У травні 2018 року СБУ заявила, що викрила мережу контрольованих Росією медіа-структур. За інформацією слідства, в Україні функціонував великий пропагандистський пресцентр, що брав активну участь у гібридній війні проти нашої держави, починаючи із подій у Криму у 2014 році. Мова йде про незареєстрований підрозділ російського інформагентства «Россия сегодня» – «РИА Новости Україна», який працював в самому центрі Києва. Очолював його Кирило Вишинський, чия кримінальна справа стала однією з найгучніших у 2018–19 роках.
Пропагандиста затримали і вручили підозру у держзраді. Херсонський міськсуд заарештував його без права застави. Через місяць після арешту на засіданні суду Вишинський «відмовився» від українського громадянства та попросив президента РФ Володимира Путіна про захист. Вишинського обвинуватили у діях, спрямованих на повалення конституційного ладу, посяганні на територіальну цілісність України, державній зраді та незаконному зберіганні зброї. Вишинський не визнав себе винним по жодному із епізодів обвинувального акту. По суті справу Вишинського почали розглядати в суді у квітні 2019 року. У серпні його відпустили з СІЗО під особисте зобов’язання. 7 вересня Вишинський та ще 34 особи, що були затримані в Україні, полетіли до РФ в рамках обміну утримуваним особами.
Ще однією гучною історією року стала справа колишнього голови Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, який підозрюється у держзраді. У березні 2014 року він сприяв переходу кримських судів на судочинство за законодавством Росії. Однак окупантам Чорнобук не згодився, його крісло віддали іншому колаборанту. На початку квітня 2014 року Чорнобук повернувся до Дніпропетровська, заявив про вірність Україні, а в липні указом президента Петра Порошенка переводом із Криму був призначений суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області. Вища рада правосуддя зробила подання до Верховної Ради про звільнення Чорнобука. Парламент звільнив його із посади судді. Але голосування було проведене з порушенням регламенту, тож згодом Верховний суд постанову парламенту скасував. Втім Чорнобук і сам вирішив звільнитись.
Кримінальне провадження у справі Чорнобука, відкрите за публікаціями ЦЖР ще у 2014 році, було заморожене у кримському управлінні ГПУ, яке згодом ліквідували. У 2018 році справу Чорнобука передали прокуратурі АРК. У липні 2018 року прокуратура повідомила екссудді про підозру в держзраді і він подався у біги. Затримали його в листопаді у Києві. Підготовче засідання справі Чорнобука заплановано на 24 січня 2020 року у Печерському райсуді Києва.
У квітні 2015 року СБУ затримала на адмінкордоні з Кримом ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша, який тоді був підозрюваним у держзраді. Це затримання стало першим серед кримських депутатів, які прийняли рішення про проведення «референдуму» по статусу Криму. За версією обвинувачення, ексдепутат скоїв два діяння, які слід кваліфікувати, як держзраду. Адвокат обвинуваченого заявляв про численні процесуальні порушення, допущені під час слідства. У листопаді 2018 року Дніпровський райсуд Києва засудив Ганиша до 12 років позбавлення волі. Наразі вирок не набув законної сили, оскільки захисники подали апеляцію.
Справа Ганиша унікальна в своєму роді. Він відмовився визнавати свою провину, відтак може отримати цілком реальний строк позбавлення волі. На відміну від інших кримських чиновників, які пішли на угоди зі слідством. В результаті, їм змінили статті обвинувачення на більш м’які і посадовці отримали умовні терміни. Наприклад, «депутат» з Євпаторії Сергій Осьмінін. Його обвинуватили у держзраді через обрання до так званої «Євпаторійської міськради» вже після окупації Криму. Після того, як Осьмінін повністю визнав провину, йому пом’якшили обвинувачення. За вироком Деснянського райсуду Києва він отримав 3 роки умовного терміну. Аналогічна ситуація з керівницею відділення російського руху «Волонтери перемоги» Оленою Одновол, яка отримала Три роки умовного терміну за вироком суду в Херсоні.
Від реального відбування покарання засуджених колаборантів звільняють, використовуючи статтю 75 Кримінального кодексу. Умовний термін передбачає час від часу з’являтися до правоохоронних органів та відмічатися. Але навіть від цих формальностей можна втекти. Як зробив так званий ексзаступник «міністра спорту Криму» Фарух Камалов. Отримавши умовний термін він повернувся на півострів.
Наразі у Києві слухається справа так званого «міністра охорони здоров’я» Криму Петра Міхальчевського. Йому вже змінили запобіжний захід на особисте зобов’язання. Цілком можливо, що він також відбудеться умовним строком.
Сюжет Микити Панасенка, Центр журналістських розслідувань.
