«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 21 квітня 2020 року.
За інформацією директора ФСВП – російської Федеральної служби виконання покарань Олександра Калашникова, на 1 квітня 2020 року 22 слідчих ізолятори були переповнені, найскладніша ситуація у Москві, Московській області та окупованому Криму. При цьому генерал поліції Тетяна Москалькова, яка є Уповноваженою з прав людини у Росії, розповідає про прекрасні для протидії СОVID-19 умови у місцях позбавлення волі, приводячи у приклад саме ізолятори Криму. Попри те, що українська омбудсмен Людмила Денісова та МЗС України раз по раз звертаються із вимогами надати ув’язненим українцям медичну допомогу, а правозахисники просять міжнародні організації примусити Росію до зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі у тимчасово окупованому Криму і Донбасі, а також на території самої Росії. Сюжет Микити Панасенка.
Як відомо, Росія мало зважає не лише на заклики з боку України чи міжнародних інституцій та країн про звільнення політичних в’язнів з тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, але й на рішення міжнародних судів. Наприклад, Міжнародний суд ООН, який ще три роки тому – 19 квітня 2017 року ввів тимчасові заходи у справі «Україна проти Росії» у питанні дискримінації національних меншин у Криму. Суд зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу і утриматися від обмежень кримських татар у представництві своїх інтересів, а також відновити освіту українською мовою. Однак це зобов’язання Росія не виконала.
Попри резолюції Генасамблеї ООН, яка щороку фіксує системне порушення прав людини в Криму і кримінальне переслідування із політичних мотивів, Росія продовжує незаконно засуджувати громадян України до максимальних строків позбавлення волі. І навіть зараз, у період пандемії коронавірусу і реальної загрози зараження у переповнених СІЗО Криму, окупаційна судова система відмовляє у зміні запобіжного заходу політичним в’язням. Яким чином Україна може вплинути на Росію аби полегшити долю своїх громадян – в онлайновому інтерв’ю із Уповноваженою ВРУ з прав людини Людмилою Денісовою.
ЦЖР продовжує тему впливу пандемії коронавірусу на наше життя, у даному випадку, – на життя наших політиків. За даними видання Детектор медіа, найбільше на темі квазіблагодійності в українських ефірах піаряться 5-й президент України, а нині – народний депутат Петро Порошенко та нардеп і кум президента Путіна Віктор Медведчук. Першому в цьому допомагають однопартійці, які в усіх ефірах не забувають сказати про пожертви фонду Порошенка, Медведчуку підсобляє дружина Оксана Марченко та пул каналів, що супроводжує кожну роздачу коробок із допомогою. Конкуренцію їм також складають нардеп Вадим Новинський та його і кількох президентів бізнес-партнер Ринат Ахметов.
Справжня благодійність не передбачає нічого взамін, а тут – жнива політичних дивідендів, тому доречніше на такі ефіри ставити титри «Спонсори противірусної кампанії», бо це таки реклама.
Особливий цинізм у тому, що державі і нам допомагають люди, які цю державу доять десятиліттями, які за копійки приватизували велику промисловість, за каламутними схемами скупили тисячі гектарів землі, замість реформ ухвалювали лобістські закони, тендерили на мільярди, і в результаті, ми отримали ту систему охорони здоров’я, яку вони та їхні люди в урядах та парламенті збудували. А тепер – «допомагають». По всій вертикалі. Про коронавірусний піар регіонального розливу – херсонський кореспондент ЦЖР Петро Коберник.
Центр журналістських розслідувань отримав зі своїх джерел у парламенті цікавий документ. Це – лист віце-прем’єра і міністра з питань реінтеграції ТОТ України Олексія Резніка до голови ВРУ Дмитра Разумкова. Міністр повідомляє, що Мінреінтеграції в рамках вдосконалення державної політики з деокупації та реінтеграції ТОТ АР Крим та Севастополя планує створити міжвідомчу робочу групу, яка напрацює державну стратегію деокупації та реінтеграції Криму. І просить голову ВР повідомити про це фракції та зацікавлених депутатів та подати кандидатури до складу робочої групи.
Лист досить таки дивний. Бо не може міністерство створювати міжвідомчу групу – це компетенція Уряду. Не кажучи про те, яка це вже за рахунком спроба написати стратегію деокупації Криму і яка за рахунком робоча група по Криму планується формуватись. Тож варто згадати, чому такі заходи були приречені на провал у минулому. Юсуф Куркчі, ексзаступник міністра з питань ТОТ погодився поділитись своїми думками з цього приводу в коментарі програмі «Питання національної безпеки» про плани заново створеного Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окуповних територій щодо розробки Стратегії деокупації та реінтеграції АР Крим та Севастополя.