Постанова Кабінету міністрів України №1178 дозволяє замовникам цілком законно ухилитись від тендеру і провести прямі закупівлі товарів, послуг і робіт, зокрема, – і на ремонти укриттів і сховищ цивільного захисту. Оскільки немає кваліфікаційних вимог до тих, хто ремонтуватиме укриття, то договір можна підписати будь з ким. Як з’ясував ЦЖР у журналістському розслідуванні закупівель робіт для ремонту найпростіших укриттів у Херсоні, виконавцями навіть можуть бути безробітні без будь-яккого досвіду у будівництві і зареєстровані як підприємці за кілька тижнів до підписання договору на мільйони гривень.
Як громадськості і медіа контролювати такі закупівлі і які правові важелі впливу на використання публічних грошей існують в умовах воєнного стану? В ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною САМАР роз’яснила Оксана МАКСИМЕНЮК, адвокатка, юристка Регіонального інституту розвитку преси.
Валентина Самар: Яким чином журналістам добувати інформацію, якщо в опублікованих на Prozorro договорах навіть адреси укриттів, доступ до яких взагалі-то має бути безперешкодним, закриті чорними плашками?
Оксана Максименюк: У журналістів залишається найефективніший спосіб — інформаційні запити. У відповідь на них розпорядники інформації зобов’язані надавати її в повному об’ємі. І така відповідь передбачає надання не просто інформації, а й копії документів.
В умовах воєнного часу це найбільш ефективний шлях. Проблеми з доступом до публічної інформації полягають в тому, що деякі розпорядники беруть на себе надмірні, я вважаю, функції. Вони направляють запити журналістів до СБУ, щоб вона перевірила, а з якою метою журналісти цікавляться цією інформацією?
Хоча, згідно закону «Про доступ до публічної інформації», який не зазнав змін у зв’язку з введенням воєнного стану, такі дії розпорядників публічної інформації вибиваються з самої процедури і самого закону.
Тому раджу всім журналістам звертатися з інформаційними запитами. Але зараз до самих інформаційних запитів дещо змінилися вимоги.
Валентина Самар: Чи визначає закон критерії, за якими доступ до інформації може бути обмежений? Окрім державної таємниці і всіх інших таємниць.
Оксана Максименюк: Відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації», у нас діє загальне правило: вся інформація є відкритою, тобто фактично доступ має надаватися до всієї інформації. Як ви правильно сказали, обмеження стосуються державної таємниці, банківської таємниці, адвокатської таємниці, таємниці про здоров’я. Тобто тієї інформації, яка може бути віднесена законом до такої, що не підлягає розкриттю.
Головне правило закону «Про доступ до публічної інформації»: вся відкрита інформація має проходити так званий фільтр — трискладовий тест. В першу чергу розпорядники інформації мають визначити, чи можна віднести цю інформацію, наприклад, до такої, що відноситься до захисту інтересів держави, територіальної цілісності, прав громадян. Потім вони мають оцінити наявність шкоди у випадку розголошення такої інформації.
Тільки після застосування трискладового тесту вони мають надати відповідь, чи може така інформація бути обмежена в законний спосіб.
Оксана Максименюк і Валентина Самар. Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Тобто такі правові важелі в нас залишаються, нічого в законі «Про доступ до публічної інформації» зараз не обмежено. Як правило, ми говоримо про інформаційні запити до замовників. Чи маємо ми право вимагати інформацію у виконавців робіт?
Оксана Максименюк: Розпорядниками публічної інформації є не тільки органи державної влади і місцевого самоврядування, а також виконавці, які використовують бюджетні кошти на відбудову або ремонт укриттів. Тому ФОПи або ТОВ, які здійснюють ремонт, також зобов’язані надавати документи у відповідь на інформаційні запити журналістів. Тобто доступ до такої інформації може бути отриманий з двох джерел: від замовника і від виконавця.
Хочу звернути увагу. Коли ми говоримо про інформацію, яка стосується укриттів, повертаємось до трискладового тесту. Ця інформація напряму належить до прав громадян. В цьому випадку в першу чергу має забезпечуватися право громадян на доступ до таких приміщень під час повітряних тривог, щоб вони були належним чином облаштовані.
Валентина Самар: Тобто, якщо ми візьмемо конкретний приклад з нашого розслідування. Коли безробітна жінка, яка місяць тому стала фізичною особою-підприємцем, отримала підряд на майже 6 мільйонів гривень на ремонт укриттів в Херсоні. Ми маємо законне право запитати в неї, чи є в неї можливості і спроможність виконувати такі підряди. Що робити в ситуації, коли вона телефоном каже, що передала підряд своїй сестрі, а сестра запевняє, що нічого не знає. Куди звертатись у такому випадку?
Оксана Максименюк: Доступ до публічної інформації вона має надавати. Якщо вона відмовляється, журналісти можуть звернутися до правоохоронних органів зі скаргою про перешкоджання журналістській діяльності. Також можна звернутися до замовників таких послуг із запитом про виконавця. Аудиторську перевірку також ніхто не скасовував — вона має проводитись в рамках виконання робіт.
Валентина Самар: Хочу звернутись до читачів. Візьміть переліки укриттів і перевірте стан найближчого до вас. Це стосується усіх міст, не тільки Херсона. Бо багато укриттів є укриттями суто на папері. Громадськість має брати ситуацію у свої руки. Адже Кабінет Міністрів постановою №1178 фактично дозволив робити усе в обхід тендерного законодавства. На вашу думку, чи потрібно внести до неї зміни, щоб убезпечити нас від схематозу при використанні грошей для утримання і ремонту укриттів?
Оксана Максименюк: Я вважаю, що зараз держава повинна контролювати у більшій мірі, ніж раніше. Бо укриття напряму пов’язані з життям і здоров’ям громадян України. Бо ми використовуємо кошти, які в тому числі надають партнери.
Тому держава має повернутися до дії вимог, які існували раніше: проводити відкриті тендери, висувати відповідні вимоги до проведення робіт і кваліфікації їхніх виконавців.
Ми маємо пам’ятати, що ремонтні роботи також можуть бути напряму пов’язані з загрозою життю і здоров’ю людей. Я кажу зараз не про обстріли, а про неправильно чи неякісно виконані роботи, які можуть завдати шкоду людям, які перебуватимуть в цих приміщеннях.
