Хвиля так званої «часткової мобілізації» у РФ прокотилася і тимчасово окупованим Кримом. За даними представництва президента України в АРК та Севастополі, на півострові основна маса мобілізованих — представники корінного кримськотатарського народу.
Їхній призов — це спроба Росії знищити у війні нелояльне корінне населення та пов’язати його кров’ю співвітчизників. Щоб уникнути призову, багато кримських татар та українців намагаються виїхати з півострова за кордон. Меджліс кримськотатарського народу створив Координаційний центр з гуманітарних питань, який допомагає їм у цьому. Про його роботу та звернення, які він отримує, — в інтерв’ю одного з координаторів Юсуфа КУРКЧІ програмі «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Валентина Самар: Які задачі у Координаційного центра? З якими проблемами люди звертаються і чим ви реально можете їм допомогти?
Юсуф Куркчі: Наша реальна допомога полягає у наданні того обсягу інформації, який необхідний людині, щоб визначитися: в який бік їй рухатися, які документи їй необхідні, що на неї чекає після перетину кордону на території тієї чи іншої держави.
З перших днів оголошення мобілізації почала надходити велика кількість звернень, дзвінків із території Криму від наших співвітчизників. Було зрозуміло, що необхідно створити такий оперативний центр, який міг би сприяти їм у прийнятті рішень. Після це вилилося безпосередньо в практичні кейси: перетин кордонів, ті чи інші пункти переходу чи то Росія-Грузія, чи то Росія-Казахстан. Але сьогодні вже можна сказати, що географія розширилася до Білорусі, Литви, Естонії. Тобто люди виїжджають у будь-яких напрямках, які вважають для себе пріоритетними та можливими.
Валентина Самар: Я розумію, що зараз не можна назвати перевірену об’єктивну цифру. Але як багато цих людей, виходячи з кількості дзвінків на гарячу лінію, звернень на пошту, у соціальних мережах?
Юсуф Куркчі: Якщо враховувати, що нам не дзвонитимуть люди, у яких з документами все нормально і немає жодних проблем, то за ці чотири дні ми надали понад 1 тисячу консультацій. Не говорячи про те, що дзвінки ми не фіксуємо, вони йдуть в онлайн-режимі. У чат-ботах, у каналах Telegram, WhatsApp, Facebook — теж більше тисячі відповідей.
Валентина Самар: Ви завжди можете знайти відповідь?
Юсуф Куркчі: Ми завжди можемо зорієнтуватися, як правильно це зробити. Є питання, які не належать до компетенції жодної людини, яка сидить тут на телефонній трубці. Якщо ми не маємо достовірної інформації, ми консультуємося з посольствами, з представниками консульських служб. Тобто робота не полягає просто у тому, щоби підняти трубку, поговорити та провести з людиною психологічну роботу. Ми шукаємо рішення, які полегшать людині подальше перебування на території тієї чи іншої держави.
Валентина Самар: Чи можемо ми назвати якісь конкретні кейси, приклади питань, які ви справді вирішуєте? Щоб люди достеменно знали: з цим можна звернутися до Координаційного центру.
Юсуф Куркчі: Це (приклади) ніяк не допоможе. Якщо ми допомогли двом чи трьом сім’ям, а після мого анонсу до нас звернеться 50 сімей, немає впевненості в тому, що ми зможемо допомогти і цим 50 сім’ям. Це пов’язано з тим, що наша наполегливість і наше лобі дозволяє нам досягти того, щоб сім’ї пропускали без пакета документів, передбачених законодавством тієї чи іншої країни. Але це неправильно. Зараз ми працюємо над тим, щоб той режим, який сьогодні існує, був пом’якшений. Щоб відсутність українських документів у дитини, яка народилася у Криму після 2014 року, не була перешкодою для в’їзду до країни.
Валентина Самар: Чи правильно я зрозуміла, що найбільша проблема – довести, що ця конкретна людина та її діти – громадяни України?
Юсуф Куркчі: Таких доказів недостатньо і у вербальній формі вони не приймаються. Працюють інші аргументи, інші домовленості. Свідоцтво про народження, видане на території окупованого Криму, більше жодних документів немає — дитину відмовляються пропускати. У нас дуже багато кейсів по Грузії. Це найскладніший напрямок сьогодні.
Валентина Самар: До вас звертаються ті, кого потенційно може торкнутися мобілізація, чи зараз з Криму їдуть усі, хто може виїхати? Які є відчуття?
Юсуф Куркчі: Є розуміння того, що більшість з тих, хто виїжджають — це люди, які з великою вірогідністю можуть потрапити під граблі мобілізації.
Перша група мобілізованих мешканців окупованої Ялти, 23.09.2022 Фото: Янина Павленко телеграм
Валентина Самар: Дуже складне питання. Ми бачимо акції протестів у різних регіонах Росії. Бачимо підпали військкоматів, акції протестів на вулицях. У Дагестані, Якутії, навіть у столиці Російської Федерації. Але ми не бачимо протестів у Криму. Протест мешканців Криму — українців та кримських татар — у тому, що вони просто виїжджають? Чи є інші причини?
Юсуф Куркчі: Моя суб’єктивна точка зору: протести на згаданих вами територіях теж не мають масового характеру. Вони поодинокі. Ми не можемо навести прикладів більше, ніж одна акція протесту в Дагестані чи в Якутії. Стосовно Криму, то на сьогоднішній день там відсутня сила, яка могла б стати локомотивом організації цих протестів. Для цього в Криму проводилась цілеспрямована робота. Щоби показати: будь-який спротив буде закінчуватися дуже великими строками. Напевно, це і є плід тієї системної роботи окупаційної влади, яку вона проводить в Криму вже більше 8 років.
Валентина Самар: Чи звертаються до вас люди, яких вже мобілізували? Що ви їм радите?
Юсуф Куркчі: Я не спілкувався безпосередньо з людьми, які вже мобілізовані. Є знайомі, брати, сестри, які кажуть, що когось із їхніх рідних мобілізували. Що їм робити? Як їм далі поводитися? Це не говориться в прямому ефірі.
Валентина Самар: Але їм надається можливість проконсультуватися з юристами?
Юсуф Куркчі: Якщо будуть такі звернення, ми індивідуального до кожного будемо підходити.
Валентина Самар: Останнє питання не стосується цієї теми, але стосується державної політики. Адресую його вам як колишньому першому заступнику міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій. На вашу експертну думку, наскільки адекватно зараз працює міністерство? Чи достатньо воно робить, щоб мати бодай комунікацію з тимчасово окупованими територіями, зокрема з нашими громадянами у Криму, яким сьогодні загрожує мобілізація?
Юсуф Куркчі: Я не можу похвалитися будь-яким рівнем такої співпраці за ці 4 дні. Ми були б щасливі, якби була така підтримка з боку держави. В нас поки не дуже виходить доносити до всіх гілок влади альтернативні рішення, які ми пропонуємо. Поки це працює в ручному режимі — на особистих домовленостях і зв’язках. Тому говорити про якусь державну політику, на жаль, немає можливості.
При виникненні проблем в’їзду та перебування в інших країнах звертайтеся до Координаційного центру за телефонами +380508518294 (WhatsApp, Telegram), +380635767740 (WhatsApp, Telegram)
