Краматорськ – невелике місто на Сході України, яке після окупації Донецьку стало адміністративним центром Донецької області. Крім нового статусу, у 2016 році Краматорськ отримав додатково 600 млн гривень. Це так звані перерозподілені кошти – залишки на казначейських рахунках окупованих населених пунктів, які перерахували містам і районам на підконтрольній території Донецької та Луганської областей – загалом три мільярди гривень.
Гроші мали піти на відновлення об’єктів інфраструктури. Що саме треба було реконструювати чи будувати – вирішували в містах, а затверджували і обласних держадміністраціях. Попри те, що на календарі вже кінець 2019 року – деякі з об’єктів і досі на початкових етапах будівництва. Наприклад дві найдорожчі краматорські недобудови – Льодовий палац і басейн H2O Класік, кошторис кожного з яких тоді сягав 50 млн гривень.
У 2017 році Центр журналістських розслідувань цю історію розслідував детально – адже будівництво двох дорогих об’єктів не першої необхідності у прифронтовій області викликало чимало запитань.
Тендер на будівництво Льодової арени вартістю у 54 млн. виграла компанія «Крамміськбуд». Підряд на будівництво другого коштовного об’єкту – басейну дісталося компанії «БМД і Ко», яка мала виконати роботи майже за 47 млн гривень. При цьому за півтора року вартість будівництва басейну виросла з 47 до 72 мільйонів гривень. Обидва підрядники дорогих довгобудів Донецької області – «Крамміськбуд» та «БМД і Ко» – є фаворитами тендерів департаменту капітального будівництва ОДА.
Цього року будівництво басейну відновилось. Змінився підрядник – роботи тепер проводить Київська компанія ВАДІ 2012, яка у липні 2019 року виграла тендер майже на 73 млн гривень. Роботу обіцяють завершити до 31 грудня 2020 року. У Донецькій ОДА запевняють, що скоро відновляться роботи і на Льодовій арені – тендер начебто оголосять вже найближчим часом.
А тим часом президент України Володимир Зеленський анонсував проведення 29 жовтня у Маріуполі міжнародного інвестиційного форуму для залучення коштів на розвиток Донбасу. Але перш ніж просити у донорів про нові гранти та інвестиції, український уряд мав би провести незалежний аудит уже освоєних чиновниками усіх рівнів мільярдів, витрачених на відновлення Донбасу.
Сюжет Ольги Махинько, Центр журналістських розслідувань: