Помічник Головнокомандувача ЗСУ майор Геннадій Частяков, який загинув від вибуху гранати під Києвом 6 листопада, був постачальником пального для Міноборони з 2014 року, фігурантом антикорупційних розслідувань і мав спільний бізнес із білорусами та росіянами. Наведемо сухі факти, які, як вважає редакція Центру журналістських розслідувань, суспільство має право знати.
Геннадій Частяков загинув від вибуху ручної гранати на свій 39-й день народження в с. Чайки під Києвом. За версією поліції, Частяков отримав шість гранат у подарунок і висмикнув з однієї чеку, що призвело до вибуху. 13-річний син Частякова отримав поранення і госпіталізований. Працівники ДБР повідомили про підозру офіцеру з апарату помічників Головнокомандувача ЗС України, який подарував гранати Частякову, нібито попередивши, що вони бойові.
Гранати, подаровані Геннадію Частякову. Фото: УП
Геннадій Геннадійович Частяков народився 6 листопада 1984 року на Донеччині, навчався в Одеському інституті сухопутних військ і служив у 30-й окремій Новоград-Волинській бригаді. Вийшовши в запас, зайнявся бізнесом.
Зокрема, до весни 2019-го року Частяков був керівником і власником ТОВ «Авто Сіті Сервіс». Ця компанія потрапила у гучний скандал у вересні 2014-го року – про це йдеться у розслідуванні програми «Наші гроші» (BIHUS.info). 12 травня 2014-го року «Авто Сіті Сервіс» отримав від Міноборони замовлення на поставку 5 225 тонн пального для реактивних двигунів на суму 83,59 мільйона гривень. Компанія до того ніколи не отримувала подібних замовлень і ніколи не займалася авіаційним пальним. Більше того, вона виявилася «паперовою» – без офісу і дійсних контактних даних. «Наші гроші» наводять думку експерта Сергія Куюна, за якою компанія взагалі могла не поставити замовлене пальне. Проблема не лише в переплаті, а й в тому, що у компанії не було ні фінансових ресурсів, ні кредитної історії, які б дозволили виконати замовлення під час гострої фази війни на Донбасі, та ще й на фоні стрімкого зростання цін на пальне.
При цьому розслідувачі зʼясували, що Тетяна Частякова, дружина власника компанії Геннадія Частякова, мала спільний бізнес – ПП «Львів Сапфір» – із дочками генерал-лейтенанта Михайла Куцина, який на момент скандального замовлення був начальником Генерального штабу – головнокомандуючим ЗСУ. ПП «Львів Сапфір», до речі, зареєстроване в курортному смт Брюховичі, вул.Запашна, буд. 14 – цю будівлю, колишній «будинок для прийому делегацій» львівського санаторію-профілакторію Міноборони, Михайло Куцин вивів з держвласності і оселився там зі своєю родиною.
Генерал-лейтенант Михайло Куцин. Фото: nato.mfa.gov.ua
Після звільнення в липні 2014-го Михайла Куцина з посади Міноборони звернулося до суду щодо повернення коштів. Загалом ТОВ «Авто Сіті Сервіс» отримало 7 виконавчих проваджень про стягнення боргів на користь Міноборони. Одне з них залишається відкритим і досі.
Крім того, Геннадій Частяков на момент загибелі був бенефіціаром турагенції ТОВ «Бюро туристичних технологій» та засновником аграрного ТОВ «Перше ранчо». Раніше він був також бенефіціаром ТОВ «Капітал Буд Інвест», засновником ТОВ «Транс петроль» та керівником у ТОВ «Атлантік Ойл» і ТОВ «ТЕК Енерджі Транс».
Але повернемось до Тетяни Частякової. Вона є співзасновницею ще однієї компанії – ТОВ Паливно-енергетична компанія «Плутос», керівником якої вказаний сам Геннадій Частяков, а співзасновниками, окрім його дружини, – громадянин РФ Армен Маргарян, українці Віталій Савченко, Вʼячеслав Новіков і колишній заступник керівника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Авагім Галстян. Останній є фігурантом розслідувань програми «Наші гроші» про будівництво готелю на території заводу «Артем».
Варто також згадати, що Тетяна Частякова була офіцером поліції – принаймні, у 2019 році вона подавала декларацію як заступниця командира роти в патрульній поліції Києва.
Але й це не все. На момент загибелі Геннадій Частяков був бенефіціаром ТОВ Спільне українсько-білоруське підприємство «Белавтодор-Україна», яке позиціонує себе як офіційне представництво білоруської державної компанії «Белавтодор». З білоруської сторони засновниками є три дочки ДК «Белавтодор» і унітарне підприємство «Белзарубежторг», а з української – ТОВ Фінансова компанія «Фінанс-капітал», засновником і бенефіціарним власником якої вказаний знову ж таки Геннадій Частяков.
Техніка «Белавтодор» в Україні. Фото: Обозреватель
Компанія залучала білоруських підрядників до прокладання й ремонту автошляхів в Україні, зокрема й у програмі «Велике будівництво», про що у 2020 році звітувало навіть посольство Республіки Білорусь в Україні. Загалом лише за 2019-й рік білоруські будівельні трести зі структури ДК «Белавтодор» (частина з яких є засновниками «Белавтодор-Україна») виграли 9 тендерів на ремонт ділянок доріг по всій Україні на суму майже 61,0 млн. доларів США.
Але будівництво доріг супроводжувалося відмиванням бюджетних коштів. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, білоруські співзасновники «Белавтодор-Україна» протягом 2020-2021 років за результатами проведених публічних закупівель Службами автомобільних доріг у Київській, Рівненській, Житомирській областях отримали підряди на проведення дорожньо-будівельних робіт на загальну суму 0,7 млрд грн. В подальшому, йдеться в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2022, частка отриманих вказаними компаніями бюджетних коштів привласнювалась шляхом їх перерахування на рахунки підконтрольних компаній, зокрема ТОВ «ФК «Фінанс Капітал».
Наразі «Белавтодор-Україна» перебуває в процесі банкрутства – у трьох відкритих виконавчих провадженнях компанія проходить як боржник, судових засідань у справах про заборгованість компанії теж не бракує.
