На восстановление инфраструктуры Донецкой области нашли 3 миллиарда гривен. Это великолепно. Миллиард — направили на ремонт школ. Это невероятно. Миллиард гривен которые нужно срочно освоить на ремонтах … Что могло пойти не так?
Перше вересня 2017 року. Донецька область. Президент Порошенко урочисто відкриває реконструйовану школу у Покровську. Ще дві школи Донбасу, у Дружківці і Часовому Яру — на прямому зв’язку. Там теж свято, хоча усі школи відкрили без уведення в експлуатацію і офіційного документу про це нема і по сьогодні.
«Будемо продовжувати розбудовувати мирного життя на Донбасі. Відновлювати зруйновану війною інфраструктуру, будувати дороги», — оголошує Петро Порошенко.
Насправді відкритися після капітальних ремонтів і реконструкцій мали не три, а 30 шкіл. Тільки на решті об’єктів зовсім не парадна атмосфера. Тому Президента туди не повезли. Як не повезли і в Краматорську українську гімназію, яка останні чверть віку вважалася кращою школою Донецької області.
Там сиділи за партами онуки екс-губернатора Донецької області Анатолія Близнюка, діти одного із найбагатших краматорців, нардепа від БПП Максима Єфімова. Але сьогодні гімназія зачинена, а її учні і вчителі розкидані по районних школах.
«Власне, нам виділили ці класні кімнати і тут навчаються саме наші гімназисти, Учні 9, 10, 11 класів», — каже директора гімназії Вікторія Щербак. Старші класи теперь їздять тепер до однієї школи, молодші — до іншої. Директорка бігає між двох шкіл.
У гімназії були найкращі меблі, найкраща техніка, найкраща бібліотека, яку збирали по всій області. Тепер книжки переселили до майстерні із верстатами. Тепер бібліотека у майстерні школи номер 10, де раніше проходили уроки трудів.
«Літературу, так ви бачите, вся стоїть. В принципі, доступ до неї, якщо комусь треба книжку вибрати. Тут же верстаки — дуже не розкладеш. Ну, в принципі, слава Богу, хоч так», — каже директорка гімназії Вікторія Щербак.
Чому найбільш забезпечена школа регіону стоїть у руїнах, а діти сидять по інших школах? Через покращення! У 2016-му році Донецька область отримала додаткові 2,8 мільярда гривень. Мільярд сто мільйонів гривень одразу виділили на ремонт тридцяти шкіл. Навіть на ті, які великого ремонту не потребували. Мільярд гривень так поспішали засвоїти, що зробили неякісні проекти… і паралізували роботу шкіл.
«До кожного проекту є питання. Тільки десь є проекти, які потребують коригування на 20 відсотків, а є проекти, які потребують коригування на 80%», — пояснює проблеми із ремонтами Віктор Ремський, заступник голови Донецької військово-цивільної админістрації.
За мільярд гривень 30 шкіл мали отримати рівень опорних, стати центральними школами регіону. От тільки якими ці опорні школи мають бути, управлінню освіти Краматорська не пояснили, а те не дало відповідних завдань проектувальникам.
«Ну не було в нас досвіду, яким має бути наповнення в опорній школі — ми ніколи його не бачили. Не могли передбачити це й автори проекту. Наприклад, кабінет хімії має бути облаштованим зливом води, кожне робоче місце», — Марина Мазальова, начальник управління освіти Краматорської міської ради.
Вбиваємо в ґуґл: «Кабінет хімії в України». Не повірите — крани і зливи на кожному столі. А це фото гімназії до ремонту — такі самі зливи у ній були й раніше, до ремонту.
«Кабінет фізики теж має бути техніки комп’ютерної, бо наповнення, яке, до речі, вже закупив департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, передбачає саме підключення кожного робочого місця», — каже начальниця управління освіти Краматорської міськради Марина Мазальова.
Тобто комп’ютери купили — про розетки забули. Проект із реконструкції гімназії передбачав обсяг внутрішніх робіт на 44 мільйони гривень — заміну підлог, радіаторів, дверей, меблів. Але батьки гімназистів запевняють: насправді майже все це й так було новим і заміни не потребувало.
«Ми поміняли вікна, робили для своїх дітей качествєнно, трьохкамерні, як положено. Лінолеум стелили, щоб пилу не було. Двері міняли — знайшли спонсорів. Установили гарні двері. Адміністрація працювала зі спонсорами — все було гаразд. Оце саме важке було — криша. Но це вже батькам сложно було робити. Там адміністрація докладала зусиль», — розповідає мати двох учнів української гімназії Ірина Лі.
Безпосередньо перед капітальним внутрішнім ремонтом гімназія ледве пережила утеплення фасаду і даху за 11 мільйонів гривень. Гроші тоді теж «освоїли», а дах продовжив протікати.
«У нас весь час заливало класи. Треба було зробити капітальний ремонт даху. Не було сенсу його утеплювати, бо там текло», — каже директора української гімназії Вікторія Щербак.
Директорка каже, що потрібно було або зробити іншу конструкію даху, або відремонтувати ливнівки, які відводили дощову або талу воду із даху. Ні того, ні іншого не зробили, витративши при цьому на роботи 11 мільйонів гривень. Дах продовжив протікати, з’явився грибок. Новенький утеплений фасад теж пішов тріщинами. Виконавці робіт кажуть — усі роботі робили за технічним регламентом.
«Технологія така: утеплювач, потім клей з сіткою, потім шпаклівка 29 і потім декоративна штукатурка і фарбування», — розповідає телефоном інженер ТОВ «Добробуд».
Утім, батьки і вчителі упевнені — порушення технології були, усе бачили на власні очі.
«Панелі «сотка» вони на дюбеля не чіплялися, як годиться. Там один, там два. Тому бачимо підсумок, де ці плити там піднялися, там тріснули», — каже Ірина Путіліна, в якої до Краматорської української гімназії ходить онук.
Гола сітка проступає під яскравою фарбою з усіх боків школи. Усі стіни різнокольорові, але недоліки у всіх однакові: тріщини і сітка, що проглядає крізь фарбу.
«Это уже другая стена, другая сторона фасада. Она пыхтит, она не закреплена. Она вся шевелится. Вы видите — это весь фасад такой», — Ірина Путіліна натискає на стіну і вона прогибається, як незакриплена тканина.
За результатами цього так званого ремонту Краматорська прокуратура навіть почала кримінальне провадження.
Але гроші давав міжнародна ораганізація, Північна екологічна фінансова корпорація NEFCO, яка до виконавців претензій не має. Виходить і постраждалої сторони не має.
«Все, що зроблено — то зроблено. У організації, яка фінансує питань немає», — повідомив інженер ТОВ «Добробудъ».
Ми надіслали запит до NEFCO, щоб перевірити чи дійсно вони задоволені якістю робіт, що були проведені за гроші міжнародних організацій.
«Неякісно були виконані наступні роботи:
— незадовільне кріплення вікон/дверей;
— стан системи ливневого водовідведення;
— фарбування фасаду гімназії.
Неякісні роботи були частково виправлені підрядником», — Департамент по інвестиціях Півічної Екологічної Фінансової Корпорація (NEFCO)
В Донецькій облдердадміністрації кажуть, що гімназія — це не єдиний об’єкт, де виконані ремонти за гроші міжнародних донорів доведеться переробляти. Та сумний досвід попередніх робіт при проведенні наступного ремонту не врахували. Проблеми з освоєнням 44 мільйонів почалися ще з конкурсу. Його проводили двічі.
«Було оскарження у антимонопольний комітет і антимонопольний комітет скасував даний тендер. Після цього ми знову, згідно процедурі Прозорро, виставили на торги», — каже Павло Жебрівський, голова Донецької облдержадміністрації.
За 44 мільйони на ремонт змагались три компанії. Одна з них ДП «Фаворит ОПТ» АТЗТ «Фаворит» родини нардепа від БПП Борислава Розенблата. Тендер вона програла через високу ціну. Подала заяву до Антимонопольного комітету із скаргою про відміну результатів конкурсу.
«Я не знаю, хто і що виступав. Я знаю тільки одне: цим займається директор компанії. Я цими питаннями не займався. Я просто знав цю ситуацію», — каже Борислав Розенблат.
Конкурс скасували і оголосили заново. Директор переможця першого конкурсу, ТОВ «Міське будіництво», розповів що три місяці його інженери переміряли усі параметри школи і заново обраховували проект, в якому були помилки навіть щодо фізичних розмірів гімназії. Але після скарги розенблатівської фірми переможець першого конкурсу від подальшої боротьби відмовився. Конкурс на 40 мільйонів гривень виграла компанія Розенблатів.
«Одне із умов, який вони, додаткових, в принципі, переваг, виставили, що вони не потребують передоплати», — пригадує Павло Жебрівський. Голова донецької облдержадміністрації розповідає, що переможець фактично змахлював. Передоплату не вимагали під час проведення тендеру. А після перемоги на ньому — відмовились починати роботи без грошей.
«Нажаль, вони дуже довго не приступали до робіт, вимагаючи від нас предоплату, яку ми не змогли здійснити, тому що угода була підписана без предоплат», — каже Павло Жебрівський, голова Донецької ОДА.
Працювати на об’єкті «Фаворит» найняв — своїх безпосредніх конкурентів на конкурсі. В облдержадміністрації стверджують, що фактично роботи виконувала компанія «БК Крамміськбуд», тісно пов’язана із однопартійцем Розенблата, краматорським нардепом Єфімовим. Так і не домігшись передоплати, розенблатівська компанія зупинила роботи і тепер вимагає сім мільйонів, які їй нібито заборгував замовник. За фактом порушень під час робіт краматорська поліція теж розпочала розслідування.
Утім реального розслідування не було — знову нема постраждалих. Адже гроші розенблатівській компанії не віддали. Так непотрібний і дуже дорогий ремонт остаточно паралізував роботу гімназії. Діти, як і їхні батьки, у цій ситуції постраждалими не вважаються.
«Ми зараз втрачаємо дуже багато. У гімназії працював театр студія — зараз цього не має. У гімназії працювала маса гуртків, де діти могли займатися в позаурочний час за своїми вподобаннями. Зараз також наші діти позбавлені цього», — скаржиться засновник і перший директор Української гімназії Микола Конобрицький.
Наразі із 30 донбасівських шкіл, на ремонт яких виділили більше мільярда гривень, запрацювали лише дев’ять. Решта повторюють шлях Краматорської української гімназії. Її долю вирішували на конкурсі втретє. За рік вартість робіт знову зросла — ще на 11 мільйонів гривень. Так відбудова Донецької області стає не просто дорогим задоволенням, а дедалі більше нагадує чорну діру, яка поглинає будь-які суми, що туди потрапляють.
Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк
