Журналісти видань «IPC-Херсон» та «IPC-Генічеськ» упродовж березня 2023 року відстежували у медіа Півдня і Криму, а також на сторінках у соцмережах дезінформацію, фейки, матеріали із ознаками інформаційних спецоперацій в умовах збройного конфлікту і агресії Росії проти України. Аналіз також охоплював публікації в російських медіа, які стосуються ситуації на тимчасово окупованих РФ територіях українського півдня.
Херсонці радо виїжджають до Росії
Про те, що херсонці, яких росіяни «евакуювали» з правобережжя області, радо виїжджають до віддалених регіонів РФ, полюбляють розповідати як місцеві колаборанти, так і ЗМІ окупантів. Та ось тільки нещодавно виявилось, що, за підрахунками росіян, херсонці все ж таки надають перевагу залишитися на окупованій частині своєї області, або максимум переїздити до Криму, а не «піднімати» російську глушину десь у Сибіру. «Жителі Херсона та Херсонської області, які вимушено залишили місце постійного проживання, найчастіше для переїзду за програмою житлових сертифікатів обирають свій регіон, аніж Крим чи Кубань«, – заявив російським журналістам голова російського «Фонду розвитку територій» Ільшат Фагіахметов.
У свою чергу ті з херсонців, що потрапляють до віддалених регіонів Росії, частіше за все роблять це не з доброї волі. Так, наприклад, так званий «губернатор» Херсонщини Володимир Сальдо відправив херсонських школярів на безстроковий відпочинок у табори на Далекому Сході Росії. Це позиціонується як «оздоровлення» дітей, але навряд чи клімат у Владивостоку більш сприяє відновленню дитячого здоров’я, аніж на Херсонщині. Зрозуміло, що навряд чи ці діти у майбутньому повернуться на Батьківщину, що змусить їхніх батьків також переїхати на Далекий Схід слідом за дітьми. Таким чином, якщо «евакуйовані» і не хочуть покидати теплу Херсонщину, росіяни можуть їх просто депортувати, використовуючи для цього дітей.
Щасливе життя херсонців в Росії
Незважаючи на небажання «евакуйованих» переїжджати до віддалених регіонів Росії, ЗМІ окупантів продовжують продукувати публікації про нібито «щасливе життя» переселенців десь за Уралом. Проте, часто у самих російських ЗМІ та соцмережах з’являється інформація про те, що не все виглядає так райдужно для херсонських переселенців у «скрепній».
Наприклад, іноді самі херсонці скаржаться на умови, у яких вони змушені перебувати. Як от ця дівчина, що зараз мешкає в Анапі та змушена просити у місцевого населення допомогти їй літніми речами.
З іншого боку, самі росіяни не задоволені такою хвилею міграції. Херсонців вони називають «халявщиками» та лютують через те, що хтось із переселенців показово отримує від РФ безкоштовне житло або грошову допомогу. Хвиля обурення, наприклад, охопила російський Омськ після того, як місцеві дізнались, що переселенців з Херсонщини годуватимуть безкоштовно за державні кошти.
Заборона святкування «Дня Перемоги».
Одним з фейків, що розповсюджуються росіянами перед кожним святкуванням «9 травня», є те, що цю дату зобороняли відзначати на Херснщині з 2014 року. Цей рік не став винятком, і вже у березні місцеві колаборанти почали готуватися до «Дня Перемоги», звичайно, знову намагаючись реанімувати фейк про заборону цього свята в Україні.
«Вдруге за останнє десятиліття жителі Херсонської області відзначатимуть «День Перемоги» радісно та вільно, не озираючись на всі боки. Торік саме урочистості 9 травня стали переломним моментом, який утвердив херсонців у їхньому виборі на користь Росії», – зазначає так званий «губернатор Херсонщини Володимир Сальдо. І він, звісно, бреше, адже святкування 9 травня за роки Незалежності України жодного разу не заборонялось. Щоправда, у 2020 та 2021 роках масові заходи були обмежені через пандемію коронавіруса. Саме цю ситуацію колаборанти зараз намагаються видати за «заборону святкування». Сам Сальдо, разом з іншими проросійськими політиками, справно відзначав «День Перемоги» традиційним покладанням квітів до Могили Невідомому солдату в Херсоні. Тож фото «губернатора» з тих часів самі ж і спростовують його фейк.
Ці ж наративи окупанти використовують і до інших радянських свят. Так, за їх словами, на Херсонщині не можна було святкувати «23 лютого» та «8 березня», і тільки зараз ці «споконвічні свята» знову повертаються.
Обстріли Херсона та «знищення противників»
Росіяни продовжують постійні артилерійські удари по мирному населенню та об’єктах критичної інфраструктури в місті Херсон. Кожного дня заголовки російських ЗМІ рясніють від «знищених у Херсоні» HIMARSів, гаубиць, танків та гвинтокрилів української армії.
Проте майже кожного разу ці «танки» виявляються пенсіонерами на автобусній зупинці, а «гаубиці» – продуктовими магазинами. Так, упродовж лише березня 2023 року окупанти спромоглися «перемогти» зупинку громадського транспорту, кардіодиспансер та супермаркет. Особливо цинічним видався обстріл 25 березня, під час якого росіяни влучили у пункт видачі гуманітарної допомоги, на якому в цей час знаходились херсонці. Синхронно з обстрілами цього цивільного об’єкта російські ЗМІ повідомили про «враження сил противника на правому березі Дніпра». В Херсонській військовій адміністрації заявили, що «противниками» для росіян того дня стали 41-річна жінка та молодий хлопець.
Остаточно «перемога» рубля над гривнею
Ще наприкінці 2022 року росіяни повідомили, що їхній рубль остаточно утвердився на окупованих ними територіях, а значить – гривня своє «віджила» і з 1 січня 2023 повністю припиняє обіг. З того часу «перемога» російської валюти не викликала у росіян ніяких сумнівів, а ж поки у березні 2023 року колаборанти не почали погрожувати населенню санкціями за використання гривні.
Так, 26 березня гауляйтер Каховки, колаборант Павло Філіпчук, пригрозив відправляти земляків «на підвал» і накладати на «порушників» шалені штрафи за використання української валюти. Тобто, росіяни фактично визнали, що перемогти гривню вони так і не змогли, і населення окупованої частини Херсонщини активно нею користується й після заборони.
Пропаганда на крові – на чиїй совісті ракетні обстріли та смерті цивільних українців
Щоразу після ракетних атак РФ на українські міста російські пропагандисти як мантру повторюють: «Росія не обстрілює цивільних, а всі руйнування відбуваються виключно через роботу українського ППО». Такий самий наратив прозвучав і 22 березня після обстрілу Запоріжжя, де після влучання ракети в житловий будинок загинула людина і ще щонайменше 34 постраждали.
Фейк: Основний пропагандист окупаційної влади Запоріжчини Володимир Рогов заявив: додав, що саме відпрацювання ППО є причиною руйнувань і послався на свій же пост про влучання ракети в житловий будинок в Запоріжжі 6 жовтня 2022 року, де є заява про те, що «характер повреждения свидетельствует о том, что они вызваны падением обломков от сбитых ракет».
Правда: На відео влучання, яке оприлюднив президент Володимир Зеленський, чітко видно, що в багатоповерхівку влучають не уламки боєприпасу, а ракета, тип якої ще встановлюється. За попередніми даними, озвученими спікером Повітряних Сил ЗСУ Юрієм Ігнатом, це може бути «Торнадо С».
Після оприлюднення цієї інформації, яка спростувала брехню Рогова, на окупаційних телеграм-каналах поширили інший фейк того ж Рогова, де сказано, що ракета, яка влучила в будинок була випущена з підконтрольної Україні території.
Проте і це очевидна брехня, адже за допомогою google maps досить просто вияснити, що приблизний напрямок, звідки була випущена ракета – це Василівка-Молочанськ-Токмак, тобто тимчасово окупована Росією територія.
Додатковим підтвердженням цього є й повідомлення тематичного Телеграм-каналу «Локатор Украина», який веде моніторинг ворожої активності, про те, що під час ракетного обстрілу, відбувався пуск ракет з Токмацького району
Фейки Рогова іноді доводиться спростовувати навіть самим окупантам.
Так відбулося 10 березня, коли Рогов заявив, що Україна обстріляла Енергодар та околиці, а також територію ЗАЕС «з артилерії НАТОвського зразка».
Звісно Україна не вела обстрілу ЗАЕС.
Але за спростування цього фейка взялися навіть в Василівській окупаційній «адміністрації».
«Інформація про обстріл, що розповсюджується Роговим, не відповідає дійсності. Просимо представників ЗМІ перевіряти дані та орієнтуватися на офіційні джерела», – заявили у «военно-гражданской администрации».