Доля кримських облігацій, випущених владою Криму у 2011 році для вирішення «сміттєвої» проблеми, і які мали бути погашеними 20 червня 2015 року, продовжує залишатися невизначеною. Більшість аналітиків, опитаних «Центром журналістських розслідувань», серед яких андерайтер даного випуску – інвестиційна компанія «Драгон Капітал» та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, це питання не коментують.
Вкрадений займ
Обсяг даного випуску кримських облігацій становив 133 мільйони гривень. Бонди були випущені терміном на три роки за ставкою 14,5% річних. Залучені кошти мали піти на фінансування будівництва потужностей з переробки твердих побутових відходів Сімферополя і Сімферопольського району. Потреби на даний проект, як для дотаційного Криму, заявлялися сміливі: бюджет автономії на 2010 рік передбачав випуск облігацій внутрішньої позики на суму 400 млн грн., однак тоді Кабінет міністрів України відмовився погодити АРК випуск облігацій у зв’язку з вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ). Подібні відмови КМУ отримали тоді й муніципалітети Черкас, Запоріжжя і Харкова.
Попри тертя і конфлікти між різними угруповуваннями у кримській владі — «македонцями» (макіївсько-донецькою командою прем єра Василя Джарти), «консолевськими» (група Володимира Костянтинова) та «одеськими» (міністр фінансів Микола Скорик), ідея з внутрішнім займом влаштувала усіх. «Консолевський» мер Сімферополя Віктор Агеєв включив у свою передвиборчу програму проект «Чисте місто», яке за час його керівництва ще більше занурилося у сміття.
Постановою Ради міністрів Криму від 31 травня 2011 року було створене республіканське підприємство «Чисте місто», яке би вирішило сміттєву проблему кримської столиці. Гроші на його створення і оснащення технікою Крим взяв у борг. Заявлялось, що у 2015 році вже буде отриманий прибуток від реалізації вторинної сировини сміттєпереробного комплексу – і цими грошами збиралися гасити борги з кредиту….
Як повідомляв Центр журналістських розслідувань, платіжним агентом займу виступив «Укргазбанк», контрольный пакет акцій якого належить державі, а почесним президентом є народный депутат від Партії регіонів Василь Горбаль, який володіє пакетом у 12% акцій банка. Показово, що протягом півріччя 133 мільйони пролежали на рахунках невикористаними, тоді як відсотки (а за цей час «набігло» біля 10 мільйонів гривень), банку виплачувалися справно.
Народний депутат і колишній міністр фінансів Криму Людмила Денисова, яка свого часу «розрулювала» ситуацію з скандальним кримським займом 1996 року, сумнівалася і в намірах кримської влади погасити цей борг вчасно. Вона нагадувала, що Крим довгий час не гасив тіло кредиту першого кримського займу бондів на 120 мільйонів гривень, і в результаті зареєстровані у оффшорах кредитори отримали від Криму біля півмільярда гривень. Ця схема, на думку Денисової, могла бути використана і в цьому випадку.
Залучення 400 мільйонів гривень за рахунок випуску облігацій було заплановано в дохідній частині бюджету АРК на 2011 рік. Рада міністрів АРК 18 травня 2011 прийняла рішення про випуск облігацій серій «А» — «С» на 400 мільйонів гривень для фінансування будівництва потужностей з переробки твердих побутових відходів Сімферополя і Сімферопольського району. Цінні папери випущені в бездокументарній формі в кількості 133 тисяч штук в серіях «А» і «В» і 134 тисячи штук — у серії «С». За даними проспекту емісії, процентна ставка на весь термін обігу облігацій серії «А» встановлена на рівні 14,5% річних, серії «В» — 15% річних, серії «С» — 16% річних. Виплата відсотків — щоквартально. Зокрема, погашення серії «А» заплановано в період з 20 по 22 червня 2014 року. Але вже в січні 2012 року Крим відмовився від продовження розміщення облігацій внутрішнього займу на 267 мільйонів, так як не вдалося знайти покупців облігацій двох останніх серій.
У грудні 2013 року у виданні «Новий Регіон» вийшла стаття під назвою: «Рада міністрів Криму приховує інформацію про умови займу на 133 мільйони гривень на розвиток «Чистого міста». В ній йшлося про те, що і досі невідомий ні покупець облігацій, ні джерела його погашення. За словами нардепа Льва Мірімського, із самого початку схема з позики виглядала сумнівно, а після спроби побудувати сміттєсортувальний комплекс у межах міста замість облаштування його з нуля біля полігону твердих побутових відходів на вже виділеній ділянці і зовсім прийняла форму виводу майна на сотні млн. гривень з власності республіки.
Приміщення у Сімферополі, де планувалося розміщення сміттєсортувального комплексу у 2013 році
«Займ повертати ніхто не збирається. У рахунок погашення піде майно комунального підприємства «Чисте місто», придбане як за рахунок залучених коштів, так і за додатково виділені кошти бюджету автономії. Сюди ж мав піти і комплекс у Симферополі з готовими будівлями і придбаною лінією. Але тепер, коли плани «Чистого міста» зруйновані і в наявності є лише техніка, придбана за явно завищеною ціною, розплачуватися доведеться заставним майном. Вже дуже швидко збором сміття в Симферополі займатиметься приватна компанія, назва якої ретельно приховується, а заставна нерухомість із власності Криму також перейде в приватні руки. Від «Чистого міста» залишиться одна назва, а кримчани знову опиняться біля розбитого корита, – констатував Мірімський. – Виявляється, що людей на одній афері обікрали декілька разів: спочатку з бюджету йшла виплата відсотків за займом, тепер піде розплата майном, купленим за той же займ, і народною власністю».
Держава не відповідає за місцеві позики
Що ж відбувалось із займом після окупації та анексії Криму?
«Ми рейтингували ці облігації і зафіксували за ними дефолт в квітні 2014 року, так як інвестори не отримали гроші в строк і в повному обсязі. Після чого рейтинги на прохання республіки були відкликані», — уточнив «Центру журналістських розслідувань» заступник директора групи державних фінансів рейтингового агентства (РА) Standard & Poor’s (S&P) Карен Вартапетов.
Нагадаємо, що на початку квітня РА Standard & Poor’s знизило довгостроковий кредитний рейтинг емітента Криму з «ССС» до дефолтного рівня «Д» у зв’язку з пропущеним 21 березня купонним платежем на суму 4,8 мільйонів гривень за облігаціями на 133 мільйони гривень. У повідомленні РА говорилося, що представники кримської проінформували S&P, що мають достатньо коштів для платежу і подали документи Державній казначейській службі, але вона платіж не здійснила. «Враховуючи здійснений платіж, ми вважаємо, що кримський уряд наразі не в змозі платити за своїми борговими зобов’язаннями», — зазначили в S&P.
За словами Карена Вартапетова, у статистиці Мінфіну Росії за республікою значиться борг в 371 млн.руб. «Це, швидше за все, і є ті самі облігації», — вважає він.
«Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету. Відповідно до статті 74 пункту 4 Бюджетного кодексу України, держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад», — уточнюють в Мінфіні України.
Загалом підхід і в Україні, і в Росії до місцевих позик приблизно збігається — держава за місцевими (муніципальними ) позиками зобов’язань не несе.
«З огляду на економічну та політичну блокаду АРК з боку переважної частини країн світу та економічні санкції до Росії у зв’ язку із його анексією, ця заборгованість перебуватиме в стані «дефолту» до остаточного визначення статусу Криму та його визнання світовою спільнотою», — говорить головуючий ради Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Дмитро Леонов.
Патові борги
Основними інвесторами «сміттєвих» бондів стали кілька іноземних компаній, недержавні пенсійні фонди, керуючі компанії, українські банки. Зокрема, одним із власників «сміттєвих» кримських бондів є державний «Укргазбанк». Згідно матеріалів справи № 911/3144/14 , що розглядалась Господарським судом м.Києва, «Укргазбанк» подав позов до Верховної Ради АРК про стягнення заборгованості у розмірі 100 мільйонів гривень за 100 тисяч штук бездокументарних відсоткових іменних облігацій ВР АРК серії А. Позов був поданий у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання з погашення облігацій, а також зобов’язання по виплаті відсоткового доходу. У вересні 2014 року суд ухалив рішення про повне задоволення позовних вимог та стягнення з ВР АРК на користь «Укргазбанку» заборгованості у розмірі 100 мільйонів гривень та відсоткового доходу у розмірі 7 230 000 гривень.
Крім того, з інформації ЗМІ у квітні минулого року стало відомо, що кіпрська офшорна компанія DRGN подала позов у Арбітражний суд Москви з вимогою погасити борги з облігацій Криму. Вона викупила паперів на 17 мільйонів гривень (це понад $700 тис. за курсом 2011 року). При цьому загальний борг за облігаціями Криму від 2011 року становить понад $5,5 млн за курсом того року. Чи вдалося офшорній компанії DRGN (резидент Кіпру) стягнути через суд прострочені за кримські облігації кошти, наразі невідомо.
«Вірогідність стягнення можлива лише у випадку, коли це буде звичайна «оборудка» по виведенню бюджетних коштів з бюджету Криму, санкціонована щонайменш на рівні вищих органів влади АРК та на користь зацікавлених у владі осіб», — зазначає Дмитро Леонов.
Також наразі невідомо, чи приєдналася більшість власників облігацій — резидентів України до загальноукраїнського позову, який поданий у квітні 2014, і вже не один у зв’язку з анексією Криму в Європейський суд з прав людини.
На запит «Центру журналістських розслідувань» уточнити реєстр власників кримських бондів у прес-службі Національного банку України (до виключної компетенції банківського регулятора, зокрема, відноситься здійснення депозитарного обліку облігацій місцевих позик) нам повідомили, що Національний банк не може надати інформацію щодо реєстру власників згаданих облігацій. Відповідно до пункту 1 статті 24 розділу IV Закону, «інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону». Це, зокрема, стосується й інформації щодо реєстру власників облігацій місцевої позики.
Тож які шанси врегулювати борг за кримськими облігаціями і чи є випадки в практиці інших країн, де виникали аналогічні ситуації за невиплаченою заборгованістю з «муніципалок»? Аналітики вважають, що сенсу у пошуку аналогічних ситуацій немає, оскільки в кожному випадку модель розв’язання проблеми є індивідуальною.
«Доки АРК буде «в складі» Росії, її зобов’язання будуть у дефолті, і ніяких дій не вживатиметься, оскільки подальших запозичень Крим здійснювати не буде, тому й дефолтний стан його не обтяжує, а навпаки дозволяє гроші не повертати. Будь-які зрушення можливі лише після впорядкування статусу АРК. А вже потім проводитимуться перемовини з кредиторами із питання про погашення, реструктуризацію, списання, чи інші дії», — підкреслює Дмитро Леонов.
Якщо навіть припустити, що емітент — Крим погодився би платити, така схема платежів неможлива, так як для її здійснення Нацбанк України фактично мав би визнати легітимність діючого «керівництва» республіки. Тож тільки деокупація Криму з ясує стосунки емітентів облігацій та їхніх інвесторів, яким не пощастило: вони вклали кошти не в тому місці і те в той час.
