Крадіжки персональних даних, шахрайство, здирництво, блокування чи видалення файлів. Поки світ у суцільній паніці та тривозі щодо пандемії коронавірусу, кіберзлочинці активно користуються ситуацією. Ще у лютому Всесвітня Організація охорони здоров’я (ВООЗ) попереджала, що хакери видають себе за співробітників Організації, аби викрасти гроші й персональні дані людей. У березні ВООЗ повідомила, що група хакерів намагалася викрасти логіни та паролі її співробітників. Кількість кібератак на ВООЗ за останній час зросла вдвічі, каже її керівництво.
Як справи із кіберзлочинністю в Україні? Ми не відстаємо від світової тенденції – з початку карантину кіберполіція встановила близько 250 осіб, які розміщували неправдиву та провокаційну інформацію про коронавірус з метою викликати паніку.
У квітні кількість кібератак в Україні значно зросла, однак загальної статистики немає. При цьому в країні досі немає єдиного центру прийняття рішень стосовно заходів кібербезпеки. Протидією кіберзлочинам займаються Державна служба спецзв’язку, міністерство цифрової трансформації, РНБО та кібердепартамент СБУ.
Експерти виділяють три причини зростання кількості кібератак в Україні. По-перше, карантин створив чудові умови для хакерів-початківців. Із появою вільного часу вони активно експериментують. Друга причина росту кіберзлочинності – використання масової стурбованості людей темою захворювання на коронавірус.
Кіберзлочинці атакують не лише великі компанії чи урядові сайти. Звичайним користувачам – потрібно дбати про безпеку. Адже можуть бути викрадені як файли з комп’ютера, якими потім можуть шантажувати, так і паролі та коди банківських карток.
Ще одна причина зростання кількості шахрайств і кібератак – умови роботи в період карантину. Багато людей зараз працює віддалено – і це несе додаткові безпекові загрози.
Фахівці вважають, що кібербезпека в Україні не покращилась більше, ніж на 20%. Якщо великі приватні компанії після атаки вірусу NotPetya у 2017 році витратились на безпекові заходи, то державні органи і підприємства не готові до масштабних атак. Для захисту – мало лише купити противірусне програмне забезпечення, потрібні кваліфіковані фахівці, на заробітну плату яких у держави хронічно немає коштів.
Експерти радять – не повідомляйте нікому дані банківських карток, перевіряйте інформацію про збір пожертв, уважно дивіться на адресу відправника у електронній пошті, використовуйте різні паролі для всіх акаунтів. Також варто не забувати про оновлення операційних систем, використання месенджерів з наскрізним шифруванням та надійні паролі. Одне із золотих правил безпеки – не переходити за сумнівним посиланнями, а за потреби – перевіряти їх антивірусними програмами.
Сюжет Єлизавети Стрій, Центр журналістських розслідувань:
