Оккупационная администрация Крыма и ее российские кураторы не нарадуются: благодаря кровавой бойне, которую устроил в Украине их пахан Владимир Путин, можно наконец-то оформить награбленное в прошлые годы. Пансионаты, дачи-виллы украинских чиновников и бизнесменов, имущество государственных предприятий — все то, что еще в 2014 году они прибрали к рукам, теперь под видом «национализации» активов «врагов народа» можно экспроприировать, «купить» и записать в российских реестрах на близких или нужных лиц, или продать с откатом. Список украденного у законных владельцев имущества занял 83 страницы преступного постановления «Госсовета». Как говорится, дорвались. О первой большой волне незаконной экспроприации читайте в материале «Злой дух» украинского имущества в оккупированном Крыму, или Что скрывает «национализация».
Як повідомив «спікер» Володимир Константинов, «депутати «Госсовєта» на заочному голосуванні «націоналізували» майно іще 77 юридичних та фізичних осіб, що «здійснюють підривну діяльність відносно Росії». У переліку близько 1 150 об’єктів рухомого та нерухомого майна, які окупаційні «парламент» та «уряд» визнали власністю «Республіки Крим». Зокрема, виробничі об’єкти і землі аграрних підприємств, майно українських банків, а також майнові комплекси спортивних та реабілітаційних центрів, санаторно-курортних закладів, а також квартири, дачі, будинки. Підстава для експропріації — вони належать державам та іноземним громадянам, що визнані недружніми до Росії. Під роздачу потрапили цілком собі дружні до країни-агресора персонажі із колишніх регіоналів та юрособи, що потрапили під українські санкції.
Майно українських банків
Колаборанти дограбовують активи державного Ощадного банку України. Як відомо, Ощадбанк виграв міжнародний арбітраж за позовом проти РФ за втрачені в окупованому Криму активи. Суд оцінив збитки, завдані Ощадбанку внаслідок протиправного заволодіння його інвестиціями в Криму, у 1,1 мільярда доларів з відсотками. Але ця історія нічому не навчила, і до вже вкраденого додались приміщення банку в Сімферополі, Джанкої та Кіровському, а також квартира в центрі столиці автономії.
Під експропріацію потрапило майно і АКБ «Індустріалбанку», бенефіціаром якого є Ігор Дворецький, який прямо і опосередковано володіє 72,7% акцій банку. Другий за розміром пакет у 7,79% — у держави Україна в особі уряду, а конкретно ними володіють АТ «Укрзалізниця» та «Укртранснафта».
Ігор Дворецький раніше був впливовою людиною у Запоріжжі, входив до спостережної ради «Запоріжсталі». За даними Нацбанку України, нині він є громадянином Швейцарії (як і його дружина Ганна Дворецька, яка є міноритарним акціонером)
Майновий комплекс Національного центру паралімпійської підготовки
Національний центр паралімпійської та дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів був збудований на кошти державного бюджету України у 2002 році в селі Заозерному, на вул. Алея Дружби, 1. На території у понад 60 гектарів звели сучасний спорткомплекс з басейнами, футбольними полями та спортзалами, де тренувались плавці та легкоатлети, а у восьми корпусах та готелі могли одночасно проживати тисяча людей.
Захоплений Національний центр паралімпійської підготовки окупанти зареєстрували в російській юрисдикції ще в січні 2015 року, з тією ж назвою, що і українська юрособа, тільки в перекладі російською. Що примітно, засновником залишили Національний комітет спорту інвалідів України. Скоріш за все, вирішили перестрахуватись на випадок санкцій з боку міжнародних спортивних організацій.
Щоправда, президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич заявляв, що Путін йому пообіцяв, що центр не буде націоналізований російською владою та залишиться доступним для українських паралімпійців. Більше того, в 2015-му Путін обіцяв, що центр залишиться українським, а для російських спортсменів у Криму збудують новий. Тепер уже всі в цілому світі знають ціну обіцянкам Путіна. На папері центр дійсно залишався українським. Та лише на папері. Насправді ж українські спортсмени не мали сюди доступу, а паралімпійський центр України став банальним курортним об’єктом.
Кілька років тому адвокат Олександр Вознюк повідомив, що насправді комплекс Національного центру використовує російська компанія, що працює під брендом «Центр спорта «Эволюция», звинуватив Сушкевича в афері і закликав СБУ розслідувати його діяльність, що має ознаки державної зради: «Відбулася юридична афера. Переписали майно, яке було побудовано за рахунок платників податків України, на російську компанію. Таким чином, обікрали кожного українця».
Зазначимо, що у січні 2015 року у російському держреєстрі також була зареєстрована ТОВ «Международный центр спорта «Энергия», з тією ж адресою, і з тим же засновником — Національним комітетом спорту інвалідів України. А от юридичної особи з назвою «Центр спорта «Эволюция» в російському реєстрі немає. При цьому у розділі офіційні документи на сайті «Эволюция» викладені свідоцтво реєстрації в ФНС Росії ТОВ «Национального центра паралимпийской и дефлимпийской подготовки и реабилитации инвалидов» і йому ж видана ліцензія МОЗ на медичну діяльність.
Те, що де-юре неіснуюча «Эволюция» поглинула усю територію вкраденого в українських паралімпійців та інвалідів ценру, можна переконатись на їхньому сайті. Тут є карта території, з вказанням корпусів, багато фото і перелік вкраденого: «Наш Центр має власний чистий піщаний пляж довжиною 1 км, озеро, паркову зону, 17 спортивних споруд, медичний центр та 6 корпусів для комфортного розміщення».
Окремою сторінкою на сайті віджатого центру росіяни відзначили, що «Эволюция» займається реабілітацією учасників «СВО».
«Співробітники та адміністрація активно беруть участь у підтримці СВО та реалізують на базі центру реабілітацію учасників СВО. Проводимо реабілітацію, розроблена унікальна та індивідуальна програма, робимо збори, придбали на фронт рації», — відрапортували на сайті, підкріпивши слова роликом з вдячними бійцями армії-агресора.
Напередодні експропріації, 11 вересня 2023 року, в обох російських юрособах окупанти призначили «тимчасову адміністрацію», яку очолив Папенін Микола Анатолійович.
Папенін — громадянин України, мешкає в Сімферополі. До окупації був співвласником ТОВ «Бельфєгор» (агенстство нерухомості) та керівником благодіійного фонду «Відкрий серце». З серпня 2019 року Микола Папенін керує вкраденим санаторієм «Прибой» для дітей з батьками, що належить ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
За дев’ять років окупації «Прибой» отримав понад 11 млн рублів від держзамовлень РФ, оздоровлюючи росіян. Зокрема, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну санаторій надав послуги відділенням фонду пенсійного та соцстрахування Ямало-Ненецького округу, Астраханської області, Краснодарського та Хабаровського краю.
Група компаній «Ювас-транс»
Активи цієї умовної групи компаній із Керчі та її бізнес в окупації в порушення санкційного режиму варті того, аби її винести в окремий підрозділ.
Серед «націоналізованого» майна Константинов окремо відзначив «крупні, перспективні проекти». За його словами, ТОВ «Ювас-транс» включає близько 120 об’єктів рухомого та нерухомого майна в Керчі. Група компаній, що налічує більше 10 юросіб у Керчі, Сочі та Новоросійську, зареєстрованих в російській юрисдикції після окупації Криму, належить керченській родині Народицьких — Анатолію Леонідовичу, його сину Ярославу та доньці Еліні.
Компанії Народицьких надають, мабуть, увесь можливий спектр послуг технічного обслуговування суден в експлуатації, ремонт та технічне обслуговування на базі Керченського судноремонтного заводу і на рейді портів Керч та Кавказ. У «Ювас-транс» навіть є власна лоцманська служба і свій портофлот. Два наливні судна «Смольний» та «Істра», два буксири «Лазарь» і «Гандвік», плавдок «ДОК №33», плавмайстерня ПМ-871, теплоходи «Пінгвін» і «Мітридат», а також два риболовецьких судна «Карадаг» і «Арабат» — всі вони в переліку експропрійованих окупаційною владою Криму. Там же — і аграрні активи Народицьких у с. Войково Ленінського району (тваринницький комплекс ТОВ «Ювас-Агро-Холдинг»).
Ситуація з бізнесом Народицьких повчальна. Після окупації вони справно виконували всі вимоги російського законодавства, так справно, що «Ювас-транс» навіть потрапив під санкції України. У 2018-му Народицькі потрапили у скандал, коли з’ясувалось, що їхні судна були використані російськими військовими для блокування проходу Керченською протокою українським військовим катерам. Тоді відзначалось, що Народицькі ведуть бізнес з компаніями країн Євросоюзу через свої українські фірми, а на Ярослава Народицького зареєстрована компанія в Шотландії з мільйонним доларовим оборотом.
Тепер росіяни руками кримських зрадників намагаються віджати у Народицьких майно дев’яти компаній, у яких у жовтні, тобто, незадовго до «націоналізації» призначили тимчасову адміністрацію на чолі з Чугаєм Євгеном Олексійовичем (персонаж непублічний, судячи з отриманого в окупованому Криму російського ІПН, ймовірно громадянин України).
У березні цього року Еліна Народицька потрапила під приціл «кримського СМЕРШа» — телеграмканалу колаборанта, який переслідує кримчан з проукраїнською позицією — після публікацій на своїй сторінці в Інстаграм постів на підтримку України. Жінку змусили показово вибачитись та сплатити штраф. Хтозна, може після цього кримські окупанти вирішили взятись за бізнес родини Народицьких. Не виключено, що на жирні активи Народицьких поклали око росіяни, тож під шумок кампанії «розкуркулення» українців у Криму.
Санаторії, отелі, вілли «недружніх іноземних громадян»
«Кримські депутати» офіційно експропріювали також уже захоплену оздоровницю, що належить ПрАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» в Саках. Включно з артезіанською свердловиною, водо- та грязелікарнею, що вже розподілені між російськими ТОВками «Алиском», «КЭМЗ «Сварка» та «Колесо жизни — ТРЕЙД» — клонами українських пов’язаних компаній, що належать Іннесі та Дар’ї Кравченко.
У 2014 році АТ «Санаторій «Полтава-Крим» був внесений у російський держреєстр з юрадресою в Саках. Але у 2018 році адресу змінили на Москву, а наступного року із назви випав Крим. Усі згадані «попутні» юридичні особи зареєстровані в Москві на Рубцовській набережній, 3. В усіх чотирьох компаніях також нещодавно, 22 листопада цього року, призначили тимчасового адміністратора — Попова Олексія Михайловича. За роки окупації ця юрособа отримала держконтрактів на 200 млн рублів. Активно оздоровлювала росіян і з початком повномасштабної війни. Особливо затребуваний був профіль «Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини».
У переліку «націоналізованого» колаборантським Госсовєтом Криму майна, як повідомляється, є також чотири квартири та паркомісце екснардепа Віталія Хомутинника, оформлене на його батьків. Один із об’єктів нерухомості — у південнобережному селі Відрадне, Масандра. Там також знаходиться «чайний будинок» Віктора Януковича та «будиночок біля моря» Олександра Януковича, де після втечі з України живе Людмила Янукович.
Решта активів, які приписують Хомутинникам, знаходяться в уже відомому житловому комплексі «Імператор» на вул. Батурина, 44 А, в селищі Лівадія, де розташований пентхауз, що належить Олені Зеленській, дружині президента України. Усі роки окупації російська прогаганда жонглювала цим об’єктом нерухомості, викручуючи із теми по-максимуму — аж до дешевих постановок зі «схронами» в стіні, де в косметичці лежали рублі. Врешті окупаційна влада Криму квартиру експропріювала і нещодавно «продала» з аукціону за 44 млн рублів.
У олігарха Віктора Пінчука, як пише Константинов, забрали будинок та земельну ділянку в Білоглінці (цікаво, чи він знає про це багатство в кримському селі ). У Ріната Ахметова, повідомив «спікер», забрали зернові токи та землю в Кіровському районі Криму. Це майно знищеного росіянами Маріупольського металургічного комбінату.
Фігурує в списку Константинова і нібито майно колишнього міністра юстиції України Миколи Онищука, у якого окупаційна влада Криму вирішила відібрати земельну ділянку в 5 гектарів у Красногвардійському районі та віллу у Форосі, зареєстровану на його доньку Устину.
Вілла у першій лінії узбережжя і площею 700 квадратних метрів виставлена на продаж на різних платформах за 200-400 млн рублів.
Серед іншого окупанти «націоналізували» колишній готель «Лондон» в центрі Ялті, на вул. Свердлова, 7, (українська юридична особа — ТОВ «Готель «Лондон»). Точніше, те, що від нього залишилось. Ця будівля, зведена на початку ХХ століття, пережила чимало трансформацій і була в центрі скандалів із переходом власності. За даними Цензор.нет, свого часу там ймовірно були присутні приховані інтереси екснардепа-регіонала Олександра Єдіна. Інвестор обіцяв вкласти в реконструкцію 10 млн доларів. Однак зрештою «Лондон» продовжував руйнуватись, а вже після анексії, у 2018-му, ялтинська влада намагалася через суд «вибити» 40 млн рублів боргів із фірми — орендаря землі «Спецгазпостач».
Тим часом «Лондон» виставлений на платформах з продажу нерухомості за майже 100 млн рублів. Та влітку 2022 року у будівлі сталася пожежа, залишивши від історичної споруди лише обгорілий скелет. Ціну «націоналізованого» смачного шматка у центрі Ялти, як то кажуть, знижено.
Під «націоналізацію» потрапив і парк-отель «Марат» (Гаспра) екс-нардепа Ігоря Шкірі. Несподівано, можна сказати. Принаймні, для читачів ЦЖР, адже у перші роки окупації Криму його власник — діючий нардеп Ігор Шкіря демонстрував свою лояльність Росії. Приїздив на відпочинок, зареєстрував клона української юрособи в російській юрисдикції ще у грудні 2014 року, надавав послуги російським структурам (нацчастіше — уряду Москви), що купували путівки оздоровниці. Цілорічну реабілітацію тут проходили члени Всеросійського Союзу ветеранів Афганістану, який брав активну участь в окупації Криму та вербував добравольців на війну на Донбасі. Влітку 2017 року у оздоровниці побував і лідер РСВА – російський сенатор Франц Клінцевич, який порадів, що вартість реабілітації учасників бойових дій у «Мараті» у 3-4 рази менша, ніж у Росії.
Зараз ТОВ «Парк-отель «Марат» у ЕГРЮЛ записане на московську компанію «Інвест-торг груп», яка належить кіпрській B&T lines ltd., що оформлена на компанію First Finans Firm Ltd в офшорі Белізу. Однак виведення активу в офшори, здається, не допомогло.
Про експропрійовані окупаційною владою РФ у Криму аграрні активи — фермерські господарства, виробничі комплекси і земельні наділи — Центр журналістських розслідувань розповість у окремому матеріалі.