Ворота до подвір’я подружжя Бабій справді можна виставляти у майбутньому музеї російсько-української війни. Їхній дім по вулиці Миру, як і все село Білогірка Великоолександрівської громади, що на Херсонщині, увійшов до сумної статистики. Тут зруйновано майже 100% житлового фонду.
Наші кореспонденти вже відвідували Білогірку кілька тижнів тому. Тоді місцеві жителі в один голос скаржились нам, що готувати зруйновані оселі до зими їм доводиться самотужки. Ми повернулись, щоб дізнатись, що змінилось тут за цей час, і поспілкуватись з місцевою владою.
За словами Голови Великоолександрівської СВА Наталії Корнієнко, в Білогірці з 38 домоволодінь 34 зруйновано повністю і ще 4 пошкоджено. Жахлива статистика руйнувань зумовлена тим, що Білогірка знаходиться на високому березі річки Інгулець, а значить, під час боїв за Херсонщину мала стратегічне значення як для українських військових, так і для росіян, тож лінія оборони проходила просто по городах людей.
Для жителів інших населених пунктів, що постраждали менше, основна програма для отримання коштів на відбудову зараз – це єВідновлення. За нею місцеві можуть розраховувати на суму до 200 тисяч гривень державних виплат на закупівлю будівельних матеріалів у визначених торговельних мережах. Але це не підходить для Білогірки, адже руйнування тут тотальні і 200 тисяч людям аж ніяк не допоможуть. Місцева влада, натомість, пропонує білогірцям прийнятну альтернативу у вигляді програми Пліч-о-пліч.
Пліч-о-пліч займається відбудовою зруйнованих сіл правобережжя Херсонщини. У ній беруть участь кілька областей-партнерів, у бюджетах яких на це закладено кошти. Завдяки програмі вже відновлено 326 будинків. Ще у 400 ведуться роботи просто зараз. Ініціатива розширюється та планує охопити 76 населених пунктів у регіоні.
В сусідньому з Білогіркою селі Давидів Брід у рамках цієї програми житло місцевим відбудовують будівельники з Івано-Франківщини. Ця бригада відновила у Херсонській області вже 5 будинків. Загалом програма Пліч-о-Пліч планує охопити понад 3 тисячі зруйнованих осель херсонців.
У середньому повна реконструкція одного будинку у такої бригади займає кілька днів, залежно від складності пошкоджень. Та є один нюанс – участь у Пліч-о-пліч автоматично блокує для місцевих можливість податися до інших програм, зокрема, і на єВідновлення.
Що ж заважає Пліч-о-пліч розпочати свою діяльність у сусідній Білогірці просто зараз? Відповідь проста і вибухонебезпечна – міни. Росіяни, укріплюючи свої позиції тут, замінували майже кожне подвір’я, а для початку робіт з відбудови село повинно мати сертифікат безпеки від МНС. Опікуватися Білогіркою через Пліч-о-пліч взялась Кіровоградська область. Вона ж сюди вже найближчим часом має направити своїх саперів, що разом з херсонськими колегами займатимуться розмінуванням села.
Нікуди не зникла і проблема з документацією. Людина, що претендує на відбудову, має довести, що їй справді належить домоволодіння. І ніякі слова господарів або свідчення сусідів тут не спрацюють – має бути документ. Влада радить займатися цим, поки є час до візиту саперів. Селяни вважають це зайвою бюрократією.
Загалом алгоритм дій для білогірців у цій ситуації виглядає наступним чином: оформлення всіх документів на майно, розмінування та відновлення за програмою Пліч-о-Пліч. Людям навіть можуть компенсувати витрати за самостійно відремонтовані приміщення, але для цього треба дочекатись відповідної постанови Уряду. Також Пліч-о-пліч займатиметься відбудовою лише фасадів і дахів будинків. Тож після допомоги від Кіровоградщини білогірці можуть податися на те ж єВідновлення, щоб отримати кошти вже для внутрішніх робіт. У зворотному напрямку цей процес працює.
Найголовніше, що, маючи певні непорозуміння з місцевою владою, жителі Білогірки точно знають, хто їхній справжній ворог. Адже село знищили не районне чи обласне керівництво, а росіяни, котрі окопались на протилежному березі Дніпра і влаштували там ще десятки “Білогірок”.
Емоції селян зрозуміти дуже просто – невдовзі почнеться осінь, а за нею прийдуть морози, які вони не хочуть зустріти без даху та стін. Влада також не може діяти, оминаючи чинне законодавство, бо на цьому допомога і від інших регіонів, і від міжнародних партнерів може скінчитися. Зараз між сторонами просто не вистачає діалогу, який, сподіваємось, з часом вони зможуть налагодити.