«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 22 червня 2021 року.
Цей випуск присвячений дамбі на Північно-Кримському каналі, яку будують з 2015 року і ніяк не добудують. У 2014 році дніпровська вода не пішла на Крим, як це було упродовж півстоліття до того. Бо окупанти, відповідно до норм МГП, повинні забезпечувати населення окупованої території усім необхідним. А щоб без води не лишились аграрії Херсонської області, на 107 кілометрі фермери зробили піщану греблю. Тоді думали – тимчасово, а виявилось, що надовго. І ось уже мішки з піском почали від часу просипатись, а нова, бетонна дамба і досі не введена в експлуатацію.
За історією цього довгобуду ЦЖР слідкує від самого початку, коли був оголошений тендер на цей об’єкт. І в квітні 2016, і в березні 2017 року, перед заявленою датою введення в експлуатацію, кореспонденти ЦЖР знімали стан виконання робіт і шукали відповіді на просте питання: чому ця не така й складна гідротехнічна споруда ніяк не може бути побудована. І вже й порахувати важко – скільки на ту дамбу вже витрачено. 47 млн, які ЦЖР вдалося відстежити за трансакціями казначейства чи 70 млн, на які були замовлені будівельні роботи за підписаними угодами. І цього разу ЦЖР вирішив не просто констатувати стан справ із цим довгобудом і позадавати питання чиновникам. Бо виявляється, що існує кілька офіційних версій того, чому дамба ніяк не стане дамбою. Про це у сюжеті розповідає Микита Панасенко.
Отже, шість років нам розказували про те, що дамбу не можна прийняти в експлуатацію, бо на ній немає пристрою для обліку води і підйомного механізму. Аж раптом виконавці робіт кажуть, що їх і не мало бути, хоча в проекті наче таки були.
Про ще одну версію недобудови дамби на полях інвестиційного форуму «Південна стратегія розвитку» в Стрілковому ЦЖР розказав один високопосадовець. Є побоювання, що після демонтажу піщаної греблі і підйому рівня води у каналі на два метри, як просять фермери, вода одним із відвідних каналів, що знаходиться перед дамбою бетонною, піде прямісінько до водосховища титанового заводу олігарха Дмитра Фірташа, що знаходиться в окупованому Армянську.
Підсумовуємо і не ставимо крапки, бо дуже багато питань виникло під час цього розслідування. І відповіді на деякі ЦЖР не може отримати журналістськими методами. Адже для того, щоб відповісти на питання, чому стільки десятків мільйонів на таку нескладну споруду було затрачено, а вона і досі не в роботі, потрібні не інтерв’ю, а допити і виїмка документів, які журналістам наразі не надають. І зробити це краще швидко. Бо зараз дуже зручний момент, аби сховати брудні кінці у воду. Північно-Кримський канал передається з балансу Державного водного агентства до щойно створеного Держагентства меліорації та рибного господарства. Дорогою із одного відомства в інше дуже багато може загубитись.
***
Відеоблог Євгенія Лешана про поданий президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкт закону «Про основи національного спротиву».
