Колегія суддів Київського апеляційного суду 6 лютого оголосила повний текст обвинувального вироку, яким залишила в силі покарання для Василя Ганиша – 12 років позбавлення волі за обвинуваченням у державній зраді. За процедурою, матеріали справи тепер направлять до суду першої інстанції – Дніпровського районного суду Києва для обрання місця відбування покарання засудженим. Наразі він все ще знаходиться під домашнім арештом.
Резолютивну частину апеляційного вироку у присутності сторін судового процесу оголосили 30 січня. Повний текст вироку мав бути оголошений 5 лютого, однак процедуру відклали на наступний день. Про це кореспонденту Бюро судової інформації повідомила прессекретар Київського апеляційного суду Тетяна Геведзе. Вона також зазначила, що явка сторін на виголошення повного тексту вироку не є обов’язковою.
Голосування за «Конституцію Криму»
Колишнього заступника міського голови Феодосії, ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша затримали у квітні 2015 року на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Каланчак», коли він їхав на вільну територію України з окупованого Криму. На момент затримання Василь Ганиш вже був оголошений в розшук за підозрою у державній зраді. Слідство інкримінувало йому два злочинні епізоди.
Епізод перший: 11 квітня 2014 року Ганиш в сесійній залі кримського парламенту проголосував за так звану «Конституцію Республіки Крим».
Василь Ганиш (справа) у сесійній залі ВР АРК 11 квітня 2014 року Фото: скріншот відео «Как принимали конституцию Крыма», Youtube Крым Корр
На вказану дату ВР АРК вже була нечинною – 15 березня 2014 року український парламент прийняв рішення про дострокове припинення повноважень ВР автономії VI скликання за порушення Конституції України.
Обвинувачений Ганиш не визнав провину. Запевняв, що про розпуск ВР Криму дізнався лише у травні, бо ця інформація ніде не афішувалась. Підтверджував, що дійсно був у приміщенні парламенту Криму 11 квітня, але приходив, щоб зустрітись з керівником Пенсійного фонду. І не брав участі у голосуванні, оскільки ще у березні здав своє депутатське посвідчення, тож, як вважає, склав свої повноваження детутата і не брав участі у подальших засіданнях «Госсовета» Криму.
При цьому Ганиш стверджує, що був єдиним депутатом, який проголосував «проти» так званого референдуму 6 березня 2014 року, коли «депутати» призначили проведення псевдореферендуму про статус Криму на 16 березня.
«Всі докази прокуратури побудовані на припущеннях. От був він у будівлі, значить, він брав участь (у голосуванні, – ред.). Я був єдиним депутатом, який проголосував проти проведення референдуму. Це підтверджено показами свідків та відео», – коментував свою справу Ганиш після судового засідання 2 грудня 2019 року.
Голосування 6 березня 2014 року справді відбулося з результатом: 78 – за, один – проти, восьмеро депутатів не голосували. Однак, хто був цей один, який голосував проти, тоді не повідомлялось. Водночас заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров свідчив у суді, що Ганиш дійсно голосував проти «референдуму».
Фото: скріншот відео Youtube hromadske
Після того голосування Василь Ганиш дав інтерв’ю виданню kafanews, в якому сказав, що не підтримав рішення.
«Из 88 присутствующих зарегистрированных депутатов, за это решение проголосовали более 70-ти. Я не имел права поддержать данное предложение, так как согласно предварительным договоренностям между депутатами и руководством Верховной Рады Крыма было принято предварительное решение о проведении референдума исключительно с целью значительного усиления статуса автономии в составе Украины. Сегодня же было вынесен совсем другой проект решения. Кроме этого, данный вопрос был вынесен на заседание сессии без предварительного обсуждения на фракции партии регионов. Данная спешка в принятии очень важного для крымчан решения как минимум не обоснованная и опасная», – цитує Василя Ганиша видання.
Василь Ганиш після засідання Київського апеляційного суду 2 грудня 2019 року Фото: investigator.org.ua
Епізод другий: участь у «виборах» до «міської ради» Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 за російським законодавством.
Свою реєстрацію кандидатом у «депутати» Василь Ганиш не заперечує. Але стверджує, що зробив це, щоб відтягнути голоси в іншого кандидата та для захисту інтересів місцевої кримськотатарської громади.
«Так, я визнаю, що вчинив неправильно, коли надав згоду, щоб подати мене на реєстрацію як кандидата в депутати Феодосійської міської ради. Але це не є той злочин, за який присуджують 12 років ув’язнення», – говорить Ганиш.- «Я робив на прохання регіонального меджлісу. Я це рішення прийняв в інтересах кримськотатарської громади. Народу, який проживає на тій території, того виборчого округу, де я подав документи, щоб зареєструватися кандидатом в депутати місцевої ради».
12 років та останнє слово
Дніпровський районний суд 19 листопада 2018 року визнав доведеними пред’явлені обвинуваченням епізоди та ухвалив вирок, яким покарав колишнього депутата позбавленням волі на 12 років. У строк зараховано майже 9 місяців перебування Ганиша під вартою під час досудового розслідування із розрахунку «день за два».
Захист подав апеляційну скаргу на вирок. Через кілька місяців повторного дослідження доказів, колегія суддів Київського апеляційного суду вирішилазалишити вирок першої інстанції без змін.
Перед тим, як колегія суддів на чолі з Василем Полосенком направилася до нарадчої кімнати, Василь Ганиш промовив останнє слово. Він заявив, що не вважає себе винним у державній зраді, розповів про порушення своїх прав та про те, що скарга на його незаконне затримання подана до Європейського суду з прав людини. Василь Ганиш зазначив, що має серйозні проблеми зі здоров’ям, а тому вважає свій вирок фактично «смертним».
Також Ганиш сказав, що відмовився від участі в обміні утримуваними особами з Росією, оскільки вважає себе невинуватим.
Останнє слово Ганиша можна подивитися у відео нижче:
Справа Ганиша «знесла» двох прокурорів
Варто згадати, що під час досудового розслідування справи Василя Ганиша, СБУ за заявою підозрюваного затримала двох прокурорів, які начебто вимагали в нього хабар за перекваліфікацію справи з ст.111 кримінального кодексу (державна зрада) на ст. 110 (посягання на територіальну цілісність держави).
«Правоохоронці задокументували, що процесуальні керівники справи вимагали в екс-депутата 45 тисяч доларів США за зміну статті обвинувачення на менш тяжку. Під час «торгів» сума зменшилася до п’ятнадцяти тисяч американських доларів», -повідомляла СБУ про затримання двох прокурорів у квітні 2016 року.
Затриманими були Вадим Букрей і Сергій Хальзєв. Обох пізніше звільнили з прокуратури. Судячи з того, що останній невдовзі став займатись адвокатською діяльністю, і навіть претендував на посади в НАБУ та ДБР, справу про хабар закрили.
Після ухвалення апеляційного вироку Василь Ганиш сказав, що продовжить боротися.
«Далі ми будемо оскаржувати в касації. На жаль, сталося те, що сталося. Я не хочу коментувати саме рішення суду. Маємо те, що маємо. Не я перший, не я останній, коли ухвалюються такі вироки, при цьому не враховуються взагалі права людини», – сказав Ганиш в інтерв’ю Бюро судової інформації.
6 лютого у Київському апеляційному суді оголосили повний текст вироку, яким підтверджено покарання для Василя Ганиша – 12 років ув’язнення. Вирок набрав законної сили. За встановленою процедурою, матеріали справи із Апеляційного суду будуть направлені у суд першої інстанції – Дніпровського районного суду Києва для обрання місця відбування покарання засудженим.
