Чего ждать от российского «правительства» оккупированной Херсонщины

Публикации
Валентина Самар и Сергей Никитенко Фото: investigator.org.ua

Россия создала марионеточное «правительство» Херсонской области. Местных коллаборантов во главе с Владимиром Сальдо отодвинули от ресурсных потоков командированные из рф проверенные кадры. Они и дальше будут «говорящими головами» оккупантов, однако управлять уже открыто будут россияне.

«Правительство» возглавил Сергей Елисеев, офицер ФСБ и вице-премьер правительства Калининградской области. С собой он привез Владимира Беспалова, заместителя министра по внутренней политике Калининградщины, который, вероятно, будет заниматься организацией фейкового «референдума» и его информационным обеспечением. Еще один заместитель Елисеева – местный коллаборант и все еще нардеп от «Слуги народа» Алексей Ковалев, задачей которого будет проведение «продразверстки»: сбор и вывоз из Херсона зерна и другой сельхозпродукции и «коммуникация» с местными аграриями.

Каких изменений следует ожидать от создания «правительства» оккупированной части Херсонской области, какие испытания ждут херсонцев и кто возглавит Херсонскую военную администрацию после отставки Геннадия Лагуты – в разговоре Валентины САМАР, главной редакторки Крымского ЦЖР с Сергеем НИКИТЕНКО, журналистом-расследователем, редактором издания «МОСТ» и аналитиком Института массовой информации в эфире программы «Вопрос национальной безопасности».

Валентина Самар: Моя версія того, навіщо і чому саме зараз в рф вирішили паралельно до окупаційної адміністрації створити ще й так званий «уряд» Херсонської області. Думаю, що під час «інспекційної» поїздки на нові окуповані території заступник голови адміністрації президента рф Сергій Кирієнко переконався, що Сальдо і компанія не спроможні виконати поставлені перед ними завдання. Тому і з’явилася ідея створити фактично ще одну адміністрацію — фейковий «уряд», який і буде адмініструвати територію. 

Сергій Нікітенко: Наскільки мені відомо, Кирієнко вже двічі відвідував область. Скоріш за все так і було. Місцеві колаборанти не виправдали надій. І це ще не найгірші представники цієї проросійської, так би мовити, «влади».

Моя особиста думка: зараз почнуть закручувати гайки на Херсонщині. Ми вже бачимо, що окупанти почали форсувати питання освіти. Примушують до співпраці адміністрації навчальних закладів. Я думаю, що зараз це буде основним завданням. Бо відомо, що більшість членів виборчих комісій завжди складають вчителі, працівники навчальних закладів.

Валентина Самар: Невипадково серед  цих «командировочних» є і російський «міністр освіти». Зрадницю Тетяну Кузьміч, яка вірою і за гроші російських фондів десятиліття служила Росії, не удостоїли такої честі. Призначили майжепенсіонера Михайла Родікова, який до 2018 року безславно керував освітою в окупованому Севастополі. Ймовірно, ця людина і буде займатися примусом педагогічних працівників, вчителів, викладачів вишів брати паспорти і йти працювати у виборчі комісії. Єдиний з місцевих колаборантів, який отримав «посаду», — все ще нардеп Ковальов. Тепер він «віцепрем’єр з питань аграрної політики». Чому?

Сергій Нікітенко, журналіст-розслідувач, засновник і редактор видання «МОСТ» та аналітик Інституту масової інформації  Фото: investigator.org.ua

Сергій Нікітенко: Зараз в окупаційній «військово-цивільній адміністрації» відповідає за сільське господарство Ігор Григор’єв. Маловідома особа, навіть його фотографій ми не змогли знайти. Але перевірили через реєстр — він давно працює з рф. В засновниках його невеликого аграрного бізнеса на Херсонщині є росіяни. Скоріш за все він теж не виправдав надії. (Ігор Григор’єв та його компанія  “Аграрна біржа Херсон” фігурували у розслідуванні ЦЖР «Гроші на згарищі»: через цю торгову біржу продавалась деревина після лісових пожеж, викликаних підпалами, які охопили Херсонщину у 2018 р. — ред).

Тож аграрний напрямок окупанти вирішили посилити Олексієм Ковальовим. Сам Ковальов має певний сільськогосподарський досвід, у нього є декілька аграрних компаній. Я не знаю, наскільки вони успішні саме у виробництві, але знаю, що вони володіють величезним земельним банком. Його Ковальов сформував досить швидко за допомогою свого впливу на Держгеокадастр. Він непоганий юрист в плані побудови схем. І відома схема «2 гектари», коли беруть паспорти селян і на них оформлюють  безкоштовно у власність землю начебто для ведення фермерського господарства, а потім об’єднують у великі масиви,   досить таки успішно працювала на Голопристанщині, на Бериславщині. Останній його бізнес-проект ( не знаю, чи встиг добудувати), — величезний тепличний комплекс поряд з Голою Пристанню для вирощування ранніх овочів. 

Валентина Самар: Величезні земельні банки Ковальова, Альберта Черепахи, Ігоря Колихаєва та інших крупних аграріїв Херсонщини й України в цілому  формувалися завдяки різним схемам під час мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Згідно з реєстрами, компанії  Ковальова не тільки обробляють землю, а й здають в оренду, в тому числі, великим агровиробникам Херсонщини. Через цей бізнес він вразливий, оскільки окупанти могли його забрати, як це було з іншими.

Сергій Нікітенко: У свій перший день на вже окупованій Херсонщині Ковальов журналістам «Бабеля» пояснював, що приїхав тому, бо побачив, як його господарство починають розтягувати. Розказував, що шукав свою техніку по дворах і так далі. Зрозуміло, що він і повертався сюди саме тому, що тут всі його бізнеси. Ви знаєте, що він з братом придбав у держави соляний завод в с.Геройському. Фактично за місяць до війни вони закрили угоду.

У них величезний бізнес по розведенню риби. При цьому його брат Юрій Ковальов  є директором державного підприємства «Херсонський виробничо-експериментальний завод  по розведенню молоді частикових риб» в Голій Пристані. Про брата мовчать, але він також колаборант. Він депутат Херсонської обласної ради. Він не світиться, але мешканці Голої Пристані мені розповідають, що він тісно співпрацює з росіянами. Він — колишній співробітник СБУ, як і Кобець (Олександр Кобець — колишній співробітник СБУ, призначений окупантами 22 квітня 2022 року «мером» Херсона).

Колаборанти Кирило Стремоусов (ліворуч) і Олександр Кобець

Валентина Самар: Тобто це така угода з окупантими: ми не чіпаємо твій бізнес, а ти — працюєш на нас?

Сергій Нікітенко: Не тільки зберегти бізнес, але й примножити. Я думаю, що це спроба заробити більше у вирі подій, у каламутній водичці.

Валентина Самар: Каламутна вода завжди супроводжує перший період окупації, коли можна хапати все, до чого дотянуться руки, і тобі за це нічого не буде. У херсонських і запорізьких колаборантів є прекрасний приклад кримських, які грабували під виглядом так званої «націоналізації». Але на найкращі активи, на Південному узбережжі, вони рота розкрити не сміли — ті дісталися пітерським, московським і казанським.

Сергій Нікітенко: У Херсоні відбувається те саме. Частину бізнесів, яку гауляйтери і колаборанти для себе пригледіли, — той же високомаржинальний паливний бізнес, аптеки, які дуже швидко віджали. Ми писали матеріал про те, що аптеки забрали структури, пов’язані з московським ФСБ. Тобто, там без варіантів. Зрозуміло, що колаборанти тепер дуже сумують. Бо це величезні кошти, і вони підуть повз них.

Валентина Самар: Ще одне ймовірне завдання маріонеткового «уряду» — організація та проведення квазіреферендуму. В кінці червня у Держдуму внесений законопроект про внесення змін до так званого «закону про анексію» — про «прийняття» до складу рф нових територій. Він може розширити можливості для прийняття у склад рф чи не кожного окремого села, а не іноземних держав, як було раніше. Як пам’ятаємо, незаконна вже ВР Криму спочатку проголосила республіку державою, а тут же «подалася» до складу рф. Які у вас прогнози щодо квазіреферендуму, дати 11 вересня і питання, яке можуть на нього винести?

Сергій Нікітенко: Росіяни мовчать, до речі. Самі росіяни жодного разу не казали про «референдум». Всі заяви і плітки про нього розповсюджували або медіа, або якісь говорящі голови — що кримські, що російські. Міський божевільний Стремоусов, якого окупанти призначили заступником Сальдо, заявив про 11 вересня. Це так званий «единый день голосования» в росії. Я так розумію, що під нього вони і спробують протягнути «референдум».

Але для цього їм потрібно зробити безліч роботи. Бо за чотири  місяці, як ми бачимо, в них і кінь не валявся. Починаючи з того, що люди в Херсоні і в області не забезпечені найнеобхіднішим. Більша частина областi досі без зв’язку, без інтернету, без пенсій. І чим далі, тим гірше. Зараз, поки є відносно дешеві овочі та продукти, все більш менш нормально. Особисто я прогнозую величезну проблему із забезпеченням населення окупованих територій, перш за все міського населення Херсона, Каховки, Нової Каховки і так далі. Я так розумію, що початок вересня вони обрали якраз тому, що ці величезні проблеми тоді ще не почнуться.

Валентина Самар: Поза тим навіть без анексії з окупованих територій росіяни викачують все, що можна, а людей заганяють у російське правове поле. Змушують фермерів реєструватися в фейкових адміністраціях, відкривати рахунки в російських банках, реєструватися в російській податковій на території окупованого Криму. Ввели так звану бівалютну зону, але ми не бачимо в ходу великої рубльової маси — в основному розрахунки йдуть в гривні. 

Сергій Нікітенко: Це пов’язане з тим, що грошей дійсно не було. Росіяни не зовсім дурні. Вони розуміли: якщо завезуть в Херсон велику масу готівки, то більшу частину місцеві зголоднілі гауляйтери, колаборанти і зрадники просто розкрадуть. Це очевидно для всіх, хто знає Володимира Сальдо. Він сидить і очікує бюджетів. Точніше, сидів до вчорашнього дня. Тепер він розуміє, що бюджети підуть повз, і для нього, я думаю, це особиста трагедія.

Рублі завозилися і завозяться зараз. Їх роздають в Херсоні, ви бачили, мабуть, давки пенсіонерів за цими грошима. В Скадовську вишикувалася довжелезна черга. Люди прийшли за грошима в Генічеську. Якщо рублі роздають, мене цікавило, — чому їх ніхто не бачить? Люди казали, що вони з’являються частенько на заправках, в магазинах, але на ринках, відомо точно, рублі не приймають. Тому люди, отримавши ці 10 тисяч рублів, міняють їх у місцевих валютників на гривні і йдуть на ринок, бо там дешевше, ніж в супермаркетах.

Але навіть отримавши ці рублі, люди отримують все менше і менше. Буквально кілька днів тому росіяни змінили курс. Якщо раніше гривня до рубля була 1:2. То зараз вони змінили на 1:1,5. Це призвело до росту цін. Особливо це стосується пального. Ще тиждень тому пальне в Херсоні було дешевше, ніж всюди по Україні, — десь 33 гривні. Зараз, після зміни курсу, коштує вже 44 гривні. І це теж не викликає особливого задоволення у населення на окупованих територіях.

Валентина Самар: І останнє важливе питання, що пропоную обговорити: вже більше тижня, як Кабмін України позгодив відставку голови військової адміністрації Херсонської області Геннадія Лагути. Далі мав послідувати відповідний указ президента, а потім ще один указ — про призначення нового керівника ВА. Але і досі ому цього не відбулося. Чому і  хто претендує на цю посаду?

Кирило Тимошенко, Геннадій Лагута, Сергій Козир та Давид Арахамія Фото: facebook.com/khoda.gov.ua

Сергій Нікітенко: Чому не сталося, мені важко сказати. Узгодили і тиждень чекають — це дуже дивно. Можливо, трохи збивають напруження. Бо херсонці, і ті, хто виїхали,  і ті, хто залишився, вважають Лагуту абсолютним злом. З ним люди пов’язують свої проблеми — і особисті, і проблеми Херсонщини. Можливо, це справедливо. Я не буду зараз оцінювати діяльність Лагути, бо нема що оцінювати.

Щодо призначення. З початку цього Лагута-гейта ми писали, і так казали наші джерела, що новим головою ВЦА буде військовий. І це було б логічно і правильно, бо область треба звільняти. Але буквально за день до того, як погодили звільнення Лагути, з’вилася інформація, що протиборчі групи в оточенні президента намагаються лобіювати своїх людей. Називають дві кандидатури: це діючий заступник голови ОВА Дмитро Бутрій, який працює на посадах в ОДА, здається, з 2016 року; і перший заступник голови облради Юрій Соболевський. Бутрія начебто лобіює гендиректор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв (очолював Херсонську ОДА в 2019-2020 рр.) . Вочевидь, йому немає чим займатися у воюючій країні, тому він зайнятий кадровими питаннями в Херсонській ОВА. Щодо Соболевського — невідомо. Можливо, він сам себе лобіює. Я в нього питав, він не підтверджує цю інформацію.

Валентина Самар: Але він зараз дуже медійний…

Сергій Нікітенко: Так і, можливо, саме тому його і називають. Хоча його називали кандидатом ще до призначення Гусєва, в 2019 році. Його вважають вихідцем із групи «Квартал». Можливо, хтось з «кварталівців», той же Шефір (Сергій Шефір — перший помічник президента Володимира Зеленського), його і лобіює. Хоча важко сказати. Для нас він взагалі загадкова особа — чий він і хто він?

Валентина Самар: Зрозуміло одне — довго ця пауза із призначенням голови військової адміністрації Херсонщини тривати не повинна. Вона вже і так затягнулася. Прийняти це кадрове рішення важливо. По-друге, має вже бути сформована якась єдина дистанційна адміністрація Херсонської області. Наші кореспонденти нещодавно були на звільнених територіях Херсонщини і в Кривому Розі, де працюють голови і співробітники п’яти ОТГ області. Але херсонські чиновники розкидані по всій території України! Видачею атестатів херсонським випускникам займаються криворіжці, керівниця департаменту освіти ХОДА — в іншому місті. Місцезнаходження Лагути взагалі не було відоме.

Сергій Нікітенко: Я знаю про щонайменше п’ять міст, де знаходяться зараз посадовці Херсонщини. Окрім Кривого Рогу, Кропивницького і Миколаєва, про які всім відомо. З’ясувалося, що в Хмельницькому є якась утаємничена база. І в Івано-Франківську також є якась «амбасада» Херсонщини. Чим вони займаються, я не знаю. Як в такому режимі можна чимось керувати, я не уявляю. Яким би геніальним управлінцем не була людина, це неможливо на 100%.