Інститутська. Демонтаж бруківки чи пам’яті?

Сюжети
Фото: investigator.org.ua

Олександр Плеханов, київський студент-архітектор. Один із Небесної сотні, смертельно поранений на барикаді на Інститутській 18 лютого 2014 року. Його вбивство ще не розслідувано. У день, коли мав відбуватись слідчий експеримент, на місці його поранення почався демонтаж бруківки.

Меморіал Героїв небесної сотні планували відкрити на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2019 року. Замовником будівництва є спеціально створена державна установа – «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності».

Паркани на Інститутській з’явились у січні, а з ними і нове протистояння між слідством у справі Майдану і родинами загиблих героїв з одного боку та урядовцями , замовниками і виконавцями робіт зі створення меморіалу з іншого. Початок будівельних робіт у музеї Майдану пояснюють термінами здачі робіт.

Демонтаж бруківки до закінчення слідчих експериментів, як стверджує заступниця директора музею Майдану, будівельники почали, начебто отримавши дозвіл від прокуратури.

На 20 травня призначено засідання суду за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури на рішення Печерського райсуду щодо зняття арешту із земельних ділянок по вулиці Інститутській. Однак замовники та виконавці будівництва меморіалу вирішили не чекати рішення і оголосили про початок підготовчих робіт.

Активісти звертають увагу, що розпочинати роботи, аби вкластись у строки здачі меморіалу, будівельники могли і з іншого об’єкту – спорудження самого Музею революції гідності. Це дало б змогу слідству провести необхідні слідчі дії і завершити розслідування вбивств майданівців на Інститутській. То чому ж такий поспіх?

Після протестів активістів та заяв керівника управління спецрозслідувань Сергія Горбатюка про відсутність дозволу слідства на початок будівельних робіт у так званій нижній частині Інститутської, зняття бруківки припинили. На 17 травня призначено черговий слідчий експеримент, ще 10 має бути проведено найближчим часом.