Один з маршрутів «зернового експресу» — російської схеми вивезення викраденого чи за безцінь купленого зерна з окупованого півдня — пролягає суходолом. Схема така: зерновози доставляють крадене збіжжя через керченський міст в російські порти. Звідти без жодної прив’язки до українського походження, яке легко встановлювалося у випадку з портами окупованого Криму, експортується як російське.
Оголошення про потребу в зерновозах відкривають широку географію окупованих населених пунктів Херсонської та Запорізької областей, звідки потрібно вивезти тисячі тонн зерна пшениці, кукурудзи, ячменю, насіння соняшника. Пункти доставки, крім кримських Керчі та Джанкоя, тобто. порти та вузлової залізничної станції, – порти та станції Краснодарського краю: Новоросійськ, Азов, Приморсько-Ахтарськ, Ростов-на-Дону, а також Саратовська, Воронезька, області. Є і більш поглиблені на територію Росії напрями – П’ятигорськ та Армавір. Як з’ясувало розслідування видання Latifundist.com, зерновози з українськими номерами військові Росії не зупиняють, тому що вони самі «крутять-каламутять» ці перевезення, а гроші перевізникам платять із Москви.
Як зупинити «зерновий експрес», чи реально домогтися санкцій проти російських портів і компаній за цей злочин і що означає перший з 2014 року російський круїзний лайнер у турецьких портах? Розмова Валентини САМАР, головної редакторки Кримського ЦЖР з Андрієм Клименком, засновником Чорноморського інституту стратегічних досліджень та редактором експертного порталу BlackSeaNews в ефірі програми «Питання національної безпеки».
Валентина Самар: Злочинний «зерновий експрес» рухається не тільки морем, яке найбільше досліджувалось журналістами і експертами, а й суходолом. В цьому випадку українське походження зерна ніяк не довести. Схема виглядає абсолютно невикриваємою. Чи не так?
Андрій Клименко: Я не бачу можливостей крім розвідки це викривати. Немає цього у відкритому доступі, і виявити це точно неможливо. Якби ми знали, наприклад, скільки зерна експортувала російська федерація морем у минулому році помісячно, могли б аналізувати, на скільки стало більше. Але в нас наразі і такої можливості немає. Ми можемо просто аргументовано казати іноземним партнерам, що в нас є такі підозри. На жаль, більше нічого Україна зробити не може.
Фото: Latifundist.com
Навіть по встановлених фактах, коли ми кажемо, що судна йдуть з Криму, що у минулі роки експорт звідти становив в середньому 200 тисяч тонн на рік, а наразі, за різними оцінками, маємо вже за півмільйона, — Туреччина не дуже до цього дослухається. Тобто судна продовжують йти, але довести без складних молекулярних експертиз це неможливо.
Валентина Самар: Але і для експертиз теж потрібно отримати дозволи в іноземних портах. Принаймні в нас є початок ланцюжка — фермери Херсонської, Запорізької, Донецької областей, у яких або «віджимають» це зерно, або скуповують в 2-3 рази дешевше, ніж на ринку. Це треба уважно відслідковувати. Буквально сьогодні так звана «адміністрація Херсонської області» повідомила, що шукає трейдерів, які мають прямі міжнародні контракти і фінансові можливості для викупу зерна, щоби потім начебто законно його вивозити. Плюс до цього останніми днями з’являються повідомлення, що захід начебто послабив санкції проти росії і дозволив їй вивозити, в тому числі, продовольство. Хоча мені здається, що санкції на нього як раз не поширювалися?
Андрій Клименко: Ви абсолютно праві. Тут ми маємо досить традиційну картину, коли емоції ЗМІ перевершують факти. Ніколи не було санкцій на експорт продовольства з рф. Ніколи. Відповідні американські структури, які вводять санкції і збирають по них інформацію, просто в останньому повідомленні декілька разів акцентували, що ніяких санкцій стосовно експорту продовольства з росії не було. Тому тут навіть немає предмету до обговорення.
Валентина Самар: росія вивозить крадене українське зерно, зокрема з підсанкційної території Криму. Чи реально сьогодні Україні на фоні дефіциту зерна у світі вимагати від заходу застосувати санкції за цей злочин — щодо російських компаній, трейдерів, судновласників?
Валентина Самар та Андрій Клименко Фото: investigator.org.ua
Андрій Клименко: І президент України, і міністр МЗС, і інші урядовці проголошують необхідність повністю заборонити будь-який російський експорт. І це стратегічно правильно. Бо інакше ми заганяємо самі себе в необхідність розрізняти: оце можна, а це не можна, такий вид продукції можна, такий не можна. Нічого не можна, бо за все це Україна сплачує кров’ю своїх людей. Тому мова має йти про повну заборону цивілізованому світу закуповувати будь-які товари з російської федерації. Іншого виходу немає.
В мене є повна впевненість, що за деякий не дуже великий час ми до цього дійдемо. Знайде світ зерно в резервах США, Канади, інших великих виробників. Ця робота ведеться, є відповідні сигнали на зустрічах того ж Держсекретаря США, урядовців інших країн. Я впевнений, що світ, як кажуть, вирулить цю ситуацію. На мій погляд, йдеться про декілька місяців. От тільки сьогодні Міністерство агрополітики України повідомило, що вже до нас прямують якісь тимчасові легкі конструкції, кожна з яких може зберігати до 200 тисяч тонн зерна. Світ за допомогою технологій знайде вихід.
Валентина Самар: Хочу повернутися до давнього заклику BlackSeaNews та Інституту стратегічних чорноморських досліджень застосувати санкції до російських портів. Тим паче тепер, після їхніх «нових здобутків» — перевалки та експорту краденого українського збіжжя і металу. Може, час українському МЗС знову пушити цю тему?
Андрій Клименко: Так, звичайно. Якщо ми візьмемо найважливішу групу експортних російських товарів, як то нафту і нафтопродукти, ми побачимо: тільки з портів Чорного моря за останні місяці вивезено від 12 до 14 млн тонн. Переважає там сира нафта — приблизно 75%.На 60-70% все це купується і імпортується країнами ЄС — це раз. По-друге, приблизно така ж пропорція стосовно перевізників. Тобто 70% цих експортних товарів росії — нафти і нафтопродуктів — перевозиться суднами, які належать судновласникам країн ЄС. З них, у свою чергу, приблизно 70% — судновласники з Греції. Бо Греція має один з найбільших танкерних флотів у світі. Я підкреслюю, у світі.
Судно RM 3 з краденим металопрокатом виходить з порту Маріуполя, 12.06.2022 Фото: скріншот t.me/andriyshTime
Тому, на мій погляд, ЄС і США варто зараз думати, а як допомогти Греції? Бо для Греції робота морської транспортної галузі становить дуже велику частку ВВП. Світ має допомогти, щоби ці танкери не встали, щоби не стали безробітними десятки тисяч грецьких моряків, а бюджет не доотримав кошти. Тоді ця проблема вирішилась би, бо немає в світі такого флоту, який замінив би Грецію на цьому ринку.
Валентина Самар: Ще одне питання стосовно перевезень зерна. Відомо, що є переговорна структура, останні технічні перемовини відбулися між Україною та росією за посередництва Туреччини і за участі ООН. Але ми не чуємо, що в переговорах присутня компонента саме незаконного вивезення українського зерна. З публічних повідомлень можна зробити висновок, що мова йде тільки про розблокування українських портів для легального експорту.
Андрій Клименко: Я впевнений, що ця тема озвучувалась у Стамбулі 13 липня. Чому? Судячи по відео турецьких ЗМІ, а інших висвітлювати переговори не допустили, на чолі української делегації, як мені здалося, був голова військової розвідки — генерал Буданов. Я також впевнений, що участь брали і працівники українського посольства в Туреччині. А вони дуже добре інформовані про кожний випадок заходу суден з Криму з українським зерном на борту. Не могли наші розвідники не казати про цю ситуацію — за загальним столом чи в кулуарах. Я думаю, що ця тема була присутня.
Заванатження зерна на росіське судно «Матрос Позынич» на зерновому терміналі «Авліта» у Севастополі, 19.05.2022 Фото: Maxar Technologies
Валентина Самар: Остання тема на сьогодні. З 2014 року ваша моніторингова група звертала увагу на те, що круїзний туризм у Чорному морі із окупацією росією Криму практично вмер. В 2015 році не було жодного круїзного рейсу. Натомість зараз ми спостерігаємо, як круїзний лайнер з Сочі, фактично російський рейс, підходить до турецьких берегів. Що це означає? Це така спроба промацати, чи можна відроджувати круїзний туризм за участі росіян?
Андрій Клименко: Я думаю, ні. Насправді ми маємо ще один факт в теку з іншими нашими питаннями виключно до Туреччини. Пару днів тому міністр МЗС Дмитро Кулеба в одному з інтерв’ю, відповідаючи на питання про Туреччину, навів дуже вдале порівняння. В нас є друг і партнер. Поки що те, що він робить для нас доброго, перевищує кількість проблем. Але оця тека з проблемами стає все товще і товще. Це дає привід в найближчий час чітко поставити ці питання віч-на-віч. І я так зрозумів, що це буде зустріч на рівні міністрів МЗС або спілкування на рівні президентів країн. Я думаю, що це відбудеться. Тому що Ердоган з Путіним в Ірані, і Україна не може не реагувати на найвищому рівні на цю політику Туреччини. Настав час сказати: ви — друзі, ви перекрили для російських кораблів Босфор, ваші підприємства постачають виключно нам безпілотники, ви нам будуєте корвет і таке інше. Але, друзі, є питання, які нам дуже не подобаються. І найголовніше, що ступінь невдоволення зростає в українському суспільстві. Ми не можемо — повинна сказати Україна через своїх очільників — не звертати на це увагу. Є суспільне невдоволення конкретними діями Туреччини, і на це треба відповідати. Подивимося, як вони будуть відповідати.
