми зупинилися у грудні 2018 року, довелося б ці гроші або перевести в інший якийсь проект, або повернути», – зазначив Олег Овчінніков.
Що стосується дитячих садків, то за словами начальниці відділу дошкільної освіти Департаменту освіти і науки, молоді і спорту КМДА Тетяни Жиліної, всі роботи були виконані вчасно та без порушень.
Ремонт дошкільних навчальних закладів, що приймають ВПО
Загалом Київські заклади дошкільної освіти відвідують близько 3 тисяч дітей з сімей внутрішньо переміщених осіб. Не зважаючи на те, що після реалізації проекту було створено більше 2 тисяч нових місць – 90 дітей з сімей ВПО до сих пір стоять у черзі на отримання місця у дитячому садку. Однак, як пояснює Тетяна Жиліна, причина в тому, що батьки самі відмовляються від запропонованих місць – через те, що до дитсадків важко добиратися.
Тетяна Жиліна, Департамент освіти і науки, молоді і спорту КМДА Фото: investigator.org.ua
«Батьки самі туди не хочуть йти – навіть якщо там є вільне місце. Ось ви запитували про Деснянський та Оболонський райони, а в тому районі немає батьків, які мають такі соціальні пільги. В Деснянському районі зараз – Чотири дитини з вересня місяця тимчасово переміщені, тільки почали ходити в садок, новенькі. Чотири місця для них знайшли. Їх навіть зарахували туди, куди вони просили, бо були вільні місця. Тобто, це не значить, що у нас є в 752-му чи в 91-му садочку Деснянского району вільна група, і ми туди нікого не будемо приймати, тому що чекаємо, що прийдуть внутрішньо переміщені особи», – зазначає Тетяна Жиліна.
Причина цього – вибір дошкільних навчальних закладів для проведення капітальних ремонтів, адже дитсадки обирають не за потребою внутрішньо переміщених осіб, а за станом комунальних підприємств.
«Щороку проводиться моніторинг закладів освіти під час підготовки до нового навчального року, створюються районні комісії, які входять до складу фахівці різних статусів. І ці фахівці обстежують навчальні заклади дошкільної освіти. В той момент коли УФСІ до нас прийшли і сказали, що вони можуть таке зробити, укладалась угода – ми обирали такі заклади, де була більша кількість груп закритих, які не працювали через те, що знаходилися в аварійному стані, там була сантехніка не відремонтована або можливо було затікання даху, тобто різні причини через що туди не можна було запустити діток», – пояснила Тетяна Жиліна.
За статистикою, яку Фонд надав Центру журналістських розслідувань, завдяки проекту УФСІ у Києві створено дві тисячі шістсот п’ятдесят нових місць у групах дошкільних закладів. З них лише 345 місць отримали діти з сімей внутрішньо переміщених осіб. У Львові з 60 нових місць у садках тільки три отримали діти-переселенці.
У новітній історії УФСІ є кримінальне провадження, відкрите у 2016 році за фактом привласнення та розтрати 5 млн гривень, призначених на відновлення соціальної інфраструктури. За проектом з відновлення житла та дитячих освітніх закладів УФСІ відзвітував Німецькому банку про витрати у більш ніж 12 млн гривень, виконавши роботи на сім з половиною мільйонів. Ймовірно, що саме ця обставина спричинила зміну керівництва українського фонду.
«Я хотів би зразу сказати, що наприкінці 2017-го року повністю змінилося керівництво у фонді, ну це так просто – вступна частина. Тому відповідати за той період складно. Але, наскільки мені відомо, ця справа відкрита по факту звернення якоїсь людини. До сьогоднішнього дня ніхто не зміг підтвердити нічого з того, що там сказано. До Українського фонду соціальних інвестицій зверталася поліція з проханням надати всі копії документів, які стосувалися цих років. Звичайно, Український фонд соціальних інвестицій цю інформацію надав. Наразі ніяких звинувачень чи якихось конкретних претензій чи до співробітників Міністерства соціальної політики, чи до представників фонду немає. Тому дуже важко судити, що конкретно малося на увазі», – зазначив Олег Овчинніков.
За словами Олега Овчіннікова, наразі ніяких підозр посадовим особам Міністерства соціальної політики чи фонду правоохоронці не повідомляли. На запит ЦЖР до нацполіції щодо стану розслідування кримінального провадження відповідь поки що не надійшла.
