11 вересня відбудеться Четвертий саміт Кримської платформи, головна мета якої – координація міжнародних зусиль для звільнення АР Крим та Севастополя. Раніше повідомлялось, що під час саміту особливу увагу планується приділити реінтеграції тимчасово окупованих територій і правам людини. Хоча, звісно, проблемних тем і питань набагато більше. Враховуючи також останні новини щодо блокування в парламенті законопроекту про відновлення публічної влади в АРК і Севастополі, ймовірну ліквідацію чи реорганізацію міністерства реінтеграції ТОТ, численні скарги від останньої хвилі переселенців з Криму на засилля чи то бюрократії, чи то відсутності актуальної юридичної бази для оформлення документів, поновлення прав на пенсійне та інше забезпечення, виникло багато запитань, щодо яких важливо отримати кваліфіковану і офіційну інформацію. Ми адресували ці питання Тамілі Ташевій, постійній представниці президента України в АРК в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Валентина Самар: Міністерство закордонних справ, уряд і представництво президента готуються до вже Четвертого саміту Кримської платформи, яка продовжує проводити міжнародні форуми, попри триваючу повномасштабну війну. Чому зберігається цей майданчик, адже він зі старту передбачав деокупацію Криму не військовим, а політико-дипломатичним шляхом? Яка концепція четвертого саміту?
Таміла Ташева: Насправді дуже важливо зберігати такий майданчик як Кримська платформа – він усталений і він розширився з моменту створення Кримської платформи. В нас є повноцінний парламентський трек Кримської платформи, вже третій рік буде проходити саміт, цього року – у Ризі. В нас повноцінний експертний вимір Кримської платформи, який показує, що Крим – це Україна, що ми продовжуємо боротися за Крим. І окрім питань деокупації, які порушуємо на політико-дипломатичному рівні, ми бачимо асиметричні дії Збройних Сил України, говоримо про реінтеграційні процеси. І в 2022 році говорили про такі процеси, і минулого року порушували ці питання. Ми бачимо увагу партнерів до саміту Кримської платформи. Бачимо величезну підтримку територіальної цілісності нашої держави. Це потужний сигнал нашим громадянам, які проживають на окупованій території. Тому ми не відмовляємось від цієї президентської ініціативи. Тема Криму присутня і на інших майданчиках. Наприклад, Українська формула миру президента Зеленського, запропонована в 2022 році, включає питання Криму в кожному зі своїх пунктів. Від територіальної цілісності – до питань цивільних заручників, екології.
Флагмантськими темами цього року стануть питання свободи судноплавства та успіхи України в Чорному морі. Питання цивільних заручників і порушення прав людини на території півострова. Питання, які пов’язані з депортацією кримськотатарського народу, ми не могли оминути цього року 80-ті роковини депортації. Це в тому числі і розвінчування міфів навколо Криму серед закордонної аудиторії – буцімто Крим завжди був російським.
Валентина Самар: Хотілося б почути від наших партнерів і представників влади України більш рішучий голос стосовно синхронізації усіх санкційних режимів. З 2014 року існують так звані «кримські санкції» Європейського Союзу, свої санкційні режими застосовують до РФ США, Велика Британія, до них приєднуються країни, які не входять до ЄС чи G7. Чи буде тема синхронізації санкцій підніматися? Пам’ятаю, що в декларації за підсумками установчого форуму Кримської платформи в 2021 році деякі партнери дуже наполегливо просили про санкції не згадувати.
Таміла Ташева: Тема санкцій включена у декларацію – це підсумковий документ після інавгураційного саміту Кримської платформи, до якого доєднувалися наші міжнародні партнери. Тема не звучить як «санкції», але спеціальні обмежувальні заходи в декларації звучали. Кожного року питання обмежень включаються у тези обговорення, які озвучують наші міжнародні партнери, постійно їх порушуємо з боку української держави. Це не буде окремий трек чи флагманська тема, але вона, безперечно, буде включена у безпекову та інші складові.
Валентина Самар: Напередодні установчого саміту у 2021 році і в наступні роки існувало таке поняття як “пакет законів Кримської платформи”. До першого саміту було ухвалено багато законопроєктів, які не приймались багато років, бо не було політичної волі. Що заборгували законодавці до цього саміту? Які закони застрягли і де – на Банковій чи на Грушевського?
Таміла Ташева: Окремого дня перед урядовим самітом Кримської платформи, як ми минулого року робили, не буде. Але він буде перед самітом у Ризі, тобто це парламентський вимір Кримської платформи. Як національний офіс Кримської платформи ми дуже активно працюємо з українськими парламентаріями. Наприклад, законопроєкт №11064 щодо відновлення публічної влади в Криму нещодавно був ухвалений на Комітеті ВРУ з питань оборони. Ми дуже дякуємо членам комітету, які погодились із думкою про те, що цей закон давно перезрів, що це потрібно було робити ще в 2014 році. Після того, як ми почали працювати над стратегічним баченням і візіями України після початку повномасштабного вторгнення, питання відновлення публічної влади було включено як один з пріоритетів. Цей законопроект є дуже важливим продовженням того, що ми прийняли минулого року власне в день Кримської платформи, коли зобовʼязали Кабінет Міністрів напрацювати бачення відновлення органів публічної влади, створення військових адміністрацій на базі районів, створення громад і поділ території Криму на об’єднані територіальні громади, створення органу управління республіканського рівня. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом законопроект №1164 буде винесений у сесійну залу.
Перший парламентський саміт Кримської платформи у Загребі, Хорватія. 25 жовтня 2022. Фото: Facebook/Верховна рада України
На жаль, деякі народні депутати, я не буду називати конкретні фракції, вирішили, що перед урядовим самітом ми цього робити не будемо і фактично блокували включення цього законопроекту у порядок денний Верховної Ради під час узгоджувальної наради. Мені прикро це говорити. Це не провладна фракція, бо якраз із нею ми дуже добре працювали. Тобто це не питання до Банкової, це питання до окремих фракцій українського парламенту.
Валентина Самар: Виборці мають право знати, які це фракції і які їхні аргументи. Тим часом довкола законопроекту вже з’явилося багато інсинуацій. Мовляв, Крим ще не звільнили, а політики вже ділять портфелі. Фактично головна мета проекту – внесення змін до закону про правовий режим воєнного стану, щоб можна було формувати військові адміністрації на деокупованій території Криму і Севастополя. Говориться про те, що ці військові адміністрації мають бути сформовані ще до деокупації. І от саме це дає підґрунтя для розмов стосовно поділу портфелів. Роз’ясніть, будь ласка.
Таміла Ташева: Дійсно ми вносимо зміни в ряд законів і в тому числі, які стосуються функціонування військових адміністрацій. Тому що в нас немає такого виду військової адміністрації, як адміністрація республіканського рівня. Фактично в нас Рада міністрів Криму і Верховна Рада Криму припинили свої повноваження в 2014 році. І тому органу управління для цієї території в перехідний період наразі немає. Але ми розуміємо, що коли ми звільнимо територію півострова, нам потрібен буде певний орган управління, який буде координувати роботу військових адміністрацій районного рівня і тих адміністрацій військових, які будуть створені на базі територіальних громад. В чинному законі такого виду військової адміністрації немає – є лише обласні адміністрації, які здійснюють координуючу роль на рівні області.
Чому це не про поділ портфелів прямо зараз? Ми спеціально прописували таким чином норму, щоб вона давала можливість президенту створити військову адміністрацію і після того призначити її очільника, але не зобов’язувала президента робити це одразу після прийняття закону і набуття ним чинності. Коли обставини складуться таким чином, що нам потрібно буде швидко створити таку військову адміністрацію і призначити очільника, ми маємо створити для цього умови. Щоб одномоментно і швидко зробити, коли буде потрібно.
Треба розуміти, коли ми будемо готові заходити на територію півострова, буде дуже багато роботи, пов’язаної з безпековими факторами, з правоохоронними органами. Щоб народним депутатам не довелось швидко на колінці писати законопроект, щоб не упустити важливі речі, ми здійснюємо таку підготовчу роботу зараз. Щоб на момент входження в Крим президент України своїм рішенням міг це швидко зробити.
У нас не було думки прямо зараз створювати військову адміністрацію республіканського рівня і тим паче призначати їй очільників. Повторюсь, йдеться тільки про перехідний період, до моменту проведення виборів. Коли проводити вибори на деокупованій території, ми теж не знаємо, це буде залежати від дуже багатьох факторів. Тому йдеться тут лише про перехідний період. Мають бути певні органи, які б координували роботу цієї військової адміністрації республікансього рівня. Звісно, це президент України. Пропозиції щодо очільника мають йти до президента від представників Генерального штабу. Тому, на нашу думку, цей проєкт закону не те що назрілий, він перезрілий.
Валентина Самар: Це абсолютно розумні дії, все має бути готовим. Ми вже бачили закони, які писалися на колінках – не хотілось би знову виправляти помилки. Я все-таки наполягала б, аби ви сказали, хто блокує винесення цього законопроєкту в зал.
Таміла Ташева: Не тому, що я не хочу з суспільством поділитися, але я думаю, що ви це побачите найближчим часом, коли за законопроєкт буде голосування. Я впевнена, що народні депутати цієї конкретної фракції не будуть голосувати. Думаю, люди, які слідкували за процесами з 2014 і до 2019 року, бачили блокування певних процесів, в тому числі прийняття стратегічних документів щодо Криму, розуміють про кого йде мова.
Валентина Самар: Повномасштабна війна багато чого змінила. Багато законів вимагають адаптації до реалій, що склалися. Але судячи зі звернень нашої аудиторії, деякі проблеми залишилися ще з 2014-го року. Люди, які виїхали з Криму на вільну територію, скаржаться, що мають великі проблеми із оформленням пенсій. Від них вимагають отримання підтвердження з Росії про те, що вони не отримують цю пенсію в Криму. І це стосується не тільки цивільних пенсіонерів, а й військових пенсіонерів, це дуже прикро. З якими проблемами до вас звертаються?
Таміла Ташева: Перед тим, як відповісти на запитання, хочу зауважити, що ми не є центральним органом виконавчої влади. Це все ж таки прерогатива і мандат Кабінету міністрів України. Але, звісно, ми знаємо про ці проблеми. До нас звертаються люди, які не можуть отримати пенсійні виплати. Ми намагаємось вирішувати це питання за допомогою, в тому числі, громадських організацій, коли юристи цих організацій здійснюють супровід у судовому порядку, і через деякий час такі особи отримують пенсійні виплати. Тобто, в нас є позитивні випадки вирішення цього питання. Але, безперечно, це потрібно вирішувати на системному рівні. Ми це питання піднімали з Галиною Третьяковою, головою комітету ВРУ з питань соціальної політики. Говорили про це з Оксаною Жолнович, міністеркою соціальної політики. Зараз на опрацюванні Верховної Ради України законопроєкт, який мав би врегулювати питання пенсійних виплат для осіб, які перемістилися з території Криму, але дійсно не мають можливості надати ці папери. Я розумію обурення наших громадян, які подолавши складний шлях, виїхали з території окупованого півострова, і не можуть отримати гарантовані їм державою виплати. Нагадаю, пенсія – приватна власність кожної особи. Ми це питання знаємо, намагаємося тримати на контролі. Є законопроєкт – він ще не прийнятий, але зареєстрований.
Валентина Самар: То що ви порадите із практики розгляду таких скарг – і щодо пенсій, і щодо соціальних виплат?
Таміла Ташева: Якщо говорити про пенсійні виплати, то можна йти до суду. Суд стає на позицію позивача. Щодо інших соціальних виплат – мені складно говорити, я не розбираюся в цьому детально. Але дійсно певні проблеми досі залишаються. Нещодавно я говорила з однією родиною, яка мені розповіла, що коли вони звернулись до банка з проханням отримати банківську карту, в них знову запитали довідку переселенця. Хоча ми цю норму вже давно прибрали.
Валентина Самар: І Нацбанк не один раз розсилав банкам відповідні листи.
Таміла Ташева: Це залежить від конкретного банку, можливо, від конкретного співробітника. Ми взяли це до уваги, провели роз’яснювальну роботу з цим банком.
Валентина Самар: Фінальна і найбільш болюча тема – доля цивільних заручників, політичних в’язнів, жертв релігійних переслідувань. Ми знаємо, що при Головному управлінні розвідки Генштабу Міністерства оборони існує координаційний штаб із питань військовополонених. Наскільки я знаю, аналогічної структури стосовно цивільних бранців немає, і говорити про звільнення цивільних бранців все важче. Яким ви бачите шлях розблокування цієї теми?
Таміла Ташева: По-перше, слід відзначити, що це один з пріоритетів президента України Володимира Зеленського особисто. Це четвертий пункт формули миру – щодо повернення цивільних заручників і наших дітей. Цей пункт курує безпосередньо уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець спільно з координаційним центром, разом з ГУР і іншими органами. На жаль, представництво не долучено до переговорного процесу. Але ми постійно оновлюємо списки бранців і передаємо усім профільним органам. Дійсно, це величезна проблема – звільнення цивільних заручників. І це, насправді, потрібно вирішувати спільно з нашими міжнародними партнерами. Зокрема, до звільнення Нарімана Джеляла і девʼяти інших наших цивільних заручників були залучені міжнародні партнери – і країни Перської затоки, і Туреччина, і Ватикан. Тобто, ми маємо певний позитивний досвід. Скажу так, що кримчани – це один з найскладніших треків щодо звільнення цивільних заручників, навіть з-поміж тисяч осіб, яких утримує Російська Федерація після початку повномасштабного вторгнення.
Наріман Джелялов (другий праворуч) – один із десяти цивільних українців, яких звільнили в рамках обміну з РФ Фото: Alex Babenko/ASSOCIATED PRESS/picture alliance
Це один з пріоритетів, повторюсь. 26 лютого 2024 року була створена міжнародна платформа зі звільнення цивільних заручників. Її презентовали президент і пан Лубінець. Ми продовжуємо працювати над звільненням. Нагадаю, станом на зараз це 219 кримських в’язнів, з них 133 – кримські татари. Так, це складний процес, але ми намагаємось залучати всіх наших партнерів.
Валентина Самар: Щотижня представництво публікує перелік фактів спротиву в Криму. Це одночасно і перелік людей, яких переслідують. Яка динаміка з початку повномасштабного вторгнення в цифрах і ваші особисті спостереження?
Таміла Ташева: Ми бачимо, що спротив в Криму зростає. Я думаю, всі, хто слідкував за ситуацією в Криму з 2014 року, бачать, наскільки рух спротиву зріс, яким він став візуально проукраїнським. Станом на зараз ми знаємо щонайменше 966 випадків надходження матеріалів справ до судів по статті про так звану дискредитацію Збройних сил РФ. Але це, на нашу думку, верхівка айсбергу, таких справ може бути набагато більше. Є ще стаття, яка стосується демонстрації забороненої терористичної символіки – тут близько 700 справ, про які ми знаємо. Звісно, що до екстремістської і терористичної символіки вони відносять державний прапор і символи України, кримськотатарський прапор. Це вже тисячі осіб, яких після 2022 року стали притягати до відповідальності за таку відкриту проукраїнську позицію. І це напряму пов’язано з діями української держави, в тому числі у військовому плані. З тим, як ЗСУ вибивають російський флот з Криму, як вони відпрацьовують по Керченському мосту, по військових об’єктах РФ. Це дуже сильно відображається на русі спротиву у Криму.
