Як працюють «кримські санкції». Схеми обходу

ВНБ

«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 22 жовтня 2020 року.

Тема західних і українських санкцій проти Росії за незаконну спробу анексувати Крим постійно присутня в наших медіапроектах. Завдяки розслідуванням ЦЖР і тиску на органи влади в національні санкційні списки були внесені близько сотні юридичних осіб та персон, які є стовпами режиму в Росії та сприяли окупації Криму. Протягом п’яти років ЦЖР відкриває імена та назви компаній, які ведуть бізнес Криму в порушення санкцій ЄС, США і України. Серед них – не тільки російські, але й українські, і європейські компанії.

Сьогодні Центр журналістських розслідувань в партнерстві з Центром прав людини ZMINA починає новий спецпроект – «Як працюють «кримські санкції». У найближчі два місяці ми опублікуємо шість досліджень впливу західних санкцій на різні сектори економіки Криму від кращих експертів по кримській тематики і наших журналістів.

У цьому випуску програми – результати аналізу схем, які застосовуються для обходу західних санкцій в різних секторах економіки Криму і Севастополя.

З 2014 року санкції ЄС і США забороняють своїм громадянам інвестувати в кримську економіку, купувати нерухомість і бізнес в Криму, надавати послуги і товари кримським компаніям. «Кримські санкції» – не тільки персональні, вони і секторальні: під тотальною забороною банківський, енергетичний, транспортний, будівельний сектори, розвідка і видобуток нафти, газу, корисних копалин і вся їхня інфраструктура, а також нові технології в цих областях, заборона імпорту товарів з Криму.

Які лазівки в цих обмеженнях знаходять російська влада і бізнесмени, а також їхні закордонні партнери? Як свідчать результати досліджень експертів проекту «Як працюють «кримські санкції» і наших журналістів, іноді це навіть не щілини – а цілі проломи у санкційній стіні.

Але спочатку з’ясуємо, що таке «кримські санкції», чому США і ЄС ввели ці обмеження щодо кримського півострова, і що таке «політика невизнання», частиною якої є ці обмеження.