Group DF Дмитра Фірташа повідомила в передостанній день 2021 року, що ПрАТ «Ukrainian Chemical Products» — так з 2014 року називається перереєстрована на Київ компанія «Кримський титан» — продало усі свої кримські активи російській компанії «Русский титан».
Це майновий комплекс титанового заводу в Армянську, адмінбудівлі, майно спортклубу і пансіонату «Волна», квартири та земельні ділянки. Group DF стверджує, що угода із продажу активів «Ukrainian Chemical Products» в Криму закрита, всі необхідні зміни внесені в українські реєстри. Але чи можливо було це зробити в законний спосіб без дозволу до Антимонопольного комітету?
Про це в ефірі програми «Питання національної безпеки» розповідає Агія ЗАГРЕБЕЛЬСЬКА, співзасновниця ГО «Ліга Антитрасту», екс-держуповноважена (2015–2019рр) Антимонопольного комітету України України.
Валентина Самар: Чи мала компанія Фірташа і її партнер по угоді «Русский Титан» звертатися до Антимонопольного комітету, перш ніж продавати свої кримські активи?
Агія Загребельська: На мою думку, звичайно, вони мали звертатися. Тому що, якщо ми порахуємо обсяг доходу всіх компаній, пов’язаних з Дмитром Фірташем, це буде точно перевищувати ті пороги, які передбачені антимонопольним законодавством.
Але для мене цілком зрозуміло, чому вони не зверталися — тому що це активи в тимчасово окупованому Криму, це активи, пов’язані з підсанкційним Дмитром Фірташем, і я думаю, що навряд чи вони в АМКУ отримали б якийсь дозвіл. Тим більш, ми не знаємо на сьогодні, хто ця компанія, яка придбала ці активи, тому що ми бачимо фактично ноунеймів з сиволічним статутним капіталом. відповідно, за цією компанією може ховатися хто завгодно, і навіть сам Фірташ. Якби вони звернулися до АМКУ за дозволом, їм довелося б розкрити всю структуру власності, і АМКУ мав би можливість, якби, звичайно, в нього було таке бажання і мотивація, докопатися до того, хто є цим реальним покупцем і хто ховається за цією компанією. Але вони не звернулися. Що це означає?
На сьогодні в АМКУ на підставі інформації, яка вже є в ЗМІ, тобто у відкритому доступі, є всі підстави, щоб розпочати власне розслідування щодо концентрації без дозволу. І в подальшому, якщо АМКУ доведе, що концентрація без дозволу відбулася, а тут ми бачимо всі ознаки цього, то він може штрафувати до 5 % річного доходу компанію покупця, і всю групу, відповідно, встановивши, кому вона належить. Тому тут ми можемо отримати в подальшому певний грошовий зиск для бюджету. Але це, звичайно, історія на роки.
Відповідь АМКУ
Валентина Самар: Оштрафувати компанію-покупця? Але ж у неї порожньо в закромах!
Агія Загребельська: Поки що порожньо. Але якщо АМКУ встановить, хто за нею, то це буде вже, по-перше, не порожньо, а по-друге, після того, як вона купила колишній «Кримський Титан», який — ми розуміємо — веде господарську діяльність, і обороти там немаленькі — відповідно, вже у групи компанії-покупця вже буде не порожньо. І, відповідно, вже буде з чого стягувати гроші.
ПрАТ Ukrainian Chemical Products (раніше «Кримський Титан»), Армянськ, окупований Крим Фото: Youtube Крыминформ
Валентина Самар: Ситуація традиційна: бізнес, що залишився працювати на тимчасово окупованій території, придумав схеми одночасного існування у двох юрисдикціях, в українській і в російській. І в тому повідомленні Group DF, де сповіщалося про продаж кримських активів ПрАТ «Ukrainian Chemical Products», говорилося, що угода вже закрита, і в українських реєстрах вчинено певні дії.
Однак ми знаємо, що і колишній «Кримський Титан», і «Ukrainian Chemical Products» були закредитовані по самі вуха. Були скандали — російський банк ВТБ збирався їх банкрутувати буквально на початку минулого року, і всі ми слідкували за судовими справами. Є кредитна лінія Альфа-банку. Ми зайшли у ці реєстри, і побачили, що в майновому реєстрі, наприклад, всі ті активи, майно, цехи, будівлі, соціальні об’єкти, які належать ПрАТ «Ukrainian Chemical Products», вони всі під обтяженням. Вони всі є заставним майном. Чи могла компанія Фірташа продати ці активи, це рухоме і нерухоме майно, якщо воно під обтяженням?
Агія Загребельська: Звичайно, якщо воно під обтяженням — він не міг це продати. Але ж я так розумію, що кредитори тут приватні банки, а не державні банки України. Відповідно, як там кредитори домовлялися з Фірташем — враховуючи те, що це російські банки…
Валентина Самар: Альфа Банк в Україні легалізований, це акціонерне товариство в українському реєстрі…
Агія Загребельська: Добре, скажемо так: пов’язані, такі, що мають російський шлейф. Тут вже питання домовленості боржника і кредитора. Юридично, він не міг, звичайно, це продати, і, можливо, саме тому продавалися саме корпоративні права, а не об’єкти.
Валентина Самар: ЄДР каже, що корпоративні права не продавалися. Ми бачимо, що там і досі бенефіціар Фірташ, і бачимо ту саму структуру власності, що була раніше.
Агія Загребельська: Але якщо продавалися окремі активи — нерухомість та інше майно — то в такому випадку або воно було продано поза увагою кредиторів, і зараз ми маємо побачити активну роботу служб безпеки цих банків, яка мала бути спрямована на те, щоб встановити все ж так контроль, відновити обтяження на цих активах, які перебували в заставі. Або, можливо, були певні перемовини між компаніями Фірташа, компаніями покупця і кредиторами щодо того, що вони дають свій дозвіл на відповідне переоформлення — може бути і таке.
Валентина Самар: Але як же тоді внести реєстраційні дані в реєстри, якщо там ці об’єкти все ще під обтяженням?
Агія Загребельська: Думаю, тому в реєстрі й немає ще змін, і, можливо, ми їх навіть не побачимо. Або вони будуть внесені на підставі якихось інших документів, які будуть підписані між покупцем, продавцем і кредитором.
Валентина Самар: Це законно?
Агія Загребельська: Це законно. Тому що ви винні гроші банку, і банк, враховуючи, що це його гроші, які він вам позичає, він може зі свого боку певним чином вирішувати питання з приводу того чи іншого обтяження. Єдине, що воно буде законним у випадку, якщо буде здійснюватися у відповідності до передбаченої законом процедури, якщо всі органи і посадові особи банку дадуть свої дозволи, будуть прийняті відповідні рішення — тому що там є кредитні комітети, є своя служба безпеки, яка має дати свій дозвіл, перевірити і з’ясувати, хто покупець.
Валентина Самар: Зрозуміло, що з приватними банками можна було домовитися, там могла бути переуступка боргу, могли змінитися іпотекодержателі за іпотечними кредитними договорами. Але є ще й чинні українські судові рішення, які дійшли аж до вищої інстанції, за якими компанія Фірташа винна багато мільйонів Пенсійному фонду України. Як він міг реалізувати своє майно, якщо в нього є заборгованість?
Агія Загребельська: Це вже інше. Тут треба дивитися, чи накладені арешти виконавчою службою, і якщо так, то колишній «Кримський титан» має стати клієнтом не тільки АМКУ, не тільки наших державних служб безпеки, а й пенсійного фонду і Державної виконавчої служби, які мають подивитися, а що ж там взагалі відбувалося, і як так склалося, що скоро в нас не буде з чого здійснювати стягнення.
Блокада железнодорожной ветки на завод «Крымский титан», 28 сентября 2015 года, фото Крым.Реалии
Валентина Самар: У повідомленні Group DF йдеться про те, що введення санкцій стосовно Фірташа — а там був загальний перелік обмежень, які вводяться до персони і передбачають блокування активів і блокування виведення капіталів за межі України. Як це узгоджується з можливістю продажу активів?
Агія Загребельська: В нас взагалі санкції працюють досить дивним чином. Це ж не перша історія, у якій, не дивлячись на накладені санкції, на блокування активів, все одно ці активи реалізовуються. Тут мав би спрацювати запобіжник АМКУ — це, до речі, третій аргумент, чому Фірташ не пішов в АМКУ. Бо Антимонопольний комітет за законом не може давати дозвіл, якщо особа підсанкційна і якщо санкції передбачають саме блокування активів.
Але, враховуючи те, що вони не пішли до АМКУ, то вони змогли обійти й цей запобіжник. Відповідно, звичайно, коли Україна відновить контроль над тимчасово окупованою територією, тоді в нас буде можливість говорити і про нелегітимність цього правочину, в тому числі й на підставі санкцій. На сьогодні наші можливості обмежені, але державні органи можуть оцінити цю транзакцію, дати висновок, чи мали право так робити, чи ні.
Валентина Самар: Тобто, третю заяву нам варто писати вже в РНБО — стосовно застосування санкцій і їхнього обходу. Втім, ми з вами вже говорили колись у цій студії, що Фірташ не один, навіть не 1+1.
Всі українські олігархи, які залишилися працювати в Криму, зареєстрували своє майно і корпоративні права паралельно з українським реєстром в російській юрисдикції — вони всі працювали за однаковою схемою, і рано чи пізно продавали свій бізнес. Так було з Юрієм Косюком, який через Лондонську біржу продав свої аграрні активи в Криму — компанії «Дружба народів», «Дружба народів Нова», свої землі, сади та інші активи. так було і з Рінатом Ахметовим, якого змусили продати портові активи — стивідорну компанію і сухий док, куди могли заходити судна PANAMAX. Вони продали свої активи, і це пройшло мимо української каси. І в жодному з цих випадків ми не знаємо про те, що АМКУ давав дозвіл.
Чому так відбувається? Це законодавство треба підлаштовувати до таких випадків? Бо ж мова не лише про Крим, а й про окуповані території Донецької і Луганської областей — там так само ці оборудки відбуваються. Що робити на законодавчому і виконавчому рівні, і куди мають дивитися слідчі органи?
Агія Загребельська: Якщо говорити про процедурні питання, то антимонопольне законодавство в нас цілком відповідає найкращим західним практикам — зокрема це стосується інструменту концентрації. І ніщо антимонопольному комітету не забороняє реагувати на подібні транзакції, відкривати справи, розслідувати і в подальшому накладати штрафи. Але, на жаль, ми бачимо пасивну позицію АМКУ. Ми з вами можемо звертатися до АМКУ з відповідними заявами — для того, щоб, якщо АМКУ не читає державні реєстри, то, можливо, прочитає нашу заяву і почне своє розслідування.
Валентина Самар: Це заява про…?
Агія Загребельська: Це заява про початок розслідування з приводу концентрації без дозволу. Тому що на всі ці концентрації наші великі бізнесмени чи олігархи, мають в будь-якому випадку отримувати дозвіл в АМКУ. Антимонопольний комітет на підставі цього розпочинає розслідування. Звичайно, я розумію, що в АМКУ виникнуть проблеми через те, що будуть складнощі з отриманням інформації з тимчасово окупованої території.
Валентина Самар: Але ПрАТ «Ukrainian Chemical Products» зареєстрована в Києві. Об’єкт придбання — в Криму, але він оформлений як відокремлений підрозділ — Армянська філія ПрАТ «Ukrainian Chemical Products», без окремої юридичної особи.
Агія Загребельська: Все одно потрібна інформація і від продавця, і від покупця. І з інформацією від покупця в АМКУ в будь-якому випадку почнуться проблеми. Але цей процес важливо починати. Бо якщо АМКУ зараз не почне це розслідування, то спливають строки давності — три роки, і відповідно АМКУ вже не зможе це розслідування розпочати. Крім того, якщо АМКУ залучить правоохоронні органи, можливо, він і зможе отримати необхідну йому інформацію, навіть без направлення якихось відповідних документів в РФ, тому що з окупованою територією в нас немає легальних методів комунікації, все одно це робитиметься через РФ, де зареєстрована компанія-покупець. І, можливо, він зможе завершити розслідування, накласти штраф. І у країни буде ще кілька важливих аргументів у сьогоднішніх подіях з РФ, буде більше фінансових засобів тиску на окупанта.
Валентина Самар: Через міжнародні суди, вимаєте на увазі?
Агія Загребельська: Сьогодні ми можемо свої рішення приймати, абсолютно законні. А як далі ці рішення використовувати — це вже інше питання. Тому що, коли я ще працювала в АМКУ, ми накладали штраф на компанію «Газпром», і дехто теж на це дивився скептично: мовляв, що ви з цим штрафом потім зробите? Але сьогодні вже частина грошей за цим штрафом перерахована, і Володимир Зеленський розповідав, як він побудував на ці гроші багато кілометрів доріг. Тому ми маємо приймати рішення, робити свою роботу. а далі як ці рішення використовувати — я думаю, час покаже.
