Китайські друзі окупації Криму і як Росія рішення ЄСПЛ перебрехала

ВНБ

«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 19 січня 2021 року.

У цьому випуску продовження проєкту Центру журналістських розслідувань «Друзі окупації Криму» про іноземних посіпак Кремля, які допомагають Росії у її бажання легалізувати спробу анексії Криму та зняти західні санкції, запроваджені проти РФ за агресію проти України.

Цього разу мова йде про Китай – одну з країн, які займають дуже своєрідний нейтралітет щодо окупації Криму Росією. Китай не визнав Крим російським, але і не голосував за Резолюцію Генеральної асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України 27 березня 2014 року. Китай не підтримує міжнародні санкції, введені через спробу анексії Криму Росією і агресію проти України. При цьому Китай на державному рівні не працює з Кримом, хоча відомі неподинокі спроби громадян КНР вести бізнес на півострові, та й серед іноземних туристів китайців, як визнає окупаційна «влада», найбільше. Є в Китаї і «Друзі окупації Криму», принаймні, публічно відомий їхній керівник, людина з космічною кількістю регалій та ідеєю поставок води, але не в Крим – у Китай. Подробиці у сюжеті Євгенія Лешана.

***

Початок року подарував Україні новину, яку очікували з 2014 року, відколи до ЄСПЛ була подана перша скарга проти Росії за порушення Європейської конвенції прав людини під час окупації Криму. Причому, Суд погодився із доказами України, що відліковувати час взяття Криму під контроль, а отже, і відповідальності Росії за стан прав людини слід із 27 лютого 2014 року, дня захоплення ВР і Уряду Криму та блокування доступу до півострова на межі з Херсонщиною. Росія включила увесь набір маніпуляцій і усі рупори пропаганди, аби спотворити суть і значення рішення ЄСПЛ. Детально – у матеріалі Микити Панасенка.

***

Остання розповідь від херсонських кореспондентів ЦЖР, але про проблему національного рівня. Ігор Колихаєв, великий латифундист і людина чималих статків у 2019 році став народним депутатом, потім прикупив у колеги партію, назвав її своїм ім’ям із розширенням «Нам тут жити» і пішов на місцеві вибори. І було б ще зрозуміло, аби він просто завів у міську чи обласну ради своїх однодумців-землевласників, серед яких є і фігуранти розслідувань ЦЖР, так ні – він вирішив поміняти мандат нардепа на крісло мера Херсона. ВР не поспішає позбавляти його мандата і призначати вибори у 184 окрузі у Херсонській області. А строки піджимають. Чому так – у сюжеті Альони Ніколової та Петра Коберника.