Вплив війни на економіку Причорномор’я був однією з тем цьогорічного Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи. Про сьогоднішнє і майбутнє економіки [popper word=”фронтиру”]від англ. frontier — кордон, прикордоння, територія на межі двох різних суспільств. Термін введений проф. Вісконсинського університету Фредериком Тернером у доповіді «Значення фронтиру в історії США» (1893 р.), де йшлось про межу зіткнення «цивілізації» з «Диким заходом».[/popper] – прифронтових та прикордонних з Росією регіонів України говоримо в інтервʼю з економічним оглядачем Андрієм Яніцьким, який модерував економічну панель на форумі ЕМ КП. Ефір програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Валентина Самар: Який досвід звільнених територій півдня може бути корисним після деокупації Криму?
Андрій Яніцький: Безпекова ситуація важлива. Після деокупації Криму ми не знаємо, чи буде якась мирова угода з Росією чи не буде, чи буде сама Росія існувати. Якщо небезпека ракетних обстрілів зберігатиметься, то відроджувати економіку півострова буде складно. Зараз ми це бачимо по прифронтових звільнених територіях, де непевна ситуація. Залишається хіба що сервісний бізнес, який обслуговує військові підрозділи. Бізнес залишається мінімально дуже часто не заради прибутків, а через свою соціальну відповідальність: поштові послуги, продуктові мережі.
Росія зараз живить Крим електроенергією, постачає газ, товари. Всіх цих комунікацій не буде після звільнення. І якийсь час буде перехідний період, коли першочерговими будуть питання постачання електроенергії і води на півострів. Після підриву росіянами Каховської ГЕС це дуже актуально.
Друга історія – безпекова. До розвитку умовно мирних галузей, наприклад, туризму довго не дійде. Десять і, можливо, більше років Крим буде відновлюватися в першу чергу як центр Військово-Морських Сил України, який захищатиме Україну від можливого повторного нападу Росії. І я би більше ставив на розвиток промисловості, децентралізованої зеленої енергетики, а не на туризм і сільське господарство, тому що занадто небезпечні умови будуть для цього.
Сонячна електростанція «Перово», побудована групою Activ Solar у Криму. Фото: RFE/RL
Валентина Самар: Мені теж видаються нереалістичними плани розвивати в Криму туризм та курорти, оскільки довгий час він потребуватиме імпорту безпеки. Скажімо, розміщення там обмеженого контингенту військ партнерських країн. Хоча під час форуму експерти згадували Гаїті та інші місця у світі, де розміщені і військові бази, і популярні курорти. Як ви на це дивитесь?
Андрій Яніцький: Це специфічний туризм для тих, хто ризикує відпочивати в таких небезпечних місцях. Буде розвиватися сервісна економіка, оскільки і військові, і цивільне населення потребуватиме. Будуть крамниці, ресторанчики, промислове виробництво, в тому числі військово-промислове виробництво. Логічно було б розташувати його безпосередньо там, щоб одразу і захищати ці виробництва системами ППО. Географія Криму сприяє тому, щоб такі заводи розміщувати в горах або під землею.
Сільського господарства, яке було за українських часів, найскоріше вже не буде, оскільки відновлювати Каховську ГЕС і постачати воду у минулих обсягах ніхто не буде. Варіант – крапельне зрошення для вирощування овочів, але масового виробництва сільськогосподарської продукції не буде. Щодо туризму – робити акцент на подієвому військово-патріотичного спрямування, бо звільнення Криму стане великим символічним кроком для ЗСУ і України. Звичний нам туризм all-inclusive, як в Туреччині або в Єгипті, навряд там буде. Плюс, звісно, треба буде працювати з місцевим населенням, яке тривалий час знаходиться під тиском російської пропаганди.
Валентина Самар: Як я зрозуміла, ви не підтримуєте думку про створення спільної з іноземним контингентом військово-морської бази в Криму?
Фото: president.gov.ua
Андрій Яніцький: Військово-морська база точно там буде, контингент буде, питання з яких країн. Точно Україна буде грати важливу роль у безпековій ситуації на Чорному морі разом з іншими партнерами НАТО. І я сподіваюсь, що росіяни себе не будуть вільно почувати в Чорному морі. І взагалі хотілося б, щоб їх не було. Максимум берегова охорона Новоросійська.
Що стосується розміщення військових – це не про економіку. Хіба що це стимулюватиме споживання послуг і товарів. Я знаю, що є перспективні проєкти з розвитку Чорного моря, чистої зеленої енергетики в Криму, чому сприяє сонце і вітри.
Валентина Самар: Але є речі, які не є відновлюваними, наприклад, водні ресурси. На форумі Експертної мережі Кримської платформи Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії, зокрема, говорив і про цю проблему. Перед Україною знову постане питання: чи відновлювати греблю Каховської ГЕС і вдруге затоплювати свої території, щоб дати воду в Крим. Але є й інші важливі моменти, які треба враховувати, розуміючи, що після звільнення Крим залишатиметься територією фронтиру між Україною і «диким сходом» – Росією.
Валентина Самар: Економіка окупованих територій півдня, як і Криму всі 10 років до того, це трофейна економіка. Зараз тут тривають жнива і Росія знову весь цей хліб буде вивозити через закриті порти Криму за допомогою «піратського флоту» – суден, які вимикають систему AIS. Зараз США, Євросоюз і Велика Британія почали активно санкціонувати нафтові танкери, які в порушення ембарго вивозять російську нафту. Однак у останньому, 14-му пакеті санкцій ЄС із 27 підсанкційних суден лише один балкер, що вивозив зерно із Севастополя.
Андрій Яніцький: Європейці занадто повільно реагують на українські перестороги. Їхні дії не були рішучими ще з 2014 року, але чим далі – тим рішучіше. Вже відкрито говорять, що Росія використовує торговий флот не з дружньою метою. Нещодавно судно USKO MFU було затримане неподалік Одеси після того, як воно заходило в порти Севастополя. Неприємності з суднами, які обслуговують російські інтереси, стаються регулярно. Я думаю, що це відбуватиметься все частіше.
