Одним з інструментів «лагідної деокупації» Криму є залучення мешканців окупованого півострова до отримання вищої освіти у вишах на вільній території України. На кількість молодих кримчан, що отримують освіту в українських вишах, впливають пандемія COVID-19, карантинні обмеження, репресивна міграційна політика окупантів та встановлена Росією інформаційна блокада окупованих територій, через яку українські громадяни по той бік КПВВ не знають про доступність та переваги української освіти. Про те, як у 2021 році відбувається вступна кампанія для мешканців окупованих територій, говоримо з ректором таврійського національного університету ім. Вернадського Володимиром КАЗАРІНИМ.
Євгеній Лешан: Володимир Павлович, що чекає абітурієнтів з Криму в 2021 році?
Володимир Казарін: На щастя, ми повертаємо фіксований набір, який в минулому році в силу якихось незрозумілих обставин ми втратили. Він стосується всіх ВНЗ з окупованих територій. Я сподіваюся, це просто недогляд – коли вносили поправки до закону про вищу освіту в 2020 році, окуповані території Донецької, Луганської областей там залишилися, а окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – зникли. Зараз нам допомагає і представництво президента в Криму, його керівник Антон Кориневич, і комітет з освіти Верховної Ради, і багато інших. Я сподіваюся, що ця помилка буде виправлена. І кримчани, які поступають до нас, в більшому обсязі отримають бюджетні місця. Адже для більшості з них навчання на контракті неможливе. Тому що у тих же кримських татар сім’ї без роботи, під утиском – у них не те становище, щоб платити за навчання дитини.
Добре, що залишилися освітні центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна». Тому що були розмови: давайте їх скасуємо, нехай на загальних підставах поступають. Не можуть діти з окупованих територій – Донецька, Луганська, Криму і Севастополя – на загальних умовах змагатися з іншими, які в школах слухали уроки з української мови, української літератури, з української історії, з українознавства. Тому що вони позбавлені були цього обсягу знань. Для того й створена ця система, яка дозволяє їм поступити й швидко адаптуватися разом з іншими українськими студентами. У цьому сенсі ми – універсальний університет. У нас навчаються діти з окупованого Криму, Севастополя, діти з окупованих територій Донецька, Луганська і діти зі всієї України від Львова до Дніпра. Тому наш університет, напевно, єдиний – «дзеркало» всієї України. Тут всі категорії студентів.
Що нас турбує – зокрема, що донбаські ділянки кордонів перекривалися, створювалися перешкоди проїзду сюди молодих людей, щоб вони могли подати заяву. Начебто зараз ці обмеження зняли. Тепер на порозі такої ж біди ми стоїмо в Криму. Тому що, за останніми даними, в Криму рекордна кількість захворілих. Місяці зо три тому фіксувалося зростання – і цей найвищий показник сьогодні перевершений. У зв’язку з цим говорять про необхідність закриття в’їзду до Криму, в тому числі, щоб відпочиваючих було поменше, які завозять вірус…
Володимир Казарін, ректор ТНУ ім. Вернадського Фото: investigator.org.ua
Євгеній Лешан: З нашого боку, чи з їх боку кажуть про закриття в’їзду?
Володимир Казарін: Російська сторона говорить. Якщо вони на це підуть – ми знову зіткнемося з тим, що діти не зможуть перетнути КПВВ, і їм доведеться повертатися і чекати іншого моменту. Щоліта таке відбувається, і головна причина полягає в тому, що окупанти не хочуть дозволити дітям поїхати в Україну і вступати до українських вишів. Вони розуміють, чому у великій кількості кримська молодь в цей період їде в Україну. Саме тому, знаючи, що вони будуть стикатися з заборонами, ми – спасибі Міністерству освіти, всім, хто до цього причетний… У звичайних університетах – дев’ятого червня розпочинається вступна кампанія, і 20-25 липня – закінчується. У нас вона триває до середини – першої половини жовтня. Тобто, вона у нас три з половиною місяці триває. Тому що раз не вийшло проїхати – діти повертаються через два тижні. Знову спроба – не вийшло. Третя спроба в серпні – вийшло, проїхали. І ми готові їх приймати і в липні, і в серпні, і у вересні, і навіть у жовтні – для того, щоб дати їм можливість стати українськими студентами. Зберігаються програми «Крим-Україна», «Донбас-Україна», а значить – можна приїжджати з будь-яким паспортом, і навіть без паспорта. Для кримчан – свідоцтво про народження, яке підтверджує, що в український час в українському Криму ця дитина народилася. Тобто, для України він – свій громадянин. Можна привезти будь-який документ про освіту: атестат з двоголовими орлами, або навіть просто довідку. Ми приймемо будь-який документ. Нас не цікавить, що там двоголові орли. Ми створимо освітню декларацію на основі цього «псевдоаттестата» і з цієї освітньої декларації з ними будемо працювати. У нас як і раніше гарантоване поселення в гуртожиток для всіх, хто до нас приїде і поступить. Стабільність в цьому питанні надзвичайно важлива, тому що вона підживлює батьків і дає можливість дітям здійснити мрію.
Євгеній Лешан: Як подолати необізнаність кримчан про можливість освіти на вільній території України?
Володимир Казарін: Ви знаєте, у мене це іноді викликає навіть такий внутрішній бунт і протест, коли дзвонить якийсь батько і каже «О, виявляється, можна вступити без ЗНО!». Я думаю: Господи, сім років ми про це говоримо на всіх телеканалах, включаючи і ваше ЗМІ, про це говорять FM-радіостанції, які ведуть мовлення на Крим. Про це пишуть у соцмережах, про це говорять на YouTube, ми проводимо цілі телемости, щоб про це розповісти і вони про це дізналися. Проходить час – і з’являються батьки або знайомі цих дітей: «А що, правда, можна вступити без ЗНО?» Я вже навіть реагувати на це бурхливо не можу. Я кажу: «Так, це так. Будь ласка, скажіть про це всім, кого ви знаєте. Будь ласка, передайте це далі…» Напевно, сарафанне радіо завжди залишиться в нашій батьківщині головним інструментом в поширенні інформації. І одночасно я знаю, що кожен рік знову будуть приходити батьки й діти зі словами: «А ми не знали, виявляється, можна ось так». Можна! Без ЗНО, за спецпрограмою освітнього центру «Крим-Україна», де ви, в рамках школи, яка до нас прикріплена – а ми попередньо вас ще й проконсультуємо – здасте українську мову й українську історію в рамках шкільної програми, і потім у нас здасте один профільний іспит, і потім по цим трьом оцінками ми вас будемо зараховувати. І перший рік інтенсивного навчання в університеті, де додатково і українська мова, і історія, ви адаптуєтесь в студентському середовищі, ви станете частиною цього середовища. Ви не будете вже поступатися в своїх знаннях вашим однокурсникам. І до кінця першого курсу ми переконаємося, що ви це зробили і ви тепер органічна частина українського студентства.
Володимир Казарін, ректор ТНУ ім. Вернадського, і Євгеній Лешан Фото: investigator.org.ua
Євгеній Лешан: Яких помилок припускаються кримчани, прагнучи української освіти?
Володимир Казарін: Іноді батьки в Криму, бажаючи допомогти своїй дитині, наприклад, намагаються зареєструвати її в якийсь школі в Херсонській, Миколаївській області. І вона вчиться там дистанційно останній рік або півтора роки. І отримує український атестат в цій школі. Я хочу сказати батькам: «Не треба цього робити!» Тому що як тільки вона отримує український шкільний документ про освіту, з цього моменту вона втрачає право на вступ через спеціальні програми освітніх центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна». І тоді вона повинна тільки через ЗНО вступати. Деякі дуже хочуть допомогти дітям, а насправді вони таким чином дітей від цієї програми відключають. Хочу всім сказати – не треба. Нехай дитина йде за цією загальною програмою, і можна навіть не чекати одинадцятого класу. Можна просто після дев’ятого приїхати і в наш коледж поступити. І цей коледж ти закінчиш через два, два з половиною роки, отримаєш український атестат і перший диплом молодшого спеціаліста або молодшого бакалавра. І потім можеш йти в університет відразу на другий-третій курс. Є такий шлях – через коледж, який до нас прикріплений, який з нами працює, він є структурним підрозділом Таврійського Національного університету імені Вернадського.
А ставши студентом нашого університету, або інших університетів, які за цими програмами працюють, з українським закордонним паспортом ти стаєш студентом, який може продовжувати вчитися в Таврійському університеті і одночасно прикріпитися і стати студентом польського вишу, болгарського вишу, литовського, латвійського, естонського, ти можеш в Туреччині вчитися паралельно. Китайські великі програми зі стипендіями – будь ласка, вирушай туди. Це складніше, але якщо ти хочеш освоїти цю культуру, цю мову – дороги для тебе відкриті. Тебе чекають університети Азербайджану, Греції, Франції, Італії та інших. Це не мрія, це реальність – можна отримати український диплом, і одночасно – польський, одночасно – литовський, одночасно – німецький, і інші. У нас вже є такі випускники, які паралельно з нашим університетом швейцарський вуз закінчували або польський. Сьогодні для молоді, яка має намір багато працювати, долати труднощі, все відкрито.
Євгеній Лешан: Скільки кримчан – жителів окупованій території Таврійський Національний університет прийняв в минулому році?
Володимир Казарін: До 23% наших студентів – це діти з окупованої території Криму, приблизно 27-28% з Донецької, Луганської області – їх трохи більше, але там і людський потенціал більше. Звідти діти до нас приходять, тому що ми – єдиний університет з переміщених, який пустили в Київ, завдяки нашому батькові-засновнику Володимиру Вернадському, основоположнику Академії Наук і першому її президенту. Діти хочуть до Києва, де можна і навчатися, і відпочивати. Тому сьогодні діти з окупованих територій Донбасу до нас теж надходять. В сумі вони 50-52% складають, а решта – вся Україна. Тому, якщо ми випускаємо в цьому році з урахуванням бакалаврату, близько 1300 – 1400 дипломів, то з них приблизно 350 будуть кримчани, які отримають ці дипломи і відправляться вже в незалежне, доросле плавання по цьому життю.
Євгеній Лешан: Які прогнози на вступну кампанію в цьому році?
Володимир Казарін: Я думаю, що ми не повторимо кампанію минулого року. У нас тоді було шість тисяч заяв …
Євгеній Лешан: Це не дивлячись на пандемію?
Володимир Казарін: Так. Це було літо минулого року, ще напередодні всіх обмежень ми перебували. Але, я думаю, в результаті пандемії люди стали обережніше, з меншою легкістю виїжджати з тих місць, де вони живуть. Тим більше, деякі вже говорять про можливість третьої хвилі епідемії. І все це накладається на настрій, в першу чергу, батьків, які бережуть своїх дітей. Перший час ми були трохи насторожі, цифри були менші за торішні, але потім стало ясно, що позначаються ці бар’єри на кордонах, які вводяться і потім скасовуються. Але зараз у нас кожен день приріст. І я думаю, що дається взнаки вся наша робота, яку ми робимо разом з журналістами, і за своїми університетським каналах повідомляємо. Студенти другого-третього курсу їдуть додому – ми всіх їх просимо розповідати про університет, про систему вступу. Вони це роблять як живі свідки того, що вони вступили, що вони вчаться … І вони не пропагандою займаються, а розповідають про своє життя. Все це разом дає результат, і я сподіваюся, що буде зростання значне. Якщо третя хвиля епідемії знову нас не торкнеться.
Відеоверсію інтерв’ю Володимира Казаріна для Центру журналістських розслідувань можна подивитись тут:
