«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 10 грудня 2019 року.
Центр журналістських розслідувань поповнює свою базу «шуцманів Путіна» із Севастополя новими іменами і додає ще одне формування, що вело незаконну діяльність у координації із «самообороною Севастополя», їхніми кураторами із Чорноморського флоту та спецслужбами Росії на початку окупації міста.
«Автоканал Севастополя» – тактична група, яка координувала діяльність незаконних збройних формувань «самооборони» та блокпостів під час окупації Криму і Севастополя Росією. Назва цієї групи севастопольських автолюбителів не раз траплялась ЦЖР під час розслідування злочинів «шуцманів», однак їй не надавали особливого значення. Цікавість виникла після затримання СБУ на адмінмежі з Кримом на КПВВ «Каланчак» чергового мисливця за українським безвізом, севастопольського «єдінороса» Ігоря Кучерявого. Його підозрюють у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Під час окупації Криму він входив до так званої тактичної групи «Автоканал Севастополя». Херсонський міський суд 10 грудня відправив Кучерявого під цілодобовий домашній арешт.
Хто такий Ігор Кучерявий і за що удостоївся медалі МО Росії «За повернення Криму» та відзнаки ветеранів ФСБ?
Злочин, який йому інкримінують, – середньої тяжкості, санкція статті 110 КК України – до 5 років, тож він цілком може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Бо вже ж 5 років пройшло з того часу, як Кучерявий заробив медаль «За повернення Криму», тобто, закінчився строк притягнення до відповідальності. Але це тільки у тому випадку, якщо особа не скоїла ще якого злочину. А у випадку із «Автоканалом Севастополя» цілком перспективно проглядається стаття 260 ККУ «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та участь у них».
Чим займались члени, як вони самі себе називають, тактичної групи «Автоканал Севастополя»?
У березні 2014 року ЦЖР, який вів моніторинг порушень прав свободи слова та вираження думки в окупованому Криму, зафіксував 93 випадки вчинення злочинів проти журналістів – кримських, українських, іноземних і навіть російських. Напади, побиття, перешкоджання професійній діяльності, пограбування і знищення знімальної апаратури, вилучення карт пам’яті, переслідування. Одним із найтяжчих за наслідками було побиття журналістів та телеоператорів телеканалу Інтер та грецьких журналістів у Севастополі, про що повідомлялось у попередніх «Шуцманах Путіна».
У цій програмі ЦЖР значно доповнить цю криваву історію новими важливими свідченнями. Через великий потік інформації з початком війни багато доказів вчинення злочинів просто губляться. Із затриманням Ігоря Кучерявого відновився інтерес до «Автоканалу Севастополя», роль якого у вчиненні злочину проти групи журналістів 7 березня 2014 року вже очевидна.
