У перші роки окупації на контрольних пунктах в’їзду-виїзду на адмінкордоні з Кримом активісти громадської організації «Переселенець-СОС» роздавали буклети із роз’ясненнями для кримських школярів та їхніх батьків про можливості отримати українську освіту у Генічеському районі Херсонської області. Далі вже працювало сарафанне радіо. Дітей із окупованого Криму, які отримують освіту або документи на вільній території і долають для цього не тільки сотні кілометрів, а й страх, у Генічеській райдержадміністрації називають героями.
Чим же зустрічає держава маленьких героїв на найближчій до Криму вільній території? У переліку, опублікованому на сайті Міністерства освіти і науки України, значиться 22 школи, що надають дистанційну освіту у Херсонській області. Екстерном здати іспити для отримання атестату про середню освіту кримчани можуть у 164 школах області.
Кількість шкіл для освіти на відстані начебто немаленька. Однак більшість з них розташовані у районах віддалених від адмінмежі з Кримом. Три школи і один технічний ліцей у Новій Каховці, дві школи у Високопільському районі та 5 шкіл у Нововоронцовському. Обидва райони – на крайній півночі області. Із прикордонних із півостровом районів до дистанційної освіти залучено лише один – Генічеський. Тут такі послуги мають надавати шість шкіл.
Педагоги кажуть, що з кожним роком кількість дітей з Криму, які хочуть отримати український атестат, зростає, навіть не зважаючи на велику завантаженість учнів, адже їм доводиться опановувати за один рік програму кількох класів. Положення про екстернат, остаточно затверджене Міносвіти у липні 2019 року, дозволяє це робити. Можливість за рік пройти програму попередніх класів стає в нагоді кримським випускникам, які бажають скласти іспит в Україні та поступити в український ВУЗ.
Заняття із дітьми з окупованих територій – це додаткове навантаження для вчителів, адміністрації школи і її бюджету. Адже за цей додатковий обсяг роботи законодавством не передбачена додаткова оплата для педагогів і додаткове фінансування для шкіл.
Отже, учні з окупованого Криму вже мають великі проблеми зі знанням української мови та історії. Вони мають наздоганяти своїх однолітків у шкільній програмі в надзвичайно стислі терміни. Це стає великим навантаженням для них самих та вчителів, які з ними працюють, однак ця додаткова праця не оплачується. А, отже, мотивація у вчителів може бути знижена.
На цьому перелік прогалин у діючій системі освіти для дітей із окупованих територій не вичерпується. Програми для переселенців не враховують потреб у гуртожитках чи хостелах для школярів із Криму і Донбасу.
Сюжет Микити Панасенка і Свєти Єрещенко, Центр журналістських розслідувань:
