Аби дізнатись, скільки справ колишніх державних та військовослужбовців Криму уже скеровано до суду, треба мати інформацію із трьох прокуратур, адже справи розслідуються слідчими органів Нацполіції за підслідністю. Генеральна прокуратура та СБУ розслідують провадження щодо колишніх топ-високопосадовців АРК і Севастополя, що відкриті за статтями 110 і 111 ККУ – державна зрада і сепаратизм. Прокуратура АРК розслідує або здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо скоєння цих та інших, в тому числі, воєнних злочинів екс-посадовцями Криму, а військова прокуратура – у справах колишніх військовослужбовців ЗСУ та військового керівництва країни агресора. Спеціальне (заочне) слідство із зрозумілих причин – відсутності обвинувачених і їхнього бажання брати участь у процесі і, водночас, необхідності забезпечувати їхнє право на захист – має ускладнену процедуру. Не заплутатися тут необізнаному дуже важко, тож у громадськості складається враження, що правоохоронці і суди бездіють.
Прокуратуратура АРК
На сьогодні прокуратура АРК скерувала до суду 72 обвинувальних акти за процедурою спеціального досудового розслідування щодо 56 колишніх депутатів Верховної Ради АРК, двох колишніх працівників органів прокуратури та 14 депутатів Севастопольської міської ради, обвинувачених у державній зраді та сепаратизмі. Але наразі у суді відбувається розгляд по суті лише одного кримінального провадження. Більшість решти ніяк не може перетнути етап підготовчого засідання чи через неявку одного із учасників, чи через невиконані обвинуваченням чи захистом процесуальні дії.
Цього тижня мало було відбутися підготовче засідання у справі Ремзі Ільясова, який на момент анексії був членом президії Верховної Ради Криму і членом Меджлісу кримськотатарського народу. У 2014 році він перейшов на бік окупаційної «влади» і агітував кримських татар брати участь у незаконних виборах, чим заслужив посаду «віце-спікера Госсовєта Криму».
«Віце-спікер Госсовєта Криму» Ремзі Ільясов Фото: crimea.gov.ru
Ільясов обвинувачується в скоєнні державної зради, обвинувальний акт скеровано прокуратурою до суду на початку минулого року. Але підготовче судове засідання і досі не проведено. Причина – складна процедура спецрозслідування (заочне розслідування – ред.), яка забезпечує право на захист обвинуваченого. Тому засідання відкладається через відсутність Ільясова і неналежне його поінформування.
«Крим – це невід’ємна територія України. Ільясов як мешканець даної території України має невід’ємні гарантії, у тому числі, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Виходячи із аналізу статті 6 Конвенції, він має бути особисто присутній на судовому засіданні, а до цього належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання. Звісно, без участі Ільясова ми не можемо проводити підготовче судове засідання», – красномовно вигукував призначений Ільясову адвокат Сергій Тимощук.
Адвокат Сергій Тимощук, призначений Ремзі Ільясову Фото: investigator.org.ua
Звичайно, про добровільну появу Ремзі Ільясова у суді годі й думати. Однак такий закон. І він має бути дотриманий. Попри те, що це вимагає затрати значних ресурсів, серед яких – і оплата роботи адвоката, залученого через Центр правової допомоги. Ільясов не виходить на зв’язок з призначеним йому адвокатом. Незважаючи на це, підготовче судове засідання знову переносять через неналежне інформування обвинуваченого.
Прокурор відділу прокуратури АРК Ірина Барцицька сподівається, що спеціальне судове провадження щодо Ільясова розпочнеться вже найближчим часом.
Ірина Барцицька, прокурор відділу прокуратури АРК Фото: investigator.org.ua
Військова прокуратура
Ще більше процесуальних клопотів і ще менше напрацьованої практики у спеціальних розслідуваннях злочинів, скоєних російськими високопосадовцями – і цивільними, і військовими, які організовували і здійснювали окупацію Криму. Серед тих, чиї обвинувальні акти вже у суді, – керівники міністерства оборони Росії та командування Чорноморським флотом РФ.
Один з них – Олександр Вітко, командувач Чорноморським флотом Росії. У 2014 році Чорноморський флот, що базується по усій території Криму і Севастополя, зіграв одну з ключових ролей у військовій спецоперації з окупації півострова. Олександр Вітко потай розподіляв перекинуті з Росії збройні підрозділи на об’єкти Чорноморського флоту і особисто чинив тиск на українських військових.
Командувач Чорноморського флоту РФ Олександр Вітко Фото: РИА Новости
У березні 2014 року Вітко особисто прибув до захопленого штабу ВМС України, командувача якого було незаконно позбавлено волі – віце-адмірала Сергія Гайдука утримували на гауптвахті російського флоту.
Під час розгляду у суді справи Віктора Януковича екс-начальник Генштабу Збройних Сил України Володимир Замана розповів, що напочатку окупації зустрічався із Олександром Вітко, який дав чітко зрозуміти: у нього є наказ захопити півострів і він збирається його виконати на сто відсотків.
«Перед цим я встиг зустрітися із командувачем ЧФ РФ Вітко. Зустріч відбулася у Херсонесі, розмова була напружена. Я запитав, що відбувається. Він був досить нервовий, напружений. Сказав, що вони отримали завдання і будуть йти до кінця. Я кажу, до якого кінця? Вітко сказав, що він ці питання не вирішує. Він отримав завдання, і мусить їх виконувати», – розповів Замана.
Адмірал Вітко обвинувачується в посяганні на територіальну цілісність України. За даними слідства, командувач ЧФ РФ причетний також до заподіяння збитків Україні у вигляді втрати об’єктів державної власності на загальну суму понад одного трильйона гривень. Проте підготовче засідання у цій справі цього тижня також не відбулося – адвокат не дочекався суддів , які були задіяні у іншомузасіданні та поїхав за своїми справами.
Призначене засідання у справі ще одного високопосадовця ЧФ РФ, яку веде військова прокуратура, також виявилось безрезультатним. У районному суді Києва повинно було відбутися засідання по справі начальника Берегових військ Чорноморського флоту РФ Олександра Острикова. Його обвинувачують в організації блокування підрозділів ВМС ЗС України під час анексії Криму. Саме за його вказівкою, за даними слідства, відбувалася роздача зброї російським козакам і проросійськи налаштованим жителям, яких у подальшому назвуть «кримською самообороною».
Начальник Берегових військ Чорноморського флоту РФ Олександр Остриков Фото: ForPost
Але засідання суду не відбулося, бо суддя із колегії суддів був присутній на іншому засіданні.
Генеральна прокуратура України
Різні справи стосовно найтоповіших підозрюваних із Криму розслідуються одночасно слідчими різних органів слідства – в залежності від підслідності. Генпрокуратурою розслідується кримінальне провадження за підозрою Сергія Аксенова, Володимира Константинова, Наталії Поклонської та ще низки осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.28, ч.1 ст.109 (вчинення дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади), ч.4 ст.28, ч.3 ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело до тяжких наслідків), ч.1 ст.111 (державна зрада), ч.1 ст.255 (створення злочинної організації) КК України.
Сергій Аксенов, Володимир Константинов, Наталія Поклонська Фото: УНИАН
Водночас прокуратура АРК розслідує кримінальні провадження за незаконну передачу міжнародного дитячого центру «Артек» у власність Росії та заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, фігурантами яких є, відповідно, Аксенов та Поклонська.
Отже, одні і ті ж особи є фігурантами різних справ, які розслідуються одночасно слідчими трьох відомств. Оскільки, майже стовідсотково, це спеціальне, тобто, заочне розслідування, слідчим та прокурорам треба проходити багаторівневі процедури. Стосовно топ-підозрюваних чи обвинувачених – по кілька разів у кожному з проваджень. Це вимагає подвійної задіяності учасників процесу і його вартості та гальмує і без того повільний судовий процес у цих справах. Процедура заочного розслідування вимагає забезпечувати право на захист тих, хто обвинувачується у державній зраді чи порушенні суверенітету України. Навіть коли вони про це не просять і зовсім ігнорують слідство, адвокат їм буде призначений. Це те, що відрізняє українські суди від судилищ у РФ чи окупованому Криму.
