Острів Зміїний став для росіян другою Чорнобаївкою. Вже декілька тижнів українські військові завдають ефективні та ефектні удари по ворожих позиціях. Тільки з 2 по 8 травня ЗСУ «замінусили» десантний катер типу «Серна», 4 десантно-штурмові катери типу «Раптор» (ще один отримав ушкодження), вертоліт з російським десантом, кілька зенітно-ракетних комплексів «Стріла-10» та ЗРК «Тор», пункт управління, командний пункт, склади боєприпасів та десятки окупантів. Здається, саме така доля спіткає і всі наступні спроби висадити на острові окупаційній контингент. В чому важливість Зміїного для воєнних дій у цій частині акваторії Чорного моря і чому росіяни попри дуже відчутні втрати не залишають спроб утримувати його під контролем, говоримо з Павлом ЛАКІЙЧУКОМ, керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
Валентина Самар: Що зараз відбувається в північно-західній частині Чорного моря, в районі острова Зміїний? В чому полягає його важливість на цьому етапі війни, перш за все, для України?
Павло Лакійчук: Чорноморський флот рф, який діє за планами командування Південного військового округу, здійснює три основні задачі. Це сприяння сухопутним військам на приморському напрямку, морська блокада наших портів і нанесення ракетно-артилерійських ударів по об’єктах інфраструктури на території України.
Раніше в цьому районі було два угрупування кораблів: крім ракетно-артилерійських, намагалися шорхатись ще й десантні. Але зараз залишились переважно ракетно-артилерійські, які обстрілюють наші міста «Калібрами» та блокують порти.
От саме блокадні дії найбільш зручно здійснювати з цього району. Це маршрути руху до протоки Босфор з портів Одеси, Південного, з дунайських портів. От росіяни там і обоснувалися «піратити».
Валентина Самар: Тобто, чи можна сказати, що той, хто володіє Зміїним, той контролює – блокує або деблокує – наші чорноморські порти? Виходячи з цього, так можна сформулювати завдання для ЗСУ?
Павло Лакійчук: Якщо чесно, все навпаки. Досить давно, ще до початку цієї так званої «операцiї» ми часто сперечалися щодо інтересу росіян до острова Зміїний. Ще тоді ми, експерти, казали, що росіяни роблять велику помилку, намагаючись висадитись і діяти зі Зміїного. Це дурість! Бо знаходження в цьому районі великого бойового корабля в принципі значно ефективніше. Адже корабель — це цілий механізм з органами управління, системами забезпечення і всіма системами озброєння. Він може маневрувати. Таким кораблем був крейсер «Москва», який ми втопили.
Що стосується безпосередньо Зміїного, то це типове російське «греби все, що можеш». «А що там в українців ще й Зміїний? Давайте знищимо прикордонників на Зміїному!» — це ж одразу велика галочка. От вони в перші дні війни його і загребли на свою голову.
Валентина Самар: Тоді навіщо ми хочемо повертати його зараз, чи не стане ця ситуація дзеркальною? Якщо, звісно, це не гарантує деблокаду наших портів.
Павло Лакійчук: А ніхто й не каже, що ми хочемо туди висадити свій контингент і утримувати там постійно діючий гарнізон. Він був потрібен, коли Зміїний був прикордонною територією. Зараз Україна в стані війни, і утримання на Зміїному постійного українського гарнізону не обов’язкове. При необхідності там можна розмістити певні радіо-технічні засоби для спостереження за противником. Це вирішувати командуванню ВМС і відповідним службам.
Валентина Самар: Нова Чорнобаївка, як називають Зміїний з ЗМІ, насправді, не така весела морська історія, як зараз подається в ЗМІ. Це війна і втрати є і з нашого боку. 9 травня стало відомо про загибель легендарного кримського льотчика, заступника командувача ВМСУ з авіації полковника Ігоря Бедзая. Ми розповідали, як в 2014 році він як командир 10-й бригади морської авіації героїчно вивів техніку з аеродрому в Новофедорівці з окупованого півострова. Російські джерела пишуть, що його вертоліт начебто було збито під час спроби висадки нашого десанту на Зміїний. Чи можете ви підтвердити цю інформацію?
Павло Лакійчук: Ігор Бедзай був легендарною особистістю і він став нею задовго до 2014 року. Рішення евакуювати нашу сакську бригаду з окупованого Криму було природним для його характеру.
Полковник Бедзай загинув в морі при керуванні рятувальним вертольотом Мі-14 ПС. В якому районі і при виконанні яких завдань це сталося? Я не хотів би лізти поперед Генерального штабу і повідомляти такого роду інформацію.
Скажу, що Мі-14 ПС призначений для проведення спостережних дій і розвідки. Так, він може брати на борт невелику кількість особового складу. А щодо відео в ЗМІ, на якому здійснюється ураження вертольота Мі-8, то насправді це була операція ВМС по знищенню росіян на Зміїному.
Валентина Самар: Так, це вертоліт, якій був збитий ЗСУ в ніч на 8 травня. Повертаючись до розблокування північно-західної частини акваторії Чорного моря, де знаходиться Зміїний. Чи реально для наших ВМС і ЗСУ, на вашу думку, повністю витіснити росіян звідти на східну частину моря?
Павло Лакійчук: Я думаю, що кацапів треба гнати не тільки з західної частини моря, а й з Чорного моря загалом. Можна залишити їм на утримання Новоросійську бухту, тимчасово.
Взагалі вони своєю поведінкою продемонстрували не тільки Україні, а усім причорноморським партнерам свою непередбачуваність, бандитизм і неприпустиму на морі агресивність. Ви звернули увагу, що до потоплення «Москви» росіяни поводилися біля нашого узбережжя відверто нахабно? Вони відчували себе господарями моря до урізу води, грубо кажучи. І навіть те, що пару разів нам довелося уразити російські кораблі береговою артилерією, навіть системами залпового вогню, ні до чого не привело. І як тільки Україна довела, що має на озброєнні протикорабельний ракетний комплекс, росіяни відійшли на безпечну відстань від берега. І це підтверджує, що єдиним сучасним засобом ураження противника є протикорабельні протиракетні комплекси — берегового, морського чи повітряного базування. Хто має протикорабельні ракети, той захищений з моря.
Поки що в нас єдиний комплекс «Нептун» з невідомою кількістю ракет, який вже наполовину цю функцію виконав — витіснив росіян з нашої акваторії. Як тільки українці отримають інші ракетні системи будь-якого базування, росіянам залишиться хіба що розвернутися в Севастополь і звідти не потикатися. Тому що флот — це дуже дорога забавка. У порівнянні з іншими видами збройних сил він найменш ефективний, але найдорожчий. Чим більше кораблів — тим більше державі доводиться переживати за те, аби їх, не дай боже, не потопили. У росіян великий флот і тому їм доведеться добряче переживати.