Кримську астрофізичну обсерваторію збудували відразу після Другої світової війни – її перші телескопи були трофейними. Пізніше унікальне обладнання будували просто тут, у майстерні дзеркал. Останні 10 років обсерваторії важко назвати успішними. До окупації територію намагався забудувати кримський спікер-зрадник Володимир Константинов. Котеджі та готелі із розважальними закладами компанія «Консоль» збиралась будувати прямо поміж телескопів, що було рівноцінно припиненню досліджень. Адже найголовніший ворог астрономів – це засвітка неба.
У 2011 році, після приходу до влади Віктора Януковича, заповідні місця Криму почали нарізати у вотчину для наближених до президента і його сина тисячами гектарів. Підібрались і до серця Кримських гір. Від забудовників астрономам вдалося відбитись – будівництво комерційного містечка заморозили. Однак від планів не відмовились і на допомогу прийшов Київ і відомий «оптимізатор» Дмитро Табачник. У кінці 2012 року очолюване ним міністерство освіти та науки України видало наказ про припинення діяльності науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» і приєднання його до Київського національного університету.
Із втратою юридичної особи КрАО втратила право на землю і захисну зону довкола обсерваторії, що мало розв’язати руки забудовникам із «Консолі». І вони не забарились, причому, прийшли вже на плечах окупантів , яким добре прислужився Володимир Константинов. Нині «Консоль» вже продає квартири у збудованому комплексі «Лісовий» у містечку астрономів.
За «Консоллю» підтягнулись до гори Сельбухра і москвичі: взимку у межах світлозахисної зони обсерваторії розгорнула будівництво російська компанія, яку очолює місцевий лідер «Боевого братства» Павло Врублевський. Як виявилось – колишній воєнком району, що перейшов на бік окупантів. Його шеф, заступник лідера «Боевого братства» Дмитро Саблін – активний учасник підготовки та окупації Криму, нині має статус тіньового губернатора Севастополя і «рішали» проблемних справ.
Отже, Кримській астрономічній обсерваторії загрожує нова небезпека, а міністерство освіти і науки України не порахувало ще й старі збитки.
Професор Київського національного університету Сергій Вижва у 2013 році був проректором, коли до університету приєднували КрАО, виїжджав до Криму і приймав її об’єкти на баланс. Унікальність досліджень вчених Кримської астрофізичної обсерваторії – беззаперечна і визнана у всьому світі, адже вони були частиною світової науки. За словами професора, із втратою Кримської астрофізичної обсерваторії Україна втратила половину астрофізичної науки.
Професор Вижва останні місяці ретельно вивчає стан справ у науці окупованого Криму. У кінці лютого він як член урядової робочої групи зустрічався з представниками офісу ЮНЕСКО. Наскільки міжнародна організація зможе допомогти українцям захищати свої інтереси у окупованому Криму за умови, що самі вони поки що для цього мало що і безсистемно роблять, невідомо. Бо й самі представники ЮНЕСКО ще тільки починають збирати інформацію про стан науки, освіти і культури у окупованих Криму і Севастополі.
