Після окупації Росією Криму вільну територію України та півострів розділяють два кордони пропуску, що мають по три контрольні пункти в’їзду та виїзду. Українські пункти «Чонгар», «Каланчак» та «Чаплинка» і російські – «Армянськ», «Перекоп» і «Джанкой». Між ними – нейтральні відрізки дороги різної довжини.
Росія вважає лінію державним кордоном. Україна – адміністративною межею зі своїми тимчасово окупованими територіями. Однак попри різні тлумачення, набір атрибутів однаковий – тут не лише прикордонники, а й митниця, хоча товарообіг з Кримом Україна припинила у кінці 2015 року.
П’ять років КПВВ збираються облаштувати, аби створити належні умови для людей – щороку в обидва боки через них проходить 2,5 млн громадян. Чиновники різних рівнів приїздили на КПВВ, проводили десятки нарад і навіть виділяли кошти, які лишались неосвоєними.
15 липня 2019 року КПВВ «Чонгар» уперше відвідав президент України Володимир Зеленський. Новий голова Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв пообіцяв йому побудувати режимні зони на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» до 15 листопада, і повністю закінчити роботи, тобто, створити сервісні зони, – до 20 грудня.
Постановою КМУ від 4 липня 2018 року Мінінфраструктури виділялось майже 106 млн грн на будівництво тимчасових КПВВ «Чонгар» та «Каланчак». Одержувачем коштів призначено держпідприємство «Укрінтеравтосервіс», підпорядковане міністерству. Однак, будівництво так і не почалося. Офіційна причина – не встигли до кінця бюджетного року, тож кошти повернулись до казни. У 2019 році міністерство віднайшло інші кошти – із наданих Євросоюзом на розвиток транспортної інфраструктури.
Як виявилось у липні 2019 року, проект будівництва, який виконувався проектним інститутом СБУ, і досі не пройшов експертизу. Та й грошей у міністерства вистачає лише на режимні зони – для облаштування сервісних потрібні інвестиції.
Однак час упущено і навіть за наявності грошей до кінця року повністю завершити об’єкти у обіцяні головою ОДА Гусєвим терміни не дозволить закон. По-перше, потрібно витримати процедуру закупівель робіт. По-друге, виділена земельна ділянка на КПВВ «Каланчак» у 20 разів менша, ніж потрібно.
Відтак нових КПВВ на адмінмежі з Кримом немає, але вже є дві кримінальні провадження щодо їх будівництва, відкриті прокуратурою АРК. Земельну ділянку, яка має особливий статус, чиновники Каланчакської РДА незаконно виділили, так само незаконно заключили договір сервітуту та видали паспорт прив’язки третім особам, які почали свою господарську діяльність на цій землі.
Наразі невідомо чим закінчиться ця історія, так само як і невідомо коли почнеться будівництво КПВВ, яке, поміж іншого має покласти край нелегальним схемам на адмінкордоні. Насамперед – тіньовим перевезенням людей, яким ніяк не перешкоджає Укртрансбезпека.
Звісно, що люди, які мають такий тіньовий дохід з року в рік, зацікавлені в тому, щоб легальний ринок пасажирських перевезень до межі з Кримом не з’явився або з’явився нескоро. Власне, наразі це одна з головних версій і відповідей на питання – чому, навіть маючи у розпорядженні кошти, чиновники на різних рівнях гальмували проект будівництва КПВВ.
Сюжет Ольги Махинько, Центр журналістських розслідувань:
