Кочубеївська сільська територіальна громада Бериславського району стала першою на Херсонщині, повністю звільненою від російських загарбників. Окупанти пробули там найменше часу, встигнувши «попанувати» два тижня в березні.
До повномасштабного вторгнення РФ Кочубеївська громада була знаною не лише на Херсонщині, а й за її межами, оскільки найпершою на українському півдні стала на шлях децентралізації. В цьому була чимала заслуга тодішнього голови цієї громади Івана Дударя.
Вже під час великої війни Іван Дударь став активістом благодійного фонду «Українці переможуть!», який надає допомогу жителям звільнених населених пунктів Херсонщини. А 23 вересня президент України Володимир Зеленський призначив його начальником новоствореної Асканія-Нової селищної військової адміністрації Каховського району.
Що зараз відбувається в Асканії-Нова і як триває відбудова звільненої навесні Кочубеївської громади? Коли новостворена військова адміністрація зможе повноцінно запрацювати? На ці та інші питання Іван Дударь погодився розповісти в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань.
ЦЖР: Які завдання стоять зараз перед Асканія-Новою військовою адміністрацією і вами як її начальником?
Іван Дударь: Убезпечити працівників селищної ради. Адже викрадення депутатів і посадовців місцевого самоврядування російськими окупантами, на жаль, були і досі є дуже поширеним явищем на Херсонщині. А велика кількість співробітників селищної ради Асканії-Нова залишились на території окупованої громади, досі мають доступ до бюджетних коштів, електронних ключів. Загарбники можуть на них тиснути, щоб мати вплив на використання цих коштів. Нам потрібно зробити в першу чергу все можливе, аби вони не мали жодного доступу до українського бюджету і щоб від їхніх дій не страждали наші люди.
ЦЖР: Чи вдається вам контактувати з кимось зі співробітників Асканія-Нової селищної ради?
Іван Дударь: Я б не хотів про це говорити, щоб не наражати людей на небезпеку. Адже керівництво ради залишилось там. Я боюсь за них.
Зараз переді мною стоїть завдання сформувати штат військової адміністрації, щоб у окупантів не було щонайменших підстав тиснути на посадовців селищної ради. Саме військова адміністрація матиме контроль над бюджетними коштами громади.
Крім того, Верховна Рада України надала військовій адміністрації повноваження органу місцевого самоврядування. 17 листопада внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, тож тепер я маю всі повноваження селищного голови і керівника селищноі ради та її виконавчих органів.
Фото: vgoru.org
ЦЖР: Чи відомо вам, як багато мешканців Асканія-Нової виїхали з окупованої території?
Іван Дударь: Багато людей залишаються там. Вони живуть в ніби іншому світі, бо Асканія-Нова розташована на значній відстані від бойових дій та й для самих окупантів вона певний час не представляла жодного інтересу. Але у мене є відчуття, що ситуація буде змінюватись і з неминучим відступом злі від своїх невдач окупанти можуть завдавати людям якоїсь шкоди, намагатися їм помститися.
Чимала частина мешканців селища цього не розуміє, однак я хочу вірити, щоб якомога менше людей відчули на собі всі неприємності війни.
ЦЖР: А сама Асканія-Нова громада вам знайома? Чому саме її вам запропонували очолити?
Іван Дудар: Коли я працював головою Кочубеївської громади минулого скликання ми співпрацювали з цією громадою і її тодішнім головою. У нас були спільні проєкти, ми проводили футбольні турніри. Бачились і співпрацювали з апаратом селищної ради. Тож коли мені запропонували очолити військову адміністрацію Асканія-Нова, я погодився.
ЦЖР: Чим займатиметься новостворена адміністрація?
Іван Дударь: В першу чергу, контролем за використанням бюджетних коштів. Будемо слідкувати, щоб ймовірні колаборанти не мали підтримки і фінансування за рахунок коштів українських платників податків.
Зараз на території Асканія-Нової громади залишається багато людей. Є випадки тиску з боку окупантів щодо співпраці. Ми будемо відпрацьовувати всі подібні випадки, аби кожен отримав по заслузі і щоб ті, кого примушували працювати на ворога не отримали тавро колаборанта на рівні з тими, хто робив це добровільно.
Вже після звільнення громади ми працюватимемо над відновленням її життєдіяльності. Будемо оформлювати акти обстеження. Вже зараз готуємося до цього, зустрічаємося з потенційними донорами, обговорюємо можливі проєкти відбудови територій. Адже після відновлення треба буде працювати над розвитком громади, щоб місцеві жителі мали роботу. Тому в штаті військової адміністрації передбачені спеціалісти з розвитку інфраструктури, які й займатимуться цими питаннями.
Іван Дударь, начальник Асканія-Нової селищної військової адміністрації Каховського району, Фото: Олег Батурін
ЦЖР: Коли військова адміністрація зможе запрацювати на повну силу?
Іван Дударь: Я сподіваюсь, що до кінця поточного року в Херсонській області запрацюють всі утворені президентом України адміністрацій.
ЦЖР: Після повномасштабного вторгнення Росії ви активно займалися волонтерською діяльністю в Бериславському районі. Які основні проблеми стоять перед звільненими населеними пунктами?
Іван Дударь: Основна задача – повернути їх до звичного життя, настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах. Наш благодійний фонд «Українці переможуть!» з березня систематично розвозив гуманітарну допомогу мешканцям визволених сіл і селищ. Ми часто були в Кочубеївській, Новоолександрівській, Високопільській, Нововоронцовській громадах. В усіх них головною проблемою є відсутність електроенергії. Окупанти перебили лінії електромереж. Це було головною проблемою і для найпершої звільненої громади – Кочубеївської. Бо після звільнення там постійні були «прильоти» від ворожої армії. Тільки-но енергетики відновлять там світло, знову і знову «прилітало» по об’єктах інфраструктури і світло зникало знов. Окупанти поводили себе дуже агресивно. Довгий час залишались без електрики Біла Криниця, Новопавлівка, Нова Калуга та інші села Бериславського району.
Там де нема світла – нема й води. Хоча в деяких населених пунктах району – Біла Криниця, Первомайське – вода й до війни була привозна. Ми намагалися вирішити цю проблему, хоча це й не зовсім завдання волонтерів.
Інша біда – постійні обстріли з боку окупантів. Після звільнення вони починали масовано обстрілювати житлові будинки. Через це є багато пошкоджень, у когось шифер побило, а у когось покрівлю повністю знесло. Нинішнє обласне керівництво намагається оперативно допомагати людям з будівельними матеріалами, а раніше це була величезна проблема. Причому, ці набори включають в себе ліхтарики, молотки, всі потрібні дрібні деталі. Люди задоволені, бо є все елементарне для ремонтних робіт. А навесні і на початку літа нічого цього не було.
ЦЖР: Кочубеївка відносно недовго була в окупації і її звільнили ще в березні. Яка ситуація в селищі зараз? Наскільки громаді за цей час вдалося повернутися до звичного життя?
Іван Дударь: Кочубеївка була окупована з 11 по 28 березня. Вже 30 березня мені вдалося приїхати додому, а 2 квітня ми завезли туди гуманітарну допомогу. Стан громади тоді і зараз сильно змінився. Проблем на той час було дуже багато, лунало чимало критики щодо невиплати пенсій – в першу чергу тим пенсіонерам, які не мали банківських карток. Згодом проблему вирішили, відновили й інші виплати людям. В наступних звільнених громадах вирішувати ці питання потім вдавалося значно швидше, ніж в Кочубеївці. Я бачу на прикладі звільненого на початку вересня Високопілля, що там все це робилося оперативніше і не так довго, як в моєму рідному селищі.
Зараз електроенергія є в усіх селах Кочубеївської громади. Відновлено мобільний зв’язок і інтернет, за що величезна подяка всім, хто допоміг з цим.
Кочубеївська сільська територіальна громада Бериславського району Фото: Олег Батурін
ЦЖР: Як багато жителів Кочубеївської громади повернулись до своїх домівок?
Іван Дударь: Багато і багато ще повертаються. Але, звісно, не всі. Думаю, що повернуться не всі.
ЦЖР: А ви повернетесь до себе додому?
Іван Дударь: Я й зараз приїжджаю туди час від часу. Але повернутися додому остаточно не можу через роботу. Втім, виїжджати кудись і остаточно поселятись в іншому місці я не планую. А після звільнення Асканії-Нової розраховую переїхати туди і працювати в військовій адміністрації на території цього селища.
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
