Більше консультативних послуг та психологічної підтримки, а замість гуманітарної чи фінансової допомоги – можливість отримати нову спеціальність, працевлаштуватися чи відкрити власну справу. Недержавні інституції в Україні змінили структуру підтримки вимушено переміщених осіб та осіб, постраждалих від війни, і концентруються на підвищенні економічної спроможності українців.
Що це значить на практиці, Центр журналістських розслідувань обговорив з представницями двох організацій недержавного сектору.
Благодійний фонд «Право на захист» діє в Україні з 2001 року і є однією з найбільших гуманітарних організацій, які працюють з переселенцями чи мешканцями громад, постраждалих від війни. Допомога саме цим категоріям стала одним з основних напрямків діяльності фонду після повномасштабного вторгнення. За 2023-й рік більше 30 тисяч людей, які мешкають в Запорізькій області, зареєструвалися для отримання фінансової допомоги, 7,7 тисяч осіб отримали гуманітарну нефінансову допомогу.
«Після задоволення нагальних потреб людей, що виникли через воєнні дії, наступним кроком стала допомога у відновленні економічної спроможності постраждалого населення, – пояснює Валерія Секісова, координаторка програми «Розвиток практичних навичок та підвищення економічної включеності ВПО та постраждалого населення» БФ «Право на захист».
В 2023 році фонд розпочав програми навчання, мікрогрантування підприємців, запровадив безоплатні консультації юриста та кар’єрного фахівця.
Валерія Секісова зауважує, що українцям та українкам часто потрібен просто поштовх і невелика підтримка для того, аби подолати наслідки війни, та розповідає історію мешканки Харківщини.
Жінка після повномасштабного вторгнення виїхала на захід України і дуже довго не наважувалася повернутися в рідне селище. Зважилася після того, як пройшла відбір на навчання. І хоч приміщення арт-студії, де вона до лютого 2022 року навчала дітей мистецтву пісочної анімації, було зруйноване, жінка одразу почала відновлювати власну справу. Пізніше отримала грант і укомплектувала студію. А зараз вже на волонтерських засадах навчає дітей онлайн в благодійному проєкті. Тобто вона отримала підтримку і через відносно короткий проміжок часу стала спроможна допомагати іншим.
«Коли людина самозарадна, може забезпечити себе і дітей – це про людську гідність. Ми підсилюємо людей, а люди підсилюють державу і спільноту. Наявність ресурсу для самореалізації і самозарадності буде одним з ключових факторів, коли наші громадяни будуть вирішувати, чи повертатися в Україну після закінчення бойових дій», – резюмує Валерія Секісова.
На підвищенні спроможності та економічної стійкості переселенців тепер концентруються і локальні організації.
Жінки та дівчата ВПО з Запоріжжя, Одеси та Чернівців можуть отримати юридичну допомогу та психологічну підтримку, а також навчитися масажу, шиттю чи SMM на курсах, організованих ГО «Центр «Побратим» через проєкт «Три опорні точки відновлення жінки ВПО».
«Під час реалізації минулих проєктів ми надавали бенефіціаркам ліки, гігієнічні засоби, сертифікати на продукти. Тепер, якщо сказати образно, хочемо дати не рибу, а вудку. Тобто, додаткові інструменти – нові навички, юридичну допомогу чи психологічну підтримку, щоб переселенки могли самі забезпечити свої потреби», – розповіла ЦЖР Світлана Алексєєва, голова правління ГО «Центр «Побратим».
Ця громадська організація релокована з окупованого Мелітополя, а майже всі співробітники й самі є ВПО, тому до вибору способів підтримки підходили дуже зважено.
«Ми хотіли, щоб знання та вміння, які ми даємо, стали опорою для жінок в будь-якій ситуації та будь-де. Вдячні ООН Жінки в Україні та Жіночому фонду миру та гуманітарної допомоги за можливість втілити наш проєкт», – говорить Алексєєва.
За три місяці роботи проєкту в трьох містах України 170 жінок вже отримали нові навички – закінчили курси SMM, навчилися шити базовий одяг чи робити класичний масаж, ще 700 жінок та дівчат отримали психологічну підтримку та юридичні консультації.
«Вже обираю масажну кушетку, щоб втілювати набуті знання», – говорить випускниця курсу масажу Катерина Менгель, яка виїхала з Бериславського району Херсонської області і тимчасово проживає в Запоріжжі.
Жінка розповіла, що через війну втратила роботу, а знайти нову в 52 роки не так і просто. Тому курси, які дають і навички роботи, і сертифікат, який в подальшому допоможе працевлаштуватися, називає дуже корисними.
Переселенка з Краматорська Тамара Єтенко пішла на курси шиття для того, щоб покращити свій психологічний стан. Але тепер має і невеликий приробіток до пенсії.
«З початку повномасштабного вторгнення не могла взяти до рук голку, хоч шити раніше дуже любила. Ці курси повернули мені душевний спокій, а ще я вирішила шити текстильні ляльки на продаж», – говорить жінка.
За даними Мінсоцполітики, наразі кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб у країні досягає 4,9 млн. У 2023 році понад 2.5 млн ВПО отримали допомогу на проживання, на виплату якої з держбюджету було виділено 73,3 млрд грн. В 2024 році кількість отримувачів допомоги скоротилася втричі – автоматично продовжено видатки для 671 тисячі осіб, ще близько 100 тисяч ВПО подали заяви на продовження виплат. Інші переселенці та переселенки мають бути «самозарадними».