Путінський Фонд президентських грантів оголосив переможців конкурсу, у якому брали участь формально недержавні організації. Переважна більшість проектів — так чи інакше стосується збройної агресії Росії проти України, або якщо слідувати брехливому новоязу росіян — спеціальної військової операції. Цивільним росіянам і їхнім громадським об’єднанням надаються мільйони президентських грантів, які фактично забезпечують їхню участь у так званій «СВО».
Президентський грантоїд
Організації, які називаються волонтерськими, звітуючи про свої успіхи на окупованих росією територіях України, повідомляють інформацію про діяльність, яка цілком може бути кваліфікована як кримінальний, а часто і — і воєнний злочин. Стовідсотково всі вони опинились на території україни в порушення кордону і відповідних норм законодавства. А якщо брати до уваги їхню «допомогу» в «евакуації», а насправді — у депортації українців на територію РФ, включаючи дітей, оскільки це за всіма ознаками — порушення МГП, а, отже, воєнний злочин.
Це Євгеній Пичугін, підприємець і волонтер з Криму, який допомагає російській армії окупувати Україну. У цьому відео він заспокоює своїх підписників після відступу росіян з Херсона. Каже, що незабаром все буде добре і хвилюватися немає чого.
Євгеній Пичугін, волонтер з Криму, який допомагає російським окупантам
Нещодавно він зі своєю організацією «Команда возможностей» отримав грант від фонду Путіна майже на шість з половиною мільйонів рублів. Гроші Євген планує витратити на «помощь, защиту и просвещение населения освобожденных территорий г. Херсона и Херсонской области». Термін реалізації програми: від 10 жовтня по 10 липня 2023 року. Сподіваємося, якраз до кінця освоєння грошей російська армія повністю втече з території України. Але повернемося до Євгенія.
Пичугін — один із тих, хто першим почав їздити на окуповану територію Херсонської області разом з російськими військовими і роздавати так звану «гуманітарну допомогу» — подачки, аби купити прихильність населення до окупантів.
Євгеній Пичугін
Пичугіну 33 роки, він кримчанин та громадянин України, хоч і взяв російський паспорт. До окупації півострова жив у Красноперекопську, тепер у центрі Сімферополя.
У 2015 році що Євгеній Пичугін був так званим «начальником департаменту внутрішньої та кадрової політики щодо протидії корупції в Криму» у громадській організації «Народный контроль». У 2019 році Пичугін став так званим «депутатом» окупаційної міськради Сімферополя.
Якщо громадянин України добровільно допомагає окупантам — на нього чекає кримінальна відповідальність. Доказів такої діяльності «Команди возможностей» — більш ніж достатньо і вони у вільному доступі. Ось команда звітує про те, що вже у квітні закупила на 4 мільйони рублів речі, що безпосередньо допомагають вести бойові дії проти української армії: квадрокоптери, тепловізори, оптичні далекоміри, спальники.
«Квадрокоптер, очень востребованная штука для разведки. Также вот бинокль, попросили нас из полиции в городе Херсон», — показує чоловік в одному з відео пропагандистів.
Гроші на все це організація збирає з місцевих кримських бізнесів, а також отримує пожертви від фізичних осіб. «Команду возможностей» можна вважати одним з найбільших волонтерських проєктів на підтримку російської армії у Криму.
Але не тільки з донатів живе організація. «Команда возможностей» отримує гранти від урядових структур Росії. Останній — від Фонду президентських грантів Росії понад 6 мільйонів рублів. Чотири мільйони та 90 тисяч з цих коштів складе саме субсидія з російського бюджету, а понад два мільйони — з інших джерел, які не вказані.
За ці гроші активісти планують закупити та передати гуманітарну допомогу з Криму в Херсон, який уже під контролем України, а також відроджувати «русский мир» на Херсонщині.
Цитую із опису проекту: «Для возрождения «Русского мира» на присоединенной территории должна проводится работа с детьми, по просвещению в основных направлениях культурологии — литературе, истории, языковедению в формате обучающих викторин». «Команда возможностей» не вперше отримує грант від Фонду Путіна. Півтора мільйони рублів Пічугін отримав у жовтні 2021 року на розподіл гуманітарки для хворих на covid кримчан, які перебували на самоізоляції. Ще 500 тисяч рублів вони отримали на ті ж послуги у 2020 році.
Євгеній Пічугін є свого роду «обличчям» і голосом проєкту. Але в російському держреєстрі вказано, що засновниками організації є батьки волонтера — Андрій та Тетяна Пичугіни, а також Андрій Абдулаєв, який у 2015 році нібито був «заступником» Євгена у так званому «департаменті з протидії корупції».
Андрій Пічугін з 2014 року активно співпрацював з російськими окупантами, за що отримав жирну посаду «директора муніципального підприємства «Торгова площа» та став «депутатом Красноперекопської міської ради».
Андрій Пичугін, батько Євгенія Пичугіна
У 2017 році Пичугін-старший отримав році від окупантів п’ять років позбавлення волі за вкрадені півмільйона «бюджетних рублів». Через рік вирок був скасований.
Отже, цілком ймовірно, що батько відкупився від покарання, а тепер його син має доступ до мільйонів бюджетних грошей та донатів кримчан на підтримку російської армії.
Майстер на всі руки
Нові окуповані території України стали для росіян хорошим місцем заробітку. Сєрафім Іванов приїхав на Херсонщину з Пітера, створювати пропагандистський телеканал «Таврия» у команді свого друга — Алєксандра Малькєвіча, пітерського пропагандиста і вихідця із медіаструктур Євгенія Прігожина. На окупованих українських територіях Малькєвіч є куратором медійних помийок, створених росією.
Сєрафім Іванов отримав на херсонському телеканалі посаду начальника відділу зв’язків з громадськістю та просування. Але заробляє ще й на організації роботи Медіашколи, знімає сюжети і веде пропагандистську програму «Херсонская правда».
«Неонацисты большую ставку делают именно на информационную войну», — правдиво говорить Іванов в одному з відео.
Сєрафім Іванов, пропагандист, переможець конкурсі від Росмолоді
Сєрафім Іванов — багатогранна особистість і справжній грантоїд, адже отримує кошти у різних іпостасях. Одна з його ролей — федеральний координатор всеросійського проекту «Волонтерская рота «Боевое братство». Проект Іванова від цієї організації у кінці червня отримав грант від Росмолодежи на суму 2 мільйони 800 тисяч рублів. Суть проєкту «Никто не забыт» в тому, щоб малювати патріотичні графіті, героїзуючи окупантів.
Із президентського Фонду «Волонтерская рота Боевого братства», яку координує Сєрафім Іванов, цього місяця отримала один із найбільших грантів — загальна сума 17 мільйонів 670 тисяч рублів на гуманітарну місію. Вона полягає в тому, щоб втягнути у псевдоволонтерську діяльність 300 молодих мешканців окупованих територій Донецької та Луганської областей.
На Херсонщині, як і на інших окупованих територіях, росіяни створили регіональне відділення військово-патріотичного руху «Юнармія». Його штаб очолив все той же багатоверстатник Сєрафім Іванов.
«Юнармию» створили у 2016 році з ініціативи Міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Там готують дітей до служби у Збройних силах РФ. Росіяни можуть що завгодно робити на своїй території, однак створювати такі організації на окупованих землях і мілітаризувати українських дітей — це міжнародний воєнний злочин.
Однак Росії потрібне гарматне м’ясо і вони готують до цієї долі й дітей з окупованих областей України, промиваючи мізки пропагандою війни і русского мира.
Пропагандисти слідом за окупантами чкурнули із Херсона, і вже мітять своїми проектами лівобережну частину області. Сєрафим Іванов відкрив відділення Юнармии у Генічеську.
Конкурс на колаборантів
Мабуть, в Росії закінчуються призначенці, яких можна відправляти на окуповані українські землі. Такий висновок можна зробити з того, що раніше російські управлінці потоком йшли з РФ, а тепер місцеві окупаційні уряди оголошують конкурс на пошук колаборантів. Конкурс «Лидеры возрождения» 21 вересня стартував одразу у чотирьох анексованих областях.
Його організовують російські адміністрації окупованих областей спільно з рухом «Народный фронт», створеного Путіним у 2011 році, і лідером якого є Путін.
«Лидеры возрождения» — фактично, калька із конкурсу «Лидеры России» — федеральної програми відбору потрібних режиму управлінців, що відбувається під керівництвом першого заступника керівника Адміністрації президента РФ Сергія Кірієнка. Він же відповідає і за політичну частину окупаційної політики на загарбаних територіях.
Ми вже бачили, як переможці «Лидеров России» або випускники «Школи губернаторів» десантувались на окуповані території. Наприклад, Антон Кольцов, голова так званого «уряду» частини Запорізької області, який приїхав з Вологодської області та притягнув за собою Олексія Лисова. Він також пройшов школу кадрів Кірієнка — став переможцем всеросійського конкурсу управлінців, після чого його взяли в в адміністрацію президента.
Антон Кольцов, голова окупаційного «уряду Запорізької області» Фото: ВК / Антон Кольцов
Переможцям конкурсу «Лидеры возрождения» на окупованих територіях обіцяють виділити гранти у мільйон рублів на навчання в Росії, після чого їх зачислять до кадрового резерву їхніх регіонів. Інформацію про кількість учасників перевірити неможливо, але на початку жовтня росіяни доповідали про 5 тисяч заявок для усіх чотирьох анексованих областей.
Про кадровий голод в окупаційних адміністраціях та небажання українців брати участь у цьому конкурсі говорить те, що участь дозволено брати майже усім росіянам, які хоч якось пов’язані з окупованими областями України. Потрібно було або народитись, або жити на їхній території хоча б рік свого життя, чи працювати там і вчитися зараз. Якщо навіть цього немає — не біда, треба знайти там якихось родичів.
Тому на конкурс подається велика кількість росіян, які мають сумнівний стосунок до анексованих територій. Фермер з Адигеї Джантемир Ляфішев вирішив взяти участь, тому що колись консультувався з херсонцями з приводу вирощування дерев.
Джантемір Ляфішев, учасник конкурсу «Лідери відродження»
Пітерець, професор соціології Сергій Бистрянцев каже, що його батьки під час Другої Світової звільняли Донецьк, а сам він там народився. І хоча все життя прожив в Росії, тепер він вирішив взяти участь у конкурсі.
Бізнесмен із Татарстана Раміз Букусєв народився не на Донбасі і ніколи там не був. Але дід по батьковій лінії розповідав, що там десь мешкають якісь родичі. І цього виявилось досить, аби претендувати на управлінську посаду на окупованій території.
Завдяки Збройним Силам України територія, на яку розраховані окупаційні гранти, програми мілітаризації та так званого «патріотичного виховання», поступово зменшується.
Як показує практика, кожен колаборант чи десантований російський управлінець буде відомий українським правоохоронцям і понесе покарання за свої злочинні дії. Тож скільки б «скрєпних» графіті не було намальовано на будинках захоплених міст — вони будуть звільнені.
