Вкрадена земля. Чому потрібні санкції щодо аграрного сектору Криму?

ВНБ

«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 19 жовтня 2021 року.

Цей випуск продовжує серію розслідувань спецпроекту «Як працюють кримські санкції».

У попередніх випусках ПНБ наші кореспонденти і експерти проекту розповіли про варварське пограбування природних ресурсів Криму, а саме – надмірний видобуток газу, нафти і води, а також про те, як російська окупація півострова вбила кримські порти. В їхню гавань не заходять кораблі, за винятком російських.

У наступному випуску програми ми покажемо інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним послом Естонії в Україні – паном Каімом Кууском. Фокус розмови, звісно ж, санкційна політика ЄС, її імплементація у законодавстві Естонії та пошук ідей, як зробити санкції проти Росії більш ефективними і як досягти головної мети – деокупації Криму.

Сьогоднішня програма – про те, чого немає в санкційному режимі щодо Криму, але наші експерти дуже наполегливо і аргументовано рекомендують уряду України клопотати про це перед урядами країн-членів ЄС та США.

Мова про необхідність поширення санкційних обмежень на аграрний сектор окупованого Криму та ринок землі. Як відомо, секторальні санкції ЄС вводять пряму заборону для громадян та компаній країн-членів на будь-яку діяльність у фінансовому, банківському, транспортному, енергетичному секторах Криму, а також у сфері видобутку корисних копалин, зокрема газу і нафти, причому обмеження діє на весь виробничий ланцюжок – від розвідки вуглеводнів до видобутку і транспортування. А от аграрний сектор і, що дуже важливо, ринок землі, в тому числі й аграрної, залишився поза обмеженнями європейських кримських санкцій.