23 серпня у Києві відбувався установчий саміт Кримської платформи, що викликав у керівництва Росії справжню істерику. Цього дня у Криму сталась малопомітна подія: на немагістральному газогоні в районі села Перевальне Сімферопольського району (відоме завдяки військовій частині) було виявлене «механічне пошкодження». МВС Росії в окупованому Криму відкрило справу за ч. 2 ст. 167 Кримінального кодексу РФ – зумисне знищення чи пошкодження майна. Тоді ж повідомлялось, що проблема на трубі невелика – і до вечора ремонтники її ліквідують.
Однак у ФСБ вирішили із цієї рядової аварії (фото чи відеодоказів якої, зазначимо, так і не було опубліковано) зліпити гучну «справу» за участі Нарімана Джелялова, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, який тільки-но повернувся із саміту Кримської платформи. Гебісти перекваліфікували кримінальну справу за статтею 281 КК РФ – Диверсія.
Центр журналістських розслідувань розповідає, чиїми руками Росія фальсифікує чергову «справу диверсантів» у Криму.
ФСБ стверджує, що нібито за вказівкою одного з керівників Меджлісу у червні 2020 року брати Азіз та Асан Ахтемови виїжджали в Херсон, де співробітники Головного управління розвідки Міноборони (ГУР) «навчили їх вибухової справи». І саме вони є виконавцями цієї «диверсії», яку «здійснили» більше ніж через рік після «навчання»! Мабуть, чекали саме дня проведення саміту Кримської платформи.
Наріману Джелялову, першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу ФСБ приписує роль «посередника», – начебто він віднайшов виконавців. Відтак і Джелялов, і брати Ахтемови були фактично викрадені співробітниками ФСБ після ранкових обшуків їхніх домівок 3 і 4 вересня і вивезені в невідоме для родичів місце. За вже усталеною практикою протиправних дій російських силовиків у Криму, до затриманих не допускали незалежних адвокатів. А вже 6 вересня їх було взято під варту рішенням окупаційного «суду».
Наріман Джелялов, перший заступник голови Меджлісу в «Сімферопольському районному суді», 06.09.2021 Фото: facebook.com/crimeansolidarity
За даними прокуратури АР Крим і Севастополя, яка відкрила кримінальне провадження за фактами порушення недоторканності житла та порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 162, ст. 438 КК України), до Нарімана Джелялова застосували катування та жорстоке поводження. Ймовірно, що до братів Ахтемових також були застосовані тортури, метою яких було самообмовлення і визнання неіснуючої вини.
ФСБшний фальсифікатор Власов
Слідчий ФСБ Віталій Власов Фото з соцмереж
«Справу» Джелялова-Ахтемових веде старший слідчий ФСБ Віталій Олегович Власов. Саме він 5 вересня повідомив адвокату Ісляму Веліляєву, що п’ятеро кримськотатарських активістів, викрадених 3-4 вересня, знаходяться в будівлі «УФСБ по Республіці Крим і Севастополю» (захоплена РФ будівля кримського главку СБУ на вулиці Івана Франка у Сімферополі).
Слідчий ФСБ Віталій Власов Фото з соцмереж
Віталій Власов родом з міста Шимановська Амурської області РФ. Йому 32 роки. У рідному краї у нього залишилися батьки Олег та Олена Власови. Батько – викладач ОБЖ школи №4 у Шимановську, є членом міської призовної комісії.
Власов переїхав до Криму фальсифікувати кримінальні справи проти українців і кримських татар не сам, а з родиною. Дружина Анна до переїзду працювала в управлінні Міністерства юстиції РФ по Амурській області. Подружжя виховує двох дітей.
Витяг з наказу Управління Мін’юсту РФ по Амурській області про заохочення Ганни Власової Фото з соцмереж
Слідчий ФСБ Віталій Власов приставлений вести гучну «справу» фрілансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка. Під під час цього «слідства» журналіста катували електричним струмом, примушуючи дати свідчення проти себе та відмовитися від допомоги незалежних адвокатів.
Власов також «розслідує» так звану «справу Хізб ут-Тахрір» другої сімферопольської групи. 6 червня 2020 року він клопотав у «Верховному суді Криму» про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у «справі» Ескендеру Сулейманову.
Слідчий ФСБ Віталій Власов Фото з соцмереж
2 серпня 2021 року Власов доклався і до переслідування мешканців Криму за релігійними переконаннями – порушив кримінальні справи за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ (організація екстремістської діяльності) стосовно мешканців Армянська Олександра Литвинюка і Олександра Дубовенко («справа свідків Єгови»).
«Суддя» Крапко: цивіліст за кермом політичних арештів
Віктору Вікторовичу Крапку 32 роки. На відміну від Власова, він не приїхав у Крим із глибинки Росії, а все життя мешкає у Сімферополі. Окупаційним «суддею» став відносно недавно. 7 грудня 2018 року «квалификационная коллегия судей Республики Крым» рекомендувала Крапка до призначення «суддею» незаконно створеного «Киевского районного суда Симферополя», а відповідний указ президента РФ Володимира Путіна №171 датований 15 квітня 2019 року.
Чим Крапко займався від початку окупації у 2014 році і до цього призначення – наразі невідомо. У Єдиному державному реєстрі України є інформація, що Віктор Крапко з липня 2009 по серпень 2011 року був фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності – ремонт, технічне обслуговування, монтаж верстатів, серед інших КВЕДів була також торгівля, нотаріальна та інша юридична діяльність.
У 2012 році Крапко поступив на заочне відділення юридичного факультету Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, де мав отримати кваліфікаційний рівень спеціаліста. У 2014 році Росія незаконно окупувала Кримський півострів та захопила Таврійський національний університет, перетворивши його на «федеральний», тож, ймовірно, Віктор Крапко отримав диплом, який ніде у світі не визнається.
Російський «паспорт» громадянин України Віктор Крапко отримав у квітні 2014 року (серія і номер: 94 14 406353, російський ІПН 910216135361).
Участь у кримінальниих процесах – новий для Крапка досвід. На сайті сімферопольського «суду» немає жодного винесеного ним вироку. «Суддя» здебільшого розглядає цивільні та адміністративні справи. Але цього року Крапка почали залучати до політично мотивованих «справ» і він уже встиг відзначитися винесенням резонансних та протиправних з точки зору українського та міжнародного гуманітарного права процесуальних рішень.
10 березня 2021 року на Ангарському перевалі російські силовики затримали журналіста-фрілансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка. За усталеною практикою російських спецслужб у Криму, українця вивезли у невідомому напрямку, про місцеперебування дружині не повідомили, адвокатів не допустили. Як розповіла його дружина Катерина, журналіста катували: роздягали догола, підключали на вуха дроти і включали електричний струм, били в живіт, по ногах і в пах. А вже 12 березня «суддя» Віктор Крапко прийняв рішення про взяття Єсипенка під варту. Судове засідання відбувалося без участі незалежного адвоката, у присутності адвоката за призначенням Віолетти Сінеглазової.
Владислав Єсипенко Скрішот відео ЦГЗ ФСБ РФ / ТАСС
У березні 2021 року російські силовики провели обшуки як мінімум у дев’яти будинках послідовників «Свідків Єгови». За інформацією організації, підставою для обшуків стала кримінальна справа «про фінансування екстремістської організації». Санкцію на проведення цих дій дав саме «суддя» Віктор Крапко.
Переслідування «Свідків Єгови» в РФ та на окупованих нею територіях стали масовими після того, як Верховний суд Росії 20 квітня 2017 року ухвалив рішення про визнання Управлінського центру «Свідків Єгови» екстремістською організацією.
2 серпня ООН оприлюднила п’яту доповідь Генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму і Севастополі. У ній йдеться, зокрема, про те, що санкції проти релігійних організацій та окремих осіб, у тому числі обвинувальні вироки для «Свідків Єгови», є порушенням прав людини і міжнародного гуманітарного права.
У Сімферополі мешкає і родина Віктора Крапка. Його мати Людмила Василівна працює вчителькою географії у гімназії №10 Сімферополя. Батько Віктор Васильович до 2014 року займався бізнесом – був співзасновником ТОВ «Науково-технічний центр Квар». У російському реєстрі юридичних осіб даних про підприємницьку діяльність Крапка-старшого ми не знайшли.
Однак батько «судді» був кандидатом у присяжні «Крымского гарнизонного военного суда» по Сімферополю у 2018 – 2021 роках (стор.14, № 229). Знайти інформацію, чи брав він участь у якихось «судових засіданнях» як присяжний, не вдалося.
Подробиці історії про те, як викрадали кримських татар 3 та 4 вересня у Криму та що може зробити Україна для того, щоб їм допомогти, дивіться у відеоблозі Микити Панасенка «Справа про газопровід» нова хвиля викрадень кримських татар».
