«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 04 травня 2021 року.
Підтримавши ідею про створення міжнародного майданчика з деокупації Криму і ініціювавши Кримську платформу, президент Зеленський фактично не залишив вибору законодавцям і урядовцям, які тепер у короткий термін повинні зробити велику домашню роботу. Підготувати і прийняти рішення з кримської проблематики, до яких у влади не доходили руки сім років окупації Росією півострова. У різній стадії готовності сьогодні в роботі проекти законів про санкційну політику, скасування закону про ВЕЗ Крим, закон про статус кримськотатарського народу і статус політв’язнів.
Причому, сьогодні знаходяться і гроші для різних бюджетних програм, спрямованих на підтримку і реінтеграцію громадян України з тимчасово окупованих територій. Уряд затвердив бюджетну программу «Забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Цільова група – випускники з ТОТ, які хочуть вчитись на вільній частині України. Її кошторис – 130 мільйонів гривень. На які заходи планується витратити, чим можуть скористатись випускники-2021?
Минулого року ЦЖР мав бурхливу дискусію з Мінреінтеграції, викликану нашими розслідуваннями використання коштів із так званої програми допомоги політичним в’язням. Тоді кошти цієї програми частково були витрачені на утримання ДП, а частина грошей не була використана на реінтеграційні заходи і допомогу. Зекономили, так би мовити. Цьогоріч міжвідомча комісія уже надала допомогу 91 особі – в’язням Кремля та їхнім сім’ям. Але ми очікуємо все ж таки прийняття закону, аби встановити статус політв’язнів, а державна підтримка робилась не вручну. Що з законом і скільки коштів цього року на цю програму?
Про це – Олександра Дворецька, правозахисниця із Криму і засновниця Фонду «Восток SOS».
***
Епопея з будівництвом так званих квартир Ердогана триває в Україні уже п’ятий рік.
Готовність Туреччини допомогти з облаштуванням кримським татарам – переселенцям із окупованого Росією Криму була закріплена у Декларації П’ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між країнами, яку підписали президенти Ердоган та Порошенко в Анкарі у 2016 році. Тоді йшлося про будівництво житлових будинків на тисячу квартир та інфраструктури у Генічеську. І турки, за словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, готові були починати будівництво хоч завтра. Але до виділення землі так і не дійшло. Пройшло чотири роки, в Україні змінився президент і уряд. Президент Туреччини Реджеп Ердоган під час візиту до України знову підтвердив готовність надати кошти для будівництва житла для переселенців – кримських татар. Але кількість квартир зменшилась вдвічі.
Детальніше – в сюжеті ЦЖР Квартири Ердогана. Третя спроба.
***
Традиційний відеоблог від Центру журналістських розслідувань.
Олігархи із найближчого оточення президента Путіна продовжують освоювати Крим, тобто, підгортати під себе окуповану територію у найпривабливіших місцях півострова. І це зрозуміло: у сірій зоні загарбаного Криму, перетвореного на військову базу, нашпиговану спецслужбами, вони можуть спокійно вкладати награбовані мільярди.
Микита Панасенко знайшов документи, які вже точно визначають, хто ж будуватиме гральну зону на ПБК і зароблятиме на ній, маючи чудові преференції від уряду кримських прислужників.
