Кожному учаснику «Асоціації друзів окупації Криму» московські режисери відвели своє місце у виставі під назвою «Світове визнання російського Криму». В цій виставі член координаційної ради «Асоціації друзів Криму», громадянин Туреччини Унвер Сель отримав не головну, але важливу роль керівника фіктивної проросійської кримськотатарської діаспори Туреччини. Ще у червні 2014 року Унвер Сель виступив в Криму з пресконференцією, під час якої схвалив окупацію півострова і псевдореферендум.
Унвер Сель час від часу відвідує окупований Крим. Зокрема, бере участь у «Форумах друзів Криму» – починаючи з першого, у 2017 році. Тут він виконує стандартну функцію – торгує обличчям, розповідаючи про те, як гарно зажили кримські татари після окупації, але мовчить про репресії, арешти, заборону діяльності Меджлісу. Російські пропагандисти називають Селя «головою Федерації кримськотатарської діаспори Туреччини», що не відповідає дійсності.
Наразі кримськотатарська діаспора в Туреччині нараховує близько двох мільйонів людей і є досить впливовою. Кримські татари в Туреччині об’єднані в територіальні дернеки – товариства культури і взаємодопомоги. 97-98% всіх спілок на території Туреччини працюють за принципами Меджлісу кримськотатарського народу і не приймають окупацію Криму Росією.
Таке становище не влаштовує Кремль. Тому на противагу дружнім до Меджлісу та України об’єднанням кримських татар Туреччини в Анкарі з’явилася фіктивна проросійська організація, яку й очолив Унвер Сель. Ще в лютому 2015 року прокуратура Анкари встановила, що до «федерації» входило лише два товариства, і порушила судову справу з вимогою про її закриття.
Однак Унвер Сель – лише інструмент російської пропаганди. За справжню російсько-турецьку дружбу, яка на практиці, а не на словах легалізує російську окупацію Криму, відповідають зовсім інші люди. Вони виступають за євразійський шлях, зближення з Росією і визнання анексії Криму. Однак найбільшу небезпеку становлять не політичні симпатії до Росії, а економічна співпраця турецьких бізнесменів з російськими окупантами.
Подробиці у сюжеті Євгенія Лешана, Центр журналістських розслідувань:
