Міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу повідомив про плани сформувати до кінця 2024 року ще дві загальновійськові армії, а також про створення Дніпровської річкової флотилії . Країна-агресорка оновлює вище командування та проводить реорганізацію збройних сил з прицілом на літню кампанію. Про плани окупантів і готовність України їм протистояти говоримо з військовим аналітиком Владиславом Селезньовим в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Валентина Самар: Минулого тижня Шойгу побував у Севастополі на Чорноморському флоті і зараз усіх цікавить його заява про те, що РФ створює дві загальновійськові армії, 14 дивізій, 16 бригад, а також про вже створену Дніпровську річкову флотилію. Які завдання вона буде виконувати?
Владислав Селезньов: Візит генерала Шойгу у небезпечний для нього тимчасово окупований Севастополь був обумовлений реалізацією кількох місій. Перша — Шойгу представив новопризначеного очільника ЧФ РФ. Друга — провів нараду з тамтешніми очільниками складових флоту щодо протидії українським дронам-камікадзе. Бо ЧФ раз за разом втрачає свої кораблі і, якщо вимірювати в абсолютному еквіваленті, то п’ята частина бойових кораблів та кораблів забезпечення ЧФ вже стала екскурсійними об’єктами на дні Чорного та Азовського морів.
Ще одна місія Шойгу — оцінка загальної ситуації, бойових можливостей і ходу будівництва інженерних фортифікацій. Достеменно відомо, що в різних куточках Криму, на узбережжі Чорного моря російські вояки риють окопи, створюють бліндажі, вогневі точки. Дурнувата діяльність, бо весняні зливи і шторми знову ліквідують всі ці споруди.
Наслідки шторму в селищі Орджонікідзе. Фото з соцмереж
Щодо створення нових дивізій, бригад, полків — щоб реалізувати цей кейс, путінській армії не вистачає щонайменше 200 тисяч штиків. Де він їх буде брати – в рамках часткової чи масштабної мобілізації? Ми знаємо, що зараз російська армія щодоби отримує до своїх лав близько тисячі громадян РФ, а також громадян інших країн, які зголосилися за 2 тисячі доларів проходити службу.
Беззаперечно, дуже цікаво, що таке Дніпровська річкова флотилія. Це структурний підрозділ 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ. Тієї самої бригади, яка брала активну участь в анексії Криму і дислокується в Козачій бухті у Севастополі. Саме звідти надходили повідомлення від українських партизанів про перевезення автошляхами на північ півострова не лише бойових катерів, але й рибальських човнів, швидкісних катерів. Відомо, що абсолютна їхня більшість зосереджена на лівому березі Дніпра, в районі населеного пункту Гола Пристань Херсонської області. Саме там формується дивізіон річкової флотилії.
Місія новоствореного підрозділу — оперативне виконання задач в дельті Дніпра. Ворог постійно відчуває тиск наших вовкулаків, зокрема спецназівців 73-го Очаківського центру спеціальних операцій. Щоб протистояти їм, росіяни зважуються на таке рішення. Чи буде воно вдалим, побачимо згодом. Але маємо розуміти: ворог не відмовляється від своїх планів, Путін все ще марить тим, що зможе взяти під контроль всю територію Херсонської і Запорізької областей. Він продовжує накопичувати ресурси для цього.
Валентина Самар: В цьому Росія вкотре мавпує досягнення Збройних Сил і, зокрема, ВМС України, які ще у червні 2022 року сформували річкову флотилію на Дніпрі. Ваш колега Костянтин Машовець писав, що противник переміщує в район Голої Пристані до 20-ти одиниць багатоцільових надувних моторних човнів із жорстким корпусом проєкту БЛ 680/820. За інформацією Машовця, кожен із цих катерів може містити від 8 до 14 осіб, розвивати швидкість до 25 вузлів. Настільки ці плани загрозливі і чи є це ознакою того, що Росія вже предметно готується до весняно-літнього наступу, в тому числі по Дніпру?
Катери річкової флотилії на Дніпрі. Кадр з відео Сухопутних військ України
Владислав Селезньов: Абсолютно згоден щодо мавпування. Росіяни роблять кальку з дій Сил оборони. Дніпровська річкова флотилія ВМСУ вже існує, дислокується у Київському морі. Створювалася вона, в тому числі зусиллями колишнього командуючого Військово-морських сил України віцеадмірала Сергія Гайдука. Було проведено величезний обсяг робіт, і зараз частина бойових кораблів виконує деякі завдання південніше міста Дніпра. Чимало славетних історій вже написано. Коли війна закінчиться, ми дізнаємося цікаві подробиці про діяльність військових моряків зі складу цієї флотилії, в тому числі спільно з представниками деяких спецслужб.
Окупаційна армія готується до літньо-осінньої наступальної кампанії. Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявляв, що, скоріш за все, на початку літа ворог буде намагатись трансформувати свою чисельну перевагу у територіальний здобуток. Відповідно, бойові дії з великою ймовірністю будуть відбуватись, зокрема, на півдні Херсонської області.
Річковий дивізіон ЧФ РФ, скоріш за все, буде забезпечувати висадку російського десанту, спецпризначенців, морпіхів на островах в дельті Дніпра. Можливо, вони будуть намагатись висадитись на території Миколаївської та Херсонської областей. В цьому протистоянні перемогу на полі бою здобудуть ті сили, які мають більші ресурси. Тут треба відзначити нашу співпрацю з урядами Великої Британії, Норвегії, Швеції. Ми отримуємо від них швидкісні бронекатери, які стануть нам у нагоді для протидії ворожим намаганням докорінно змінити статус-кво, встановлений на Херсонщині.
Південь області, лівий берег Дніпра фактично повністю під контролем окупаційної армії за виключенням невеликих плацдармів. Ворог хоче висадити свій десант, створити плацдарм на правому берегзі Дніпра і рушити вперед за тим планом, який не вдалося реалізувати у лютому-березні 2022 року. Путін цим марить, ресурси він має. Тож попереду нас чекають дуже буремні процеси і події.
Валентина Самар: Поговоримо про логістичні шляхи. Україна екстенсивно будує оборонні рубежі по всій лінії фронту, а Росія так само інтенсивно будує альтернативні автомобільні і залізничні шляхи з Росії до Криму. Ворог диверсифікує постачання для свого фронту на випадок, якщо вийде з ладу Керченський міст. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко каже, що до травня залізниця може бути збудована. Як це вплине на постачання фронту з російського боку?
Будівництво опорного пункту ЗСУ на лінії оборони. Запорізька область. Березень 2024 р. Фото: armyinform.com.ua
Владислав Селезньов: Путін, м’яко кажучи, лукавить, коли каже, що між Бердянськом та Маріуполем вже встановлено залізничне сполучення. Його поки немає, але є шалений темп будівельних робіт. Залізничні гілки проходитимуть уздовж північного узбережжя Азовського моря на такій відстані, щоб Сили оборони не мали можливості по них поцілити.
Левову частину військових перевезень армія РФ здійснює за допомогою залізничного сполучення. Саме тому зараз ворог так активно гатить по наших оборонцях у районі Вугледару. Він розуміє: чим швидше зможе відтіснити наші підрозділи західніше від Вугледара, тим у більш безпечних умовах буде знаходитися залізнична станція Волноваха. Це означає, що РФ отримає можливість відновити стале та безперебійне залізничне сполучення.
Мета Росії — убезпечити власні перевезення від «втомленості» Керченського мосту. Я думаю, не просто так керівники Сил оборони заявляють, що 2024 рік стане останнім для Керченського мосту. Знайдеться час і ресурси зруйнувати його. Ось ця нова залізнична колія має забезпечити ворогу логістику для численних підрозділів у Криму, Херсонській і Запорізькій областях. Щодоби вони потребують неймовірної кількості матеріально-технічних засобів, які спроможна доставити лише залізниця. Тому до будівництва дуже прискіплива увага з боку російського генералітету і українських вовкулаків також. Думаю, наші фахівці з «ландшафтного дизайну» вже шукають шляхи та можливості перетворити гілку, що будується, на попіл.
Валентина Самар: Вся інформація щодо будівництва фортифікаційних споруд закрита від контролю громадськості. Наскільки, на ваш погляд, ця робота відповідає загрозам і чи можливо в такий короткий термін збудувати ешелоновану оборону, щоб не допустити прориву фронту?
Владислав Селезньов: Я випускник Сімферопольського вищого військово-політичного будівельного училища, за фахом — інженер-будівельник. Я розуміюся на цих процесах і можу сказати, що втрачено дуже багато часу. Три місяці тому Володимир Зеленський визначив завдання щодо будівництва фортифікацій. Днями він уточнив це задання: має бути побудовано 2 тисячі кілометрів трьох ліній інженерних фортифікацій. Вони мають зупинити ворожий наступ і убезпечити від ракет, дронів і бомб особовий склад, який виконує задачі на першій, другій і третій лінії оборони.
Це надзвичайно важлива місія. Чи встигнемо ми до початку російського наступу її реалізувати, сказати край важко. Тому що ми не знаємо вихідних позицій щодо ресурсів. Адже тут йдеться про навчений і підготовлений особовий склад, який займається будівництвом, про наявність устаткування та техніки, відповідних будівельних матеріалів. Питань дуже багато, не на всі є відповіді. Час від часу ми чуємо переможні реляції Кабінету міністрів, але складно сказати, чи відповідають вони дійсності і чи задовольняють потреби виділені кошти.
Без наявності стійких, надійних, якісно і ретельно підготовлених інженерних фортифікацій ми наражаємось на дві дуже серйозні проблеми. Перша — незрозуміло, як ми будемо зберігати життя та здоров’я наших воїнів. Друга — як нам зупинити просування ворожих сил настільки ж надійно, як свого часу “лінія Суровікіна” зупинила просування української армії під час літньої наступальної кампанії 2023 року.
Попереду дуже багато роботи. Я сподіваюся, що визначені посадові особи, які дотичні до цього процесу, відповідально ставляться до цієї надважливої місії, і що ми матимемо весь комплекс захисних споруд, які дозволять забезпечити 2024 рік як рік стратегічної оборони.
