«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань), випуск від 31 травня 2023 року.
Сьогоднішня програма присвячена одній темі – як Росія після загарбання українських портів, їхньої акваторії і Приазов’я використовує Азовське море. Причому, не тільки для військових, а й комерційних цілей, зокрема, – для вивезення краденого українського збіжжя.
Упродовж усього часу окупації українських азовських портів та Приазов’я ми фіксуємо воєнні злочини, пов’язані з викраденням, привласненням та перепродажем, в тому числі – і на експорт українського збіжжя. Одним із каналів вивезення викраденого у запорізьких фермерів зерна став морський – через порт Бердянська. Однак кількість рейсів була незначною.
Однак у травні цього року ми побачили значне пожвавлення у азовських портах, куди почали регулярно заходити балкери.Водночас російські чиновники, приставлені окупантами операторами продрозверстки на нових окупованих територіях, будують плани про експорт 5 млн тонн зерна з Приазов’я до Китаю.
Про це ми розповімо у дослідженні нашого запорізького кореспондента Сергія Старушка і поговоримо із військовим аналітиком Павлом Лакійчуком, керівником безпекових програм «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
***
ЦЖР нагадує про добру новину, яка з’явилась у продовження поганої. А саме – про припинення розгляду у суді справи про державну зраду стосовно Валерія Чорнобука, колишнього голови Апеляційного суду Криму.
У 2014 році він сприяв переходу судової системи автономії на російські рейки, вчив суддів конституції РФ, у суді, яким він керував вже почали виносити рішення іменем Росії.
Усе це він добросердечно розповів кореспонденту ЦЖР Сергію Мокрушину в інтерв’ю, яке і стало, серед іншого, вагомим доказом у справі про державну зраду. З жовтня 2019 року обвинувальний акт стосовно Валерія Чорнобука – у Подільському райсуді Києва, але до вироку справа ніяк не дійде. Першим адвокатом Чорнобука був нині всемогутній Олег Татаров, а суддя у його справі Віта Бортницька – захищала свою кандидатську під науковим керівництвом Татарова. Такий збіг.
І от, на 4 році неймовірно затягнутого судового розгляду справи Чорнобука суддя Бортницька задовольняє клопотання захисту про “зупинення судового провадження у зв’язку з призовом обвинуваченого на військову службу на час його мобілізації», – тобто, до кінця війни. КПК дійсно це дозволяє – судовий розгляд зупиняють, якщо військовослужбовець не може брати участі у засіданні. Де ж служить Чорнобук і чи дійсно він не може брати участі у засіданнях, наприклад, за допомогою відеозв’язку. Як ми з’ясували, він не в окопі на нулі, а в Дніпрі, в затишному кабінеті Амур-Нижньодністровського територіального центру комплектування та соцзахисту – військомат по-старому. Служить на посаді юриста. Що може означати, що обвинувачений у державній зраді має доступ до інформації з обмеженим доступом – мобілізаційних та персональних даних.
Начальник Амур-Нижньодніпровського РТЦК Олександр Горобцов відмовився підтвердити цю інформацію, пославшись на те, що Валерій Чорнобук не надавав згоди на поширення своєї персональної інформації.
Голова Печерського районного суду міста Києва Руслан Козлов, замість того, щоб виконати вимоги закону про доступ до публічної інформації і прислати нам текст ухвали суду про припинення провадження у справі Чорнобука, послав нас у Єдиний державний реєстр судових справ. Пише, що ухвала є у вільному доступі. «Ви бачите? Ні, а вона там є», – каже пан Козлов.
Хоча остання оприлюднена в реєстрі ухвала у цій справі від 2020 року. Не повірите, але прокуратурі Криму теж нелегко далось отримати ухвалу в Печерському суді – щоб її оскаржити.
Прокурори вважають, що обвинувачений у тяжкому злочині – державній зраді Валерій Чорнобук, попри призов на військову службу, має усі можливості для участі у судових засіданнях з допомогою відеозв’язку. Відтак рішення суду про призупинення розгляду оскаржене. Трилер «Як довести суддю до суду» продовжується.
