Державне підприємство «Зоря» – «Машпроект» відоме на весь світ виробництвом унікальної продукції. Воно гідно складає конкуренцію таким світовим велетням, як «Сіменс» і «Роллс-Ройс» у виробництві потужних турбін. На цьому наголосив і президент Порошенко під час свого візиту на завод. Здавалося б, маючи такий потенціал, «Зоря» повинна семимильними кроками виходити на світовий ринок і приносити держбюджету України мільярдні доходи. Хоча«повинна» і «робить» – речі дещо різні.
Президентський менеджер
«Це – гордість України!» Такими словами Президент України Петро Порошенко охарактеризував завод «Зоря» – «Машпроект» під час свого недавнього візиту до Миколаєва. Тут він був присутній під час випробування нового двигуна, виготовленого на заводі. Гарант підкреслив, що Україна просто зобов’язана зберегти машинобудування і робочі місця, адже люди – «це найцінніше, що є у «Зорі».
Правда, сьогодні «гордість України» переживає не найкращі свої часи. Стратегічно важливе для країни підприємство, яке забезпечує робочими місцями тисячі миколаївців і є одним з найбільших в місті платників податків, сьогодні практично простоює без роботи. Через агресію Росії на сході і анексію Криму «Зоря» втратила російські замовлення, а саме вони десятиліттями становили абсолютну більшість всіх замовлень заводу. «Зоря» опинилася на межі припинення своєї роботи.
«Рятувати» «Зорю» призначили наближеного до Петра Порошенка Костянтина Картошкіна. До цього він керував президентським «Севастопольським морським заводом», а сам власник неодноразово хвалив підлеглого і публічно пишався ним. Пізніше Картошкін навіть очолив список президентської партії «БПП «Солідарність »під час виборів до Миколаївської міської ради. І це навіть не зважаючи на те, що «гордість Порошенка» звинуватили в державній зраді – той одним з перших визнав Севастополь російським містом на початку окупації.
Однак після призначення Картошкіна на посаду генерального директора «Зорі» – «Машпроект», схоже, справи пішли краще тільки у нього самого і його заступників, але зовсім не у заводу.
Красиве життя директорів
Ми зустрілися з колишнім головним конструктором заводу Леонідом Ігнатенко. На заводі він пропрацював 55 років і два роки тому пішов на пенсію. Сьогодні він дуже засмучений станом, в якому знаходиться «Зоря» – «Машпроект»:
«Ну як це так? На підприємстві поки є люди, не всі звільнилися. І обладнання є. А замовлень і роботи немає. Потрібно ж людям давати роботу! »- заявив Леонід Миколайович.
За словами конструктора, на сьогоднішній день через відсутність замовлень і відповідно низьких зарплат із «Зорі» – «Машпроекту» звільнилося багато робітників. В основному, залишають підприємство люди, які збирають продукцію. За даними держаудитслужби, тільки за останній рік кількість працівників на заводі скоротилася на 869 осіб.
Але, як виявилося, проблема низьких зарплат зовсім не знайома керівникам заводу – генеральному директору та його заступникам. Вони навіть не приховують свого розкішного способу життя. Як-от в. о. директора із закупівель Валерій Подимака. У своєму профілі в Інстаграм його дружина Інна активно ділиться з підписниками фотографіями з відпочинку за кордоном, люксових автомобілів і розкішного маєтку. Цікаво, що цей будинок навіть не задекларований. Ми знайшли його за допомогою геолокації.
До слова, маєток родини Подимаки знаходиться в мікрорайоні, відомому більшості миколаївців – на вулиці Леваневців. Тут, на березі річки, відбудували свої розкішні хатинки «вершки» миколаївського суспільства. Сусідами директора із закупівель «Зорі» є екс-член виконкому міської ради Петро Мойсол і миколаївський нардеп Андрій Вадатурський.
За цією адресою нам навіть пощастило застати саму любительку красивих фоточок Інну Подимаку. Правда, з журналістами вона була не така відверта.
На наше запитання, чому її чоловік, будучи посадовою особою державного підприємства, не вніс у декларацію будинок загальною площею понад 400 квадратів, Інна Олегівна різко відповіла, що вкаже його наступного разу.
Після невдалої спроби отримати коментар Інни Подимаки ми звернулися до самого в. о. директора із закупівель «Зорі» – «Машпроекту» Валерія. Він пояснив нам, що не знав, що коли чиновник не вказує у своїй декларації майно – це порушення:
«Коли я складав декларацію, мій будинок був у моєї мами. Уже після складання декларації вона подарувала цей будинок моєму 12-річному синові. При складанні наступної декларації я це обов’язково відкоригую», – заявив Валерій.
Відзначимо, що згідно виписки з єдиного реєстру прав на нерухоме майно, будинком сім’я Подимаки володіє ще з 2012 року. А на завод Валерій Євгенович прийшов працювати ще в 2014 році. Незважаючи на це, будинок не був зазначений в жодній з його декларацій.
Заслуги минулих років
Нинішній в. о. директора із закупівель «Зорі» – «Машпроекту» – в Миколаєві людина відома. Він давно заробив славу світського тусовщика і завсідника нічних клубів.
До приходу на «Зорю» Подимака був бенефіціаром декількох компаній, які на сьогоднішній день переважно або збанкрутували, або закрилися. Деякий час Подимака був засновником фірми ТОВ «АВ ЕНД ГРУП», основним видом діяльності якої були азартні ігри. Партнером Валерія Подимаки тоді був миколаївський бізнесмен єгипетського походження Матта Рамзі. Іноземця неодноразово звинувачували в рейдерстві і організації підпільних казино, а через деякий час знайшли вбитим у Туреччині.
Не нова людина в Миколаєві і начальник Подимаки, Костянтин Картошкін. Нинішній гендиректор «Зорі» – «Машпроект» засвітився в 2005-му, коли його звинуватили в банкрутстві великої компанії «Агроекспорт», в якій Картошкін працював фінансистом. Компанія, яка експортувала 12% зернових країни, одної миті втратила всі оборотні кошти.
Голова наглядової ради «Агроекспорту» Геннадій Жильцов публічно звинувачував у банкрутстві Картошкіна. Він заявляв, що до схеми виведення коштів із підприємства було причетне і керівництво банку «Аваль», який кредитував «Агроекспорт» і де працював Подимака. На ці збіги журналісти відразу звернули увагу і задалися питанням: «А чи не чекає« Зорю »така ж доля»?
Леонід Ігнатенко вважає, що сьогодні «Зоря» – «Машпроект» вже впритул наблизилася до банкрутства:
«Якщо немає продажу, то де брати гроші? Гроші брати тільки в банку. Але в банку гроші брати до певного моменту. А потім – банкрутство … ».
Але катастрофічне зниження зарплат, схоже, знайоме тільки робочим. Поки вони через відсутність замовлень змушені йти у відпустку за власний рахунок, зарплатня Картошкіна завжди стабільна. Тільки за 2017 рік Картошкін вказав в декларації 5,8 млн грн, зароблених на «Зорі», з яких 2 млн грн – преміальних. А ще – три квартири, три автівки, 66 з половиною тисяч доларів, півмільйона гривень і 15 тисяч євро на банківських рахунках.
Бонуси на закупівлях
Виявилося, що проблема невідповідності рівнів зарплат – не єдина проблема «Зорі» – «Машпроект». Підприємство практично відсутнє на майданчику публічних закупівель «Прозорро» і майже всі тендери проводить таємно.
На відсутність в системі «Прозорро» такого великого підприємства як «Зоря» – «Машпроект» журналісти звернули увагу давно. Раз у раз підприємство проводить закупівлі в одного постачальника, незважаючи на те, що суми закупівель значно перевищують допорогові.
Ми зустрілися з колишнім працівником «Зорі» Олександром. Із заводу він пішов вже за нового керівника Картошкіна. Ми навмисне змінили його ім’я і закрили обличчя. Говорити публічно він боїться з міркувань власної безпеки. Олександр не з чуток знає, в якому стані знаходиться підприємство. Він вважає, що всі публічні заяви політиків і керівництва про успіхи заводу – це не що інше, як замилювання очей і спроби приховати від суспільства правду про те, що насправді відбувається на заводі.
«На «Зорі» – «Машпроект» на деяких закупівлях завищення вартості товарів, робіт і послуг доходить до 40%. Це – результат певної домовленості між постачальниками і тими, хто курує договори на «Зорі» – «Машпроект», – говорить Олександр.
В електронному майданчику «Прозорро» в основному можна знайти лише звіти про укладання договорів. Суми цих договорів можуть сягати і кількох мільйонів доларів, а отримують їх чомусь одні й ті самі фірми. Одна з них – «Турбохолдинг» – особливо привернула нашу увагу.
Фірма «Turboholding Kft.» зареєстрована в Угорщині. У неї «Зоря» закуповує сплави металів, необхідних для виготовлення турбін. Під час однієї з таких закупівель з серпня 2017 року по липень 2018 року до вже укладеного договору сторони 11 разів вносили зміни. В результаті цього сума закупівлі зросла з 60 до 870 тисяч доларів.
За інформацією з наших джерел, на завищення цін звернули увагу навіть українські спецслужби. Миколаївське управління СБУ надіслало на «Зорю» листа, в якому наполегливо рекомендувало звернути увагу на завищення ціни «Турбохолдінгом» на 30%. При цьому силовики підкреслили, що зростання ціни на метал – необґрунтоване.
Ми вирішили з’ясувати результати перевірки і надіслали до миколаївського управління СБУ запит. Однак відповіді так і не отримали – в управлінні зробили вигляд, що такою інформацією вони не володіють.
Закуповувати в агресора – можна?
Тоді ми вирішили з’ясувати, хто стоїть за фірмою «Турбохолдинг». Для цього ми перевірили її за угорськими реєстрами. Виявилося, що штат співробітників фірми, яка отримує від «Зорі» великі замовлення, складається всього з однієї людини. З реєстру ми дізналися і те, що «Турбохолдинг» заснували в 2002-му році двоє українців, а згодом їх змінили офшорні компанії з Кіпру та Сейшел. Зараз кінцевим бенефіціаром є фірма з Чехії.
Не має «Турбохолдинг» і власного виробництва. У відкритому доступі ми знайшли ще один цікавий документ. Виявляється, що «Турбохолдинг» закуповує сплави металів у російського ВАТ «Русполімет». Тобто фірма «Турбохолдинг» фактично виконує роль фірми-прокладки, через яку РФ здійснює поставки на «Зорю» – «Машпроект».
Ми спробували отримати коментар генерального директора «Зорі» Костянтина Картошкіна з цього приводу. Однак зробити це виявилося не так просто. У прес-центрі «Зорі» нам відповіли, що для отримання коментаря керівника заводу нам необхідно запитати дозволу «Укроборонпрому».
Ми надіслали до державного концерну «Укрборонпром» запит, на який отримали відмову в наданні будь-якої інформації. У концерні послалися на гриф таємності. Без відповіді залишилися і наші запити безпосередньо на «Зорю» і до керівництва угорської фірми «Турбохолдинг».
Не вдалося поговорити з Картошкіним і на його робочому місці. На приватну бесіду без камер журналіста запросив директор заводу з безпеки та режиму Віктор Мотельчук.
Його абсолютно не здивувала закупівля сплавів, які фактично виготовлені на підприємстві країни-агресора, через фірму-прокладку. За його словами, з таким самим успіхом «Зоря» цілком може здійснювати закупівлі через Китай, наприклад. І ніяких порушень директор з безпеки в цьому не бачить.
Зате бачать порушення міжнародні експерти. Дмитро Хуткий, старший аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) вважає, що питаннями законності таких закупівель повинен займатися суд:
«Постачальники продукції з Росії заборонені рішенням Ради Нацбезпеки і оборони України. Якщо виконання державного оборонного замовлення, яке містить державну таємницю, проводиться якимось суб’єктом іноземної економічної діяльності, – за такими фактами повинна проводитися перевірка і в результаті передаватися в суд», – пояснив Дмитро.
Схоже, що саме завдяки закупівлям у Росії «Зоря» має намір повстати як Фенікс із попелу. «Завалити» підприємство світовими замовленнями неодноразово обіцяв і Президент Петро Порошенко. Це питання Гарант вважає принциповим для себе, як і принципово важливі для нього й працівники «Зорі». Ті самі, які сьогодні масово звільняються з заводу.
Але чи здатна «Зоря» насправді відродитися? У це мало вірять як колишні, так і діючі працівники заводу:
«Якщо на «Зорі» не зміниться політика проведення закупівель товарів, робіт і послуг, то перспективи у такого підприємства дуже примарні. Інакше ми дійдемо до моменту, коли нічим буде платити заробітну платню звичайним робочим», – вважає Олександр.
Схоже, що саме завдяки закупівлям у Росії «Зоря» має намір повстати як Фенікс із попелу. «Завалити» підприємство світовими замовленнями неодноразово обіцяв і Президент Петро Порошенко. Це питання Гарант вважає принциповим для себе, як і принципово важливі для нього й працівники «Зорі». Ті самі, які сьогодні масово звільняються з заводу.
Але чи здатна «Зоря» насправді відродитися? У це мало вірять як колишні, так і діючі працівники заводу:
«Якщо на «Зорі» не зміниться політика проведення закупівель товарів, робіт і послуг, то перспективи у такого підприємства дуже примарні. Інакше ми дійдемо до моменту, коли нічим буде платити заробітну платню звичайним робочим», – вважає Олександр.
Олеся Баранцевич, Центр журналістських розслідувань, Миколаїв
Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» У-Медіа за підтримки Інтерньюз-Нетворк
