Глава «Сбербанка России» Гєрман Грєф, один із найвпливовіших людей Росії, який крутиться в ближній орбіті Владіміра Путіна, активно забудовує Південний берег Криму. Йому віддають один за одним ласі шматки узбережжя, звільняють заради нього і його проектів земельні ділянки, забирають землю у місцевих мешканців, зносять будівлі, викорчовують масандрівські виноградники, вирубуютьі реліктові ліси, ламають майно й бізнес місцевих підприємців і навіть унікальні туристичні об’єкти. Зводячи на узбережжі свої багатомільярдні палаци, Грєф безжально йде по головах. «Влада» Криму на тому бенкеті – лише офіціанти, які підносять ненажерливому «гостю» нові й смачніші страви.
Бульдозери «Мрії» Грєфа
Фешенебельний готельний комплекс Mriya Resort & Spa в селі Оползневе у Великій Ялті через ТОВ «Гарант-СВ» та його засновників – ТОВ «Аукцион» і «Гамма-С» належить «Сбербанку России», українська дочка якого починала будувати його перед окупацією Криму. Для сприяння цьому «стратегічному інвестору» уряд Миколи Азарова навіть забезпечив пільгове оподаткування.
Заради «Мрії» знесли недобудований пансіонат Міністерства цивільної авіації СРСР, зведений для відпочинку працівників Київського авіазаводу – творця найбільшого у світі літака АН-225, відомого за назвою «Мрія». Звідти засновники готелю й запозичили назву.
Недобудований пансіонат Міністерства цивільної авіації СРСР. Фото: mriyaresort.com
У серпні 2014 року в тоді ще недобудованій «Мрії» Путін вперше в окупованому Криму проводив засідання Ради безпеки і зустрічався з депутатами Держдуми, де, серед іншого, визнав використання російських збройних сил під час проведення псевдореферендуму.
Mriya Resort & Spa став чи не найдорожчим готельним комплексом у Криму. Щорічно в ньому проводився Ялтинський міжнародний економічний форум (ЯМЭФ), найбільший інвестиційний захід з пропагандистський форумами «друзів окупації Криму» на полях. Ця діяльність готелю і стала підставою для того, що у листопаді 2018 року Mriya Resort & Spa та його власник – ТОВ «Гарант-СВ» потрапили під санкції США.
Про «Мрії» історію і пособництво окупації Криму ЦЖР докладно описав у розслідуванні Як підсанкційний готель Mriya перемагає у World Travel Awards.
Того ж 2018-го комплекс «приріс» «Винним парком» на незаконно вилучених на прохання Гєрмана Грєфа землях захопленого українського національного об’єднання «Масандра». Тоді повикорчували 13 гектарів виноградника елітного мускату білого, що знаходився поруч із «Мрією», і висадили новий – вдвічі менший за площею. Про цю нахабну крадіжку земель унікального об’єднання «Масандра» читайте в матеріалі Російські олігархи-винороби на крадених землях «Масандри» та їхні європейські міньйони.
Готельний комплекс Mriya Resort & Spa. Фото: mriya.maot.ru
Нині комплекс Mriya Resort & Spa разом із «Винним парком» займає 50 гектарів прибережної землі. Однак апетит Грєфа продовжує рости. Нещодавно він анонсував будівництво поряд із «Мрією» нового готелю – комплексу підвищеної комфортності на 420 номерів. Для порівняння – у «Мрії» їх наразі 425.
«Комплекс буде вписаний прямо в існуючий ландшафт, в місто, буде абсолютно приголомшливий проект», – сказав Грєф.
За словами Грєфа, нині готель, за рівнем вищий існуючого, на стадії проектування. Для російських багатіїв навіть «посунуть» море.
«Зараз йде будівництво пляжного комплексу: ми повністю перебудовуємо пляжну смугу – на 25 метрів в море виносимо пляжну зону», -хвалиться глава «Сбера».
Пляжні карти «Златоуста» в пасьянсі Грєфа
«Дачами Гєрмана Грєфа» місцеві мешканці називають ще один елітний комплекс в Алупці, зведений на місці знесеного пансіонату «Златоуст».
Розмах будівництва можна побачити на любительському відео, знятому ще в 2021 році.
Ця історія бере початок у 2008 році і ЦЖР про неї писав у 2013 році в рамках спецпроекту «Господарі кримських пляжів». ТОВ «Інтер-Ресурс-сервіс», зареєстроване на Палацовому шосе, 34, купило пансіонат «Златоуст» (колишній «Южный Урал») і отримало в оренду на 49 років найбільший пляж Алупки – сім карт загальною протяжністю в майже 400 метрів.
Компанія, була заснована двома сімферопольськими ТОВками з кінцями в оффшорах, алупкинською фірмою «Суланж» і компанією з управління активами «Акерс Інвест» олігарха й колишнього нардепа-регіонала Василя Хмельницького. У 2013 році на території розгорнулося масштабне будівництво.
Пляж пансіонату «Златоуст» в 2013 роцi. Фото: investigator.org.ua
Після окупації Криму Росією, у росреєстрі з’явилася компанія клон української – «Интерстар-Ресурс-Сервис» . З часом набір засновників змінювався і нині їх троє: ТОВ «Суланж» (30%) і «Авангард Инвест» (35%), та повʼязаний з Грєфом Павєл Батирбєковіч Тіщенко (35%). Разом із сином глави «Сбера» Олєгом Грєфом Тіщенко заснував у 2017 році в Санкт-Петербурзі ТОВ «Нева Инвест Групп» з купівлі-продажу нерухомості.
«Суланж» – клон української ТОВки, зареєстрованої у 2009 році саме за адресою будівництва – на Палацовому шосе, 34. Цю клінінгову фірму заснував Яков Моісєєвіч Хор – 87-річний батько депутата Держдуми РФ, «единороса» й мільярдера Глєба Хора, якого називають сподвижником Грєфа. Уродженець Донецької області Глєб Хор є представником «вугільного лобі» в Держдумі. Головним активом родини є видобуток вугілля в Сибіру через компанію «Рутэк», серед засновників якої – також батько депутата.
Але в родини є й інший бізнес, яким Хори наслідили і в Криму. Фірма «Ривьера», де в засновниках до 2019 року також значився старший Хор, отримала на півострові кілька підрядів. Зокрема, на облаштування територій монастирів на Фіоленті та в Інкермані, реконструкцію парку Ахматової та парку Побєди в Севастополі. За халтурну роботу у парку Побєди «Ривьера» отримала понад 800 мільйонів рублів та судовий позов від адміністрації міста, адже «реконструкція» посипалася ще до закінчення гарантійного терміну. Відзначилась »Ривьера» і на будівництві сберівської «Мрії». У 2015 році Глєб Хор отримав від Аксенова «орден «За верность долгу».
Російський депутат-бізнесмен Глєб Хор (ліворуч) і гауляйтер Криму Сергій Аксенов. Фото: ruspekh.ru
Територія колишнього «Златоусту» прилягає до розкішного парку Воронцовського палацу – найбільш відвідуваного туристичного об’єкту Криму. За останні роки тут виріс цілий житловий комплекс на понад 200 апартаментів від 27 до майже 700 квадратних метрів з тенісними кортами, басейнами, спортивними та вертолітним майданчиком.
Житловий комплекс на вул.Палацове шосе,34. Фото: наш.дом.рф
Здачу в експлуатацію переносили кілька разів, нині її анонсують на кінець цього року. Середня ціна за квадрат елітної нерухомості на березі Чорного моря – понад 517 тисяч рублів (майже 6 тисяч доларів). За даними сервісу наш.дом.рф, розпродано вже 19% приміщень.
Житловий комплекс на вул.Палацове шосе,34. Фото: наш.дом.рф
Знаменита «канатка» стала Грєфу на заваді
Тут ми підходимо до ще однієї цікавої історії – як Грєф через коліно зламав унікальну кримську «канатку». Канатна дорога Місхор – Ай-Петрі довжиною 2980 метрів входить в десятку унікальних інженерних споруд світу завдяки принципу маятника. Її півторакілометрова частина – від середньої станції «Сосновий бір» до верхньої – «Ай-Петрі» – найдовша в Європі безопорна ділянка канатної дороги, тут немає жодної опорної вежі – їх функцію виконують вагончики, що рухаються назустріч один одному. Канатка почала працювати в 1988 році і стала одним з найпопулярніших туристичних об’єктів Криму. За 15 хвилин кабінка піднімала відвідувачів на висоту 1152 метри – з нижньої станції «Місхор» на верхівку Ай-Петрі.
Канатна дорога на Ай-Петрі. Фото: c-pravda.ru
Від 1994 року канатку орендували Лері Георгійович Сванідзе та його дружина Надія Григоріївна Оліфер – через свої ТОВ «Олімп» та «Стартінвест». 64-річний Лері Сванідзе – відома у Великій Ялті людина. Цей грузинський парубок зробив в українському Криму спочатку бізнесову, а потім і політичну кар’єру. У 2006 році він став депутатом Кореїзської сільради, а в 2010 – очолив її. У 2014 році став на бік окупантів і до 2021 року був «депутатом» «Ялтинської міськради» від «Единой России». А тоді раптом склав депутатські повноваження за власним бажанням. З якого дива той демарш? Причину слід шукати в подіях, які розгорнулись трохи раніше.
Каменем зіткнення стала все та ж канатна дорога, яка приносила родині Сванідзе чималі прибутки, обслуговуючи мільйони відвідувачів. У 2021 році «Стартінвест» показав прибуток у 43,5 мільйона рублів. «Влада» Ялти називала підприємство бюджетоутворюючим і навіть присуджувала йому премію «Кращий платник податків». Проте у 2020 році «Ялтинська адміністрація» через суд розірвала договір оренди із «Стартінвестом». Той намагався оскаржити рішення суду, але у 2023 відмовився від позовних вимог. На той момент канатка вже була закрита. У жовтні 2022 року майно передали новому орендарю – щойно заснованому ТОВ«Русь», прописаному в Кореїзі на Алупкінському шоссе, 52. Запам’ятайте цю адресу, до неї ми ще повернемось.
Керівник «Русі» засекречений Федеральною податковою службою РФ. Але вказана в реєстрі електронна адреса [email protected] виводить на Севастопольську регіональну громадську організацію ветеранів спецназу й учасників бойових дій «Спецназ-Русь». Її керівник з 2015 року – Андрій Вікторович Кудрявцев. Є також членом «Общественной палаты Севастополя». У тієї «Руси» лише один співробітник з майже півмільйонною зарплатою. Ймовірно, це саме Кудрявцев. Тоді як у штаті «Стартінвесту» було понад 80 співробітників і ще стільки ж наймали додатково влітку для обслуговування «канатки».
Андрій Кудрявцев, колаборант. Фото: sevoborona.site
Чому ж успішне підприємство, зразковий платник податків «Стартінвест» раптом став аутсайдером і «впав» з «канатки»? Після передачі канатної дороги новому орендарю, наприкінці 2022 року, майно «канатки» – три станції й три земельні ділянки – були передані з муніципальної в республіканську власність. «Влада» заявила про інвестора, який збирається вкласти у модернізацію канатної дороги 150 мільйонів рублів. При цьому ім’я таємничого інвестора не називали.
Але ніякої загадки тут немає і це, звісно, не «Русь» Кудрявцева. А ТОВ «Мрия.Про», якою управляє «Мрия» (читай – Сбербанк).
«Кинутий» Лері Сванідзе нині керує відділом з курортів та туризму в «адмінстрації Ялти». І, судячи з його сторінки у мережі ВКонтакте, виглядає щасливим і продовжує «топити» за «рашу» й Путіна. Навіть бере участь у всіляких сберівських збіговиськах.
Лері Сванідзе на форумі Академії гостинності. Фото: vk.com
Після закриття у 2022 році «канатку» обіцяли відкрити до початку сезону 2023 року. Щоправда, в скороченій версії: «мер» Ялти Яніна Павленко оголосила, що тепер дорога починатиметься не з нижньої станції, а з середньої. Мовляв, щоби уникнути пробок в Місхорі.
«У Місхорі в нас постійно виникав колапс з рухом транспорту, оскільки там дуже вузьке «горлечко» й дуже велика кількість автотранспорту», – сказала Павленко.
Проте місцеві мешканці висувають іншу версію закриття нижньої станції. Вона стоїть на шляху від нової «дачі Грєфа» до готелю «Мрія». Скупчення машин та людей заважали проїзду дорогих клієнтів готелів. На місцевих форумах люди не стримувались у коментарях:
«У Місхорі просто треба комусь дорогу від звичайних людей звільнити. І ми всі прекрасно це знаємо».
«Звісно, у нього ж дача на нижніх воротах у Воронцовський парк, так-так, оці великі, дерев’яні ворота – це в’їзд в його дачу, й йому не подобається пробка на шляху до своєї дачі. Прізвище його вимовляти вголос неможна, хоча воно й складається з 4 літер, і «Мрія» – його власність, але тссс».
«Так і скажи, впарили нижню станцію в куда-то руки! Не здивуюсь, якщо і там без Грєфа (яке мерзенне слово) не обійшлося, всмоктує південнобережну землю, як пилосос. Як добиратимуться туристи без машин до середньої станції? Там від траси ще йти і йти! Присмокталося це гниле Грєфйо до Південного берега… Їхав би в Маріуполь будувати, урод! Навколо середньої станції заповідник, взагалі-то! Дуже цікаво подивитись у що вони перетворять навколишній ліс, там місця немає під нормальну парковку».
«Мрія» відтяпала собі половину канатки, а нам це подають як оптимизацію».
А тепер пригадайте адресу, за якою зареєструвалась фірма-прокладка «Русь». Алупкінське шоссе, 52 – це адреса саме нижньої станції канатної дороги.
Закрита нижня станція канатної дороги «Місхор». Фото: po-krymu.ru
Зрештою «канатка» простояла майже два роки. Її помпезно відкрили лише 12 червня 2024-го, приурочивши відкриття до Дня Росії. Тепер дорога стартує з середньої станції «Сосновий бір», де задля парковки вирубили реліктові сосни.
Золотий сберівський град на Алупку
У квітні 2022 року, після введення блокуючих санкцій США й інших країн, «Сбербанк» повернувся в Крим, звідки пішов у 2014-му, побоюючись санкцій. Відтоді Гєрман Грєф все частіше навідувався на півострів, а віднедавна, як кажуть місцеві мешканці, фактично оселився в Алупці. І з новою силою почав наводити там «красу».
У 2022 році Алупка, вочевидь, не без лобіювання самого Грєфа, виграла грант нацпроекту «Туризм і індустрія гостинності» на облаштування центру міста. За наступні два роки з федерального бюджету на проект надали понад 250 мільйонів рублів. Електропровод сховали під землею, замінили труби водопроводу й каналізації, знесли кілька приватних об’єктів.
Знесені в Алупці об’єкти. Фото: avatars.dzeninfra.ru
А цього року золотий дощ впав на Воронцовський палац. Невідомий меценат пожертвував йому 223 мільйона рублів на діабазову бруківку для оновлення доріжок. Закупівлю бруківки провели без конкурсу. Єдиним постачальником каменю стало ТОВ «Гарден Сити», зареєстроване у московській Плющисі. Одним із засновників фірми є Єфімкін Ігор Васильйович. Він також був у засновниках «ООО «Ривьера», що працювала у «Мрії» та оскандалилася на реконструкції севастопольських парків. Коротко кажучи, всі свої й всі під Грєфом. А той, як кажуть місцеві, полюбляє ранкові пробіжки Воронцовським парком. Тож доріжки мають відповідати дорогим кросівкам.
Те, що гроші на Алупку падають не з неба, а протікають через Грєфівські структури, свідчать його особисті інспекції міста. 1 травня цього року Грєф інспектував реконструкцію Алупки. А в серпні здійснив вояж в компанії «глави» Криму Аксенова та духівника Путіна – митрополита Тіхона.
Гєрман Грєф (праворуч) в Алупці 1 травня 2024 р. Фото: avatars.dzeninfra.ru
Сергій Аксенов (ліворуч), Гєрман Грєф (в центрі), митрополит Тіхон (праворуч) в Алупці 13 серпня 2024 р. Фото: vk.com
Тримайся, Ай-Петрі
Тим часом щупальця «Мрії» захоплюють все більше територій. В програмі розвитку комплексу, розрахованого до 2035 року, крім нового готелю, планується зведення конгрес-холу, парку розваг, природного парку, а також винного та горного кластерів. Тож Грєф взявся за Ай-Петрі. Інтерес до плато він проявляє вже давно. В 2017 році тут знесли всі будівлі – кафе і крамниці місцевих підприємців. Знесення проходило під гаслами захисту унікальної природи Ай-Петрі. Аксенов заявляв, що на плато залишиться лише станція канатної дороги. Вже тоді ходили розмви, що єдиним власником туристичної інфраструктури на Ай-Петрі хоче стати «Сбер». Згодом «влада» анонсувала будівництво тут гірськолижного курорту. Однак від цього проекту відмовились через дефіцит на горі водних джерел для генерації штучного снігу.
Знесення будівель на плато Ай-Петрі, 2017 р. Фото: Олександр Полегенько
Хто нині розпоряджається Ай-Петрі, публічно невідомо. Але на створеному сайті його називають гірським тематичним парком. Тут же рекламують і продають квитки на «канатку» і пропонують оренду комерційної нерухомості, від якої ще нещодавно обіцяли звільнити плато.
А присутність «Сбербанка» на Ай-Петрі підтвердилась презентацією на горі арт-об’єкту «Шепотіння гір», який відкривав сам Грєф.
Арт-об’єкт «Шепотіння гір» на Ай-Петрі. Фото: oblast45.ru
Страховиська з людськими обличчями – подарунок Криму від уральського відділення «Сбербанка». «Арт-об’єкт відкрили в рамках святкування 10-річчя Mriya Resort & SPA. Він має символізувати єдність Кримських і Уральських гір», – повідомила прес-служба курорту, так і не пояснивши, у чому ж та єдність полягає. Натомість обнадіяла, що «Шепотіння гір» – одна з десяти композицій, які будуть подаровані Криму різними відділеннями «Сбербанку». Подібні страховиська збираються встановити по всьому півострову.
На відкритті того «шепотіння» Грєф сказав, що це лише початок розвитку туристичної зони на Ай-Петрі. Він анонсував будівництво наступного року нової канатної дороги карусельного типу. Мовляв, вона буде у 22 рази продуктивнішою за нинішню, яка «вже не відповідає жодним сучасним вимогам».
«Заодно ми приводимо в порядок й узбережжя теж – зносимо всі незаконні, несуразні будівлі, яких там не повинно бути. І ми хочемо зробити два відкриті пляжі, які будуть доступні. Зараз разом із адміністрацією Ялти ми вирішуємо питання, щоби вилучити там всю інфраструктуру, незаконно зведену, й почати будівництво нових пляжних комплексів», – сказав Грєф журналістам.
Новий колонізатор Великої Ялти ураганом йде Південним узбережжям Криму, зносячи на своєму шляху все, що заважає його планам.
