«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 14 квітня 2020 року.
У черговому карантинному випуску програми ЦЖР знову звертається до теми відсутності системи дистанційної освіти, яка б задовольняла потреби дітей із окупованих територій на отримання української освіти, а зараз, у період карантину – усіх школярів України. Влада викрутилась – на різних каналах для різних класів щодня транслюються відеоуроки, які анонсував президент. Однак це не система дистанційної освіти, а авральне тимчасове рішення, що не ліквідує проблему. Тому Центр наполягає на розслідуванні нахабної афери, яку правоохоронці чомусь не поспішають розслідувати.
Як повідомлялось, у 2018 році на створення Національної освітньої електронної платформи, на яку б завантажили відеоуроки, методички для вчителів, мультимедійні матеріали, бази даних, поради для батьків – було витрачено 48 млн гривень. Таких платформ для дистанційної освіти у світі багато. Однак українська за 48 млн з держбюджету – чогось не працює.
У лютому цього року на засіданні парламентського комітету тодішня очільниця МОН Ганна Новосад повідомила, що у міністерстві провели «внутрішній аудит платформи», до якої було надано тимчасовий доступ і дійшли висновку, що використовувати її не можна. За словами Новосад платформа збудована на закритому коді, її кінцевий розробник, скоріш за все, з Росії і тому ще й виникає проблема із захистом даних.
Центр журналістських розслідувань подав до Міносвіти запит, аби дізнатись, яке ж рішення нинішнє чи минуле керівництво ухвалило щодо долі Національної освітньої платформи. Однак у листі, який прийшов з МОН, немає відповіді на задане ЦЖР питання.
Подробиці про аномальну закупівлю обладнання для Національної освітньої електронної платформи і що вдалося дізнатися ЦЖР її про подальшу долю в сюжетах Микити ПАНАСЕНКА.
У грудні минулого року із катівень та колоній окупованих Росією територій Донецької та Луганської областей в рамках так званого взаємного звільнення утримуваними особами, було повернуто на вільну територію 76 бранців. Із них – 11 військовополонених, решта – цивільні. Історії, які супроводжують їхнє життя після звільнення, вкотре демонструють гостру необхідність змін у законодавстві і ще гострішу – у перезавантаженні міністерств і відомств. Тих, що мають стояти на сторожі прав людини і безпеки держави, причому, у поєднанні цих двох завдань.
Сюжет Єлизавета СТРІЙ, яка зустрілась із колишніми бранцями окупаційних режимів ОРДЛО, які потребують допомоги і справедливості.
