Росія вичавлює українське православ’я з території Криму. Від ПЦУ на півострові наразі залишається напівзруйнований храм Володимира та Ольги та маленька дерев’яна церква в Євпаторії, яку також намагаються знищити окупанти. Попри численні заяви міжнародних організацій, української влади та місцевих парафіян про тиск на українську православну церкву у Криму, Росія не змінює свою дискримінаційну політику.
Гоніння на українську церкву та її священиків почалися з перших днів окупації Криму російськими військами. Першим під удар потрапив храм Покрова пресвятої Богородиці у Перевальному, збудований перед брамою військової частини — 36 бригади берегової оборони ВМС України. Храм був захоплений так званою самообороною та козаками. На предстоятеля храму — отця Івана тиск та погрози фізичної розправи чинились, поки він не покинув Крим.
У Севастополі храм апостолів Петра і Павла знаходився на території Навчального центру ВМС України. Після його захоплення російськими військовими командування Чорноморського флоту перекрило доступ до храму і змусило припинити богослужіння.
Через погрози духовенство УПЦ Кримського патріархату вимушене було вивезти своїх рідних за межі Криму.
Одна за одною закривались церкви у регіонах: приміщення для храмів у Красноперекопську, Саках та Керчі надавали місцеві бізнесмени, однак через страх втратити бізнес після окупації відмовили у оренді УПЦ Київського патріархату.
До 2014 року в Кримській єпархії було 46 приходів, три православних братства, одна місія та один чоловічий монастир. За п’ять років існування в окупації у церкви залишилось дев’ять парафій та чотири священнослужителі.
Наступний етап гонінь — вимога окупантів зареєструвати релігійні громади за російським законодавством. Архієпископ Климент сприймав виконання вимоги як визнання законності анексії Криму і чинив спротив.
На початку 2016 року Кримське єпархіальне управління УПЦ Київського патріархату за рішенням «Арбітражного суду» позбавили частини приміщення в центрі Сімферополя, в якому розміщується Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира і Ольги.
14 червня 2016 року «Апеляційний суд Севастополя» зобов’язав Кримську єпархію Української православної церкви сплатити «Міністерству майнових і земельних відносин Республіки Крим» півмільйона рублів штрафу і звільнити перший поверх Кафедрального собору.
У серпні 2017 року до собору вдерся російський спецназ. Були зламані двері алтаря на другому поверсі храму, а архієпископ Климент розповів, що силовики пошкодили йому руку.
Міністерство зовнішніх справ України засудило блокування храму в Сімферополі, вимагало від Росії припинити агресивні дії щодо української церкви. А також зверталося до міжнародної спільноти, зокрема Європейського Союзу, до Сполучених штатів Америки, ООН, Ради Європи та ОБСЄ з проханням засудити напад на український храм.
Посольство США в Україні назвало блокування російськими силовиками храму нападом Росії на свободу релігії.
У листопаді 2019 року окупаційний «Євпаторійський міський суд» ухвалив знести дерев’яний храм Православної церкви України, будівництво якого було розпочато ще до окупації півострова Росією.
Таким чином «суд» задовольнив позовну заяву «адміністрації Євпаторії» до Громади в ім’я Пречистого образу Божої Матері «Неопалима Купина» «про звільнення муніципальної земельної ділянки та проведення робіт з демонтажу зведеної будови».
Рішення було прийняте за відсутності представників православної громади і Кримської єпархії ПЦУ. Але «суд» постановив, що відповідачі не надали доказів, що підтверджують «законне використання земельної ділянки» та «законну підставу для розміщення будівлі».
«Зухвалий суд в Євпаторії, який заочно виносить вирок про те, що вони зобов’язують мене самому знести церкву, яка будувалася у 2013 році», — розповідав архієпископ Климент.
Вимога знести невеличкий дерев’яний храм у Євпаторії — черговий випадок тиску окупаційної влади на українську церкву в Криму.
У грудні 2019 року архієпископ Климент оголосив голодування прямо під стінами Кабінету Міністрів, вимагаючи від української влади забезпечити захист релігійних свобод на території окупованого Криму і гарантувати безпеку вірним і духовенству кримської єпархії Православної церкви України. Климент скаржився на бездіяльність української влади у релігійному питанні на окупованому півострові.
У березні 2020 року Уряд ухвалив рішення, яке допоможе захистити права та свободи релігійної громади, яка мешкає в окупації.
Члени Кабміну підтримали розроблену Мінветеранів та представництвом президента України в АРК постанову Верховної Ради України, за якою Кафедральний собор Володимира та Ольги має бути переданий з комунальної власності Автономної Республіки Крим у державну власність.
«Ідея полягає в тому, якщо це майно буде власністю Кримської єпархії, то це може мати позитивний вплив на рішення Європейського суду з прав людини. Оскільки це вже буде не орендоване майно, а це вже буде приватна власність Кримської єпархії Православної церкви України», — говорить Антон Кориневич, постійний представник президента України в АРК.
У березні 2020 року Комітет у закордонних справах Конгресу США підтримав законопроект “Про підтримку релігійної свободи в Україні”, а конгресмен-республіканець Джо Вілсон заявив під час слухань в комітеті про відповідальність Російської Федерації за порушення релігійних свобод на території, яку вона окупувала або контролює.
У разі схвалення, закон вимагатиме від Президента США враховувати особливо значні порушення релігійних свобод на цих територіях при прийнятті рішень щодо визначення Росії країною, яка викликає особливе занепокоєння.
За цим законопроектом, американський уряд має здійснити певні кроки щодо країни, яка порушує релігійні свободи. Такі як публічне засудження, скасування культурних і наукових обмінів, державних та інших візитів, скасування або призупинення допомоги з боку американського уряду, приватних і міжнародних інститутів, запровадження санкцій.
Отже, у Криму людей відверто переслідують за релігійні переконання. А переслідування за релігійну діяльність є порушенням статті 9 Європейської конвенції про захист прав людини, згідно з якою кожен має право на свободу думки, совісті і релігії.
Крім того, обмеження окупаційною владою можливості проведення релігійних обрядів порушує статтю 27 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Прокуратура Автономної Республіки Крим здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відкритому за фактами незаконного привласнення приміщень Української православної церкви Київського патріархату на території півострова та перешкоджання здійсненню релігійних обрядів її парафіянами.
«Безумовно, дії держави-окупанта можна розцінювати як порушення міжнародного гуманітарного права, адже за його приписами, держава-окупант має забезпечити служителям культу здійснювати свої обряди, і не повинна чіпати майно, яке знаходиться у власності релігійних громад. Ми бачимо, що всі ці роки Російська Федерація здійснює порушення: перш за все, зазіхає на майно релігійної громади», — говорить Антон Кориневич.
Комітет ООН з прав людини у зв’язку з отриманою скаргою від українських православних вірян Сімферополя в якості тимчасового заходу двічі зобов‘язував Росію не виселяти Кримську єпархію Православної Церкви України з кафедрального собору Володимира і Ольги в Сімферополі. Однак влада РФ ігнорує ці зобов‘язання. Як ігнорує взагалі права та свободи людини. І, схоже, Кремль не зупиниться, поки все українське на півострові не перетвориться на згадку.