После указаний областного руководства Херсонщины начали прекращать выплату зарплаты работникам бюджетных учреждений, которые находятся на временно оккупированной территории. В некоторых громадах это привело к волне увольнений. В то же время представители власти отрицают, что давали письменные или устные указания о приостановлении трудовых отношений с людьми, которые остаются в оккупации и всю ответственность за эти действия перевели на их работодателей.
В том, что происходит на самом деле и какие последствия будет иметь, разбирался Центр журналистских расследований.
Призупинення в ручному режимі
«Поки ви мені платили зарплату, я розуміла, що комусь потрібна і що на мені не поставили хрест. А тепер ви розв’язали мені руки, тож я буду змушена йти отримувати російський паспорт і шукати собі роботу. Жити ж на щось треба», — так сказала співробітниця однієї з місцевих рад лівобережної частини Херсонщини своєму керівництву, почувши про призупинення з нею дії трудового договору з 1 червня 2024 року.
Про те, що з ними призупиняють трудові відносини і припиняють виплату зарплати щонайменше до завершення дії воєнного стану, протягом останніх місяців почули працівники всіх бюджетних установ, які з різних причин залишилися на тимчасово окупованих Росією територіях (далі – ТОТ). Багатьох із них ця новина шокувала. Однак не менш шокуючим для них виявилося те, як саме це відбувалось.
Як розповів керівник одного з навчальних закладів зі Скадовського району, було це так: керівництво Херсонської облдержадміністрації «нагнуло» керівників місцевих військових адміністрацій. Ті в свою чергу «нагнули» керівників відділів освіти, щоб ті «нагнули» таких як він — директорів шкіл, дитсадків та інших закладів, аби призупинити дію трудових договорів з працівниками з окупованих територій і припинити їм виплату зарплати.
«Все відбувалось у ручному режимі, без жодних наказів чи розпоряджень. Тож деякі директори навчальних закладів так перестарались, що їхні співробітники, які залишаються в окупації, стали звільнятися. Адже влада дочекалася періоду літніх відпусток, коли вчителі традиційно разом із відпускними отримували матеріальну допомогу на оздоровлення. Натомість їм сказали, що жодних відпускних і оздоровчих вони не отримають. Вчителі зрозуміли це так, що вони більше не потрібні своїм школам і написали заяви на звільнення. Деякі з них після цього вирішили піти працювати до російських «шкіл». Без роботи в окупантів вони не залишаться, бо росіяни через брак кадрів призначали в своїх школах людей з вулиці, часто взагалі без жодної освіти», — сказав співрозмовник зі Скадовського району.
Вчителі з тимчасово окупованого Генічеського району пояснили ЦЖР, що їх керівництво дало їм на вибір три варіанти: протягом 24 годин виїхати з окупації, звільнитися за власним бажанням або ж погодитися на призупинення трудових відносин до завершення дії воєнного стану.
«Всі були в шоці. Адже раніше не раз влада обіцяла їм усіляку підтримку, запевняла, що їх не кинуть напризволяще. А виявилося навпаки. Важко було чути від колег з окупації про те, що до них не раз приходили озброєні російські військові з місцевими колаборантами, викликали їх на «співбесіди», примушували до співпраці. Тепер люди втратили віру в те, що держава про них не забула. Тим більше, що отримували вони за простій насправді невеликі гроші, на які вижити в окупації неможливо. Але без цих виплат вижити буде значно важче», — сказали вчителі з Генічеського району.
«Усних вказівок призупиняти трудові договори не було»
Представники однієї з тимчасово окупованих громад Херсонщини звернули увагу на те, що вказівки про призупинення трудових відносин зі співробітниками, які знаходяться на ТОТ, надавалися лише усно, в обхід офіційної паперової або електронної документації.
«Ці вказівки супроводжувалися інструкціями та алгоритмами дій, однак не мали ознак розпорядчих документів, не мали вихідних даних, ніким і нічим не завірялися. А стаття 60 Конституції України каже, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження або накази», — зауважили вони і звернулися за роз’ясненнями до Херсонської ОВА та інших органів державної влади.
Отримана відповідь авторів звернення шокувала. Як написав Дмитро Бутрій, перший заступник голови Херсонської ОВА, жодних вказівок або звернень щодо призупинення дій трудових договорів з працівниками закладів освіти і культури на ТОТ ані від місцевої, ані від обласної військових адміністрацій не було.
Така ж відповідь надійшла і від Ольги Алтуніної, представниці з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
«За інформацією, наданою листами Херсонської обласної військової адміністрації від 21 травня 2024 року та Міністерства освіти і науки України від 28 травня 2024 року вбачається, що управлінням освіти і науки ХОВА не надавались жодні рекомендації та інструкції щодо припинення/призупинення трудових відносин з працівниками закладів освіти. Звернення щодо усних вказівок до керівників закладів освіти та культури про припинення/призупинення дії трудових договорів з працівниками даних закладів до [місцевої] військової адміністрації та структурних підрозділів ХОВА не надходили», — написала Ольга Алтуніна.
Водночас і Ольга Алтуніна, і Дмитро Бутрій нагадали про прийнятий 15 березня 2022 року Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». А саме – про його статтю 13, яка передбачає можливість призупинення дії трудового договору у зв’язку із збройною агресією проти України.
«Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін на строк не більше ніж період воєнного стану. При прийнятті рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи», — цитує Закон Ольга Алтуніна.
Водночас посадовці радять у разі незгоди працівника з призупиненням з ним трудових відносин оскаржувати такі накази – зокрема, звертаючись до Держпраці.
«У разі наявності підтверджених фактів порушення права на працю, зокрема, припинення/призупинення дії трудових відносин з працівниками освіти та культури за усними вказівками, рекомендуємо звернутися до омбудсмена», — додала Ольга Алтуніна.
Відпускні для обраних
Втім, вказівки призупиняти трудові відносини і виплачувати зарплату бюджетникам на ТОТ таки були. Це підтверджують не лише опитані ЦЖР законні керівники бюджетних установ лівобережної Херсонщини, а й слова Олександра Прокудіна, начальника Херсонської ОВА. Він визнав, що саме такою нині є політика держави.
«Про призупинення трудових відносин нам говорили на всіх нарадах і пояснювали це так само: «Такою є державна політика». В принципі, цього можна було очікувати, адже спочатку держава позбавила фінансування лікарів на ТОТ і працівників культури. Тепер добралися до освітян та всіх інших», — сказала ЦЖР директорка одного з навчальних закладів Каховського району, з тимчасово окупованої частини Херсонщини.
Жінка каже, що наполягла на тому, щоб її вчителі, які залишаються в окупації, отримали всі належні відпускні і матеріальну допомогу на оздоровлення. З п’ятьма вчителями призупинили дію трудових договорів на підставі наказу місцевого відділу освіти і наказу директора школи, а ще чотирьох вчителів пенсійного віку попросили написати заяви про призупинення трудових договорів.
«Ми трималися до останнього. Шкода, бо таким чином ми караємо цих людей за те, що вони залишились в окупації і примушуємо робити якісь інші кроки, аби там якось існувати. Мабуть, вони будуть змушені отримувати російські паспорти і якусь «допомогу» від окупантів», — додала співрозмовниця ЦЖР з Каховського району.
Опитані нами інші посадовці місцевих рад з лівобережної Херсонщини зауважили, що призупинення дії трудового договору – це не звільнення. По суті, йдеться про «заморозку» трудових відносин. Однак період цього призупинення не буде йти в страховий стаж.
«Роботодавці зараз так поспішають призупиняти трудові відносини, що іноді закривають очі на вимоги законодавства. Приміром, на Херсонщині є випадки незаконного призупинення дії трудових договорів зі співробітниками органів місцевого самоврядування, які мають виборні посади. Те, що так не можна робити з заступниками голів громад, старостами та іншими виборними посадами чітко визначає Закон і про це є купа роз’яснень. Також є випадки, коли роботодавці дозволяли деяким працівникам з окупації отримати всі належні їм відпускні і матеріальну допомогу на оздоровлення перед призупиненням трудових відносин, а іншим – ні. Схоже, що це перетворилося на форму покарання для тих, хто тобі не подобається. Ну й люди ж бачать, що деякі наближені до влади посадовці у місцевому самоврядуванні отримують по 110 тисяч гривень на місяць і більше. Хоча цих грошей могло б вистачити на виплату за простій щонайменше десятьом вчителям в окупації і зарплату тому ж посадовцю», — вважають співрозмовники ЦЖР.
Зарплата – за рахунок держави-агресора
Випадки призупинення трудових договорів трапляються й на підконтрольній уряду України території. Приміром — через тривалі обстріли російськими військовими будівель, де знаходяться місця роботи. Підставою для цього роботодавці називають неможливість забезпечення працівнику безпечних умов праці. Проте деяким працівникам вдавалося оскаржити подібні накази свого керівництва.
«Право роботодавця призупиняти трудові відносини у зв’язку із військовою агресією проти України не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Наприклад, якщо переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо», — йдеться у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року.
Втім, навряд чи слід чекати масових звернень людей з окупованих територій до українських судів. Принаймні, найближчим часом.
Розповідаючи про особливості призупинення трудових відносин внаслідок російської військової агресії, представники української влади часто згадують, що відшкодування неотриманої зарплати, гарантійних і компенсаційних виплат у повному обсязі мають покладатися на державу-окупанта.
«Однак механізму цих стягнень і виплат поки що немає, — в розмові з ЦЖР підсумували посадовці з окупованої Херсонщини. – Так, є надія, що це вирішиться колись у майбутньому. Але для тих, хто залишився без зарплати вже зараз, це дуже слабка втіха. Жити ж на щось потрібно вже сьогодні».