Відновлення всіх пошкоджених житлових будинків на днях повністю завершили в селі Бобровий Кут – про це ЦЖР повідомило керівництво Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району. Це село, розташоване на адмінмежі зі Снігурівською громадою Миколаївської області, нині одне з найбільш віддалених від позицій загарбників на Херсонщині, немало постраждало від російських окупантів: у 2022 році через нього проходила тодішня лінія фронту.
Шефство над Бобровим Кутом і ще двома селами правобережної Херсонщини – Ольгиним і Старосіллям – взяли будівельні бригади з Дніпропетровської області в межах державного проєкту «Пліч-о-пліч».
Як триває відбудова громади і з якими проблемами тут доводиться стикатися, Центру журналістських розслідувань розповів Максим Кожем’яка, начальник Калинівської селищної військової адміністрації.
«Відбудови в Бобровому Куті чекають лише повністю зруйновані будинки»
Бобровий Кут – перше село в нашій громаді, в якому вже повністю завершені відновлювальні роботи. Тобто, все, що стосується капітальних і поточних ремонтів. Тут програма «Пліч-о-пліч» спрацювала на всі 100%, завдяки представникам Дніпропетровської області. Їхні підрядники завезли 30 своїх працівників і взяли 40 місцевих. Робили все гарно, з індивідуальним підходом, прислухаючись до побажань людей.
Максим Кожем’яка. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Зараз у Бобровому Куті людей уже більше, ніж було до повномасштабної війни. Заселяти людей там уже практично немає де. Якщо раніше ми просили господарів узяти когось із переселенців заселити до себе, хоча б тимчасово, то зараз там немає вже кого навіть просити. Бо всі люди у селі повернулися додому, коли зрозуміли, що їм відбудують будинки і вони зможуть там жити.
Відбудови в Бобровому Куті чекають лише повністю зруйновані житлові будинки, в яких залишився фактично один фундамент. Таких у селі загалом вісім. З них лише власник одного будинку відмовився повертатися, інші ж чекають свого повернення додому. Тож сім будинків зараз проєктуються і чекатимуть фінансування, щоб розпочати будівельні роботи. Приступити до них планується після 1 січня 2024 року.
Бобровий Кут. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
По інших населених пунктах громади зробити потрібно ще багато, бо вони теж зазнали значних руйнувань. Загалом громада отримує допомогу з різних джерел. Основне з них – це держава, але є й міжнародні партнери, організації, які допомагають у відновленні. Бо крім пошкоджень, що виникли внаслідок активних бойових дій з березня по листопад 2022 року, у нас є проблема з будинками, підтопленими внаслідок підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Всього у громаді більше 250 зруйнованих будинків, серед яких є знищені через підтоплення. Але з такими будинками є своя складність, бо ззовні іноді здається, що будинок ніби цілий, а насправді він повністю аварійний і непридатний для проживання. Складна ситуація з будинками на вулиці Садовій в селі Краснолюбецьк, на вулиці Новій в Калинівському. Всі вони не підпадали під програму «Пліч-о-пліч», але зараз ми хочемо їх теж провести по програмах відбудови.
Бобровий Кут. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
У нас працюють будівельники і з інших областей. До Благодатівки зайшли підрядники з Волинської області. Працюють вони також якісно. А ось знищені села Сухий Ставок і Андріївку за програмою «Пліч-о-пліч» бере на себе Вінницька область. Будемо сподіватися, що справа там зрушить з місця. Хоча там у першу чергу все залежить від саперів. Хлопці кажуть, що в цих селах дуже складна територія, на якій росіяни застосовували дистанційне мінування. Там є такі типи сучасних мін, які мають датчики руху, тож досі до деяких будинків підійти просто неможливо.
Роботи у вибухотехніків ще достатньо. Наші села ж були завжди зав’язані на сільському господарстві, половина людей самостійно обробляли свої земельні ділянки. Але через замінування виходити в поле – великий ризик. Водночас сапери працюють ретельно і якісно. Ще не було випадків, коли б хтось підірвався на земельній ділянці, де вже з’явився врожай.
Бобровий Кут. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«З відбудовою зруйнованих будинків за рахунок держави треба почекати»
До відновлення кожного об’єкту ми намагаємося підходити індивідуально. Бо є державна програма «єВідновлення», є програма президента України «Пліч-о-пліч». А для для мешканців повністю зруйнованих сіл найкращою можливістю, на мій погляд, є використання програми «єВідновлення».
Держава передбачає в таких ситуаціях два механізми компенсації. Перша – це нарахування компенсації власнику зруйнованого будинку і надання сертифікату для купівлі житла на вторинному ринку. Другий варіант – отримання коштів на самостійну відбудову зруйнованого житла, однак цього механізму поки що не існує, держава його поки лише декларує і обіцяє запровадити пізніше.
В будь-якому разі все впирається в наявність документів про право власності у господарів на зруйноване житло. Приміром, з одного з наших повністю зруйнованих сіл вже 9 чоловік звернулися для отримання компенсацій за знищене житло. На жаль, там, як і в інших селах, люди мали або старі документи на будинок, або взагалі їх не мали. Є постанова уряду, яка дозволяє спрощену процедуру реєстрації права власності в сільській місцевості і надання витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно. Для цього необхідно звернутися до державного реєстратора, найближчий з яких знаходиться в селищі Велика Олександрівка. Але роботи у їхньої реєстраторки настільки багато, що вона просто не встигає все робити. Тому ми запросили до нас реєстратора з Дніпропетровської області, яка приймає всіх тут, на місці.
Завдяки цьому ми змогли оформити документи для тих перших дев’яти осіб зі знищеного села. Ми зробили все можливе для найскорішого отримання ними компенсації. Тепер усе залежить від держави. Коли люди отримають ці кошти, вони зможуть їх використати на купівлю собі нового житла на вторинному ринку. Якщо узагальнити, то мова йде про орієнтовно 19,5 тисяч гривень – середню вартість квадратного метра на території Херсонщини, помножену на площу пошкодженого майна.
Школа у Калинівському після окупації. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Деякі люди нас питали, чи можуть вони використати отримані гроші на будівництво нових будинків взамін повністю зруйнованих? Складність тут полягає в тому, що для цього їм буде потрібен підрядник. І 19,5 тис. грн за квадратний метр – це дуже мало для будівництва нового житла. Інше питання – чи отримає підрядник дозвіл на роботу в тому чи іншому населеному пункті? Тож, навіть якщо отриманих коштів теоретично вистачить для будівництва, в більшості випадків будівельники просто не зможуть приступити до роботи через небезпеку.
Тому я агітую людей використовувати цей механізм для купівлі собі нового житла на вторинному ринку. Ми ж розуміємо: чим більше звільнятимуть наші інші окуповані українські території, тим більше коштів потребуватимуть їхні мешканці, бо там теж будуть зруйновані і пошкоджені будинки. А кошти для цього знадобляться колосальні. Тож поки є така можливість у громадах Херсонщини, варто скористатися можливістю придбати собі житло. Тим більше, що інфраструктура в повністю знищених селах також знищена – там немає ФАПів, систем водопостачання. Невідомо, коли це все вдасться відновити.
Калинівське після окупації, травень 2023 року. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Чи вдасться відродити такі знищені села в майбутньому? Будемо сподіватися, що у держави вистачить на це ресурсу. Але найголовніша задача, яка зараз стоїть перед нами – дати дах над головою тим, хто втратив своє житло через війну. Це потрібно зробити в першу чергу.
Про те як мешканці громади протистояли росіянам, пережили окупацію і як зараз повертаються до мирного життя читайте в репортажі ЦЖР «Пограбовані селяни, зруйнована школа і залиті кров’ю катівні. Що лишили по собі окупанти у Калинівському на Херсонщині».
