Робоча група з підготовки пропозицій щодо змін у розділ Х Конституції України («Автономна республіка Крим») після року роботи затвердила остаточний варіант тексту пропозицій і готова передати його Конституційній комісії. Вирішення питання зміни статусу Криму відбувається у той час, коли територія півострова анексована Російською Федерацією. Робоча група працювала у напрямку, визначеному заявою президента України Петра Порошенка, у якій він визнав право кримськотатарського народу на національно-територіальну автономію.
Про рекомендації змін до конституції України, прийняті робочою групою, які можуть стати базовими для визначення майбутнього Криму, розповів в ефірі програми «Питання національної безпеки» Арсен ЖУМАДІЛОВ, директор Кримського центру стратегічних досліджень та експерт робочої групи. (Телепроект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська від 15 травня 2018 року)
Валентина Самар: Доброго дня, Арсене! Ви – один з тих, хто бере безпосередню участь у засіданнях робочої групи, яка вже напрацювала проект щодо статусу півострова Крим, і який вже направлений до конституційної комісії. Розкажіть про саму процедуру. Як вона бачиться, як планується, з якими часовими проміжками той чи інший етап має настати?
Арсен Жумаділов: 11 травня 2017-го року за ініціативи президента України була створена робоча група для напрацювання змін до розділу 10 Конституції України – «Автономна Республіка Крим». Конституційна комісія ухвалила рішення щодо створення такої робочої групи, і вона почала свою роботу. Президент 18 травня 2017-го року вийшов саме з цим меседжем на публіку і сказав, що він ініціював роботу такої робочої групи. І рівно за рік після того, як було ухвалене рішення про її створення, вона ухвалила остаточний текст, і цей текст буде передано в секретаріат Конституційної комісії для того, щоб секретаріат ініціював скликання Конституційної комісії.
Ми сподіваємося, що ця Конституційна комісія буде скликана вже в травні або на початку червня для того, щоб розглянути напрацьований проект, і підтримає його. Щоб вже на День Конституції президент України міг сказати , що є цілісний, якісний, підтриманий конституційною комісією текст, який він готовий вносити на чергову сесію Верховної Ради України. Я думаю, що це внесення відбудеться восени.
Валентина Самар: Поговорімо про зміст. Отже, розділ 10 Конституції України, який називається «Автономна Республіка Крим». Як він буде виглядати і яким чином він буде змінюватися?
Арсен Жумаділов: Ми публічно заявили про основні принципи, які закладені в цьому тексті, ще в березні на зустрічі Меджлісу кримськотатарського народу і з дипломатами, що акредитовані в Києві.
Є кілька принципових моментів. Ми говоримо, що Автономна Республіка Крим від територіального принципу свого утворення переходить до національно-територіального принципу утворення. Джерелом особливого статусу цієї території є право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного народу в Україні. Це та стаття, з якої починається цей розділ, і це принципово і важливо. Чому? Тому що це означає, що всі ті відмінності в державному управлінні, у функціонуванні органів місцевого самоврядування, в інших суспільних сферах життя, які є в Криму, пов’язані не з тим, що хтось хоче собі створити «заповєднік кримськотатарського комунізму», а з тим, що кримські татари є корінним народом України, вони мають певну специфіку, яку треба підтримати з боку держави, врахувати для того, щоб цей народ міг почуватися адекватно на цій землі.
Валентина Самар: Як буде називатися розділ 10?
Арсен Жумаділов: Робоча назва, яку ми пропонували як підгрупа, була назва «Крим». Також були думки, що варто залишити назву «Автономна Республіка Крим». Але на робочій групі, яка дуже активно збиралася протягом квітня та травня, було ухвалено рішення, щоб назва була «Кримська автономія». Тобто, прибирається слово «Республіка» як таке, що викликає дуже багато питань, на які не завжди є коректна відповідь – окрім того, що так історично склалося. Зараз є політична воля, є правові підстави для того, щоб відмовитися від слова «Республіка», і від нього, мабуть, відмовляться. Тому це буде «Кримська автономія» – це та назва, яку робоча група наразі передає в конституційну комісію.
Валентина Самар: Як ви формулююте першу статтю?
Арсен Жумаділов:Вона буде розширена, до статті 134 буде додана друга частина, яка відображатиме принцип, що джерелом особливого статусу Кримської автономії є право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного народу в Україні. Також залишається перша частина, де йдеться про те, що ця автономія є складовою частиною України.
Потім ми переходимо до наступної статті, в якій є новація. Все по тексту лишається так, як є, окрім того, що: після слів (Конституцію Криму – Ред.) «приймає ВР АРК» і до «затверджує ВР України» додаються слова «за погодженням з Курултаєм кримськотатарського народу». Про що тут говориться? Тут закладається важлива засаднича риса цієї автономії. Ми не говоримо, що органи національного самоврядування (представницькі органи кримськотатарського народу) підміняють собою органи місцевого самоврядування – в жодному разі. Хоча таке бачення було, деякі пропонували, але ми не пішли цим шляхом. Ми не сказали, що вони собою підміняють, але ми говоримо про те, що наші представницькі органи кримськотатарського народу в особі Курултаю і Меджлісу будуть взаємодіяти з органами публічної влади.
Валентина Самар: Який статус буде в Курултаю кримськотатарського народу? Він поки не інтегрований у нас в правове поле України. Як він з’являється одразу в статті 135?
Арсен Жумаділов: В статті 135 з’являється Курултай, в статті 136 – там, де йдеться про представницькі органи автономії, ми додаємо статтю 136-прим, тобто 136 -1, і говоримо про представницькі органи кримськотатарського народу. Тобто в переліку органів, які утворюються в Криму, з’являються, окрім Кримської ради і кримського уряду, і Курултай кримськотатарського народу, і Меджліс кримськотатарського народу. Вони отримують статус конституційних органів, тобто тих, які є засадничими для функціонування української держави на всій її території, в даному випадку на території Кримської автономії.
Валентина Самар: Чи потребуватимуть вони окремих законодавчих актів?
Фото: investigator.org.ua
Арсен Жумаділов: Саме так. Коли ми говоримо про Курултай і Меджліс, ми не можемо виписати всі ці норми, якими вони регулюватимуться, в Конституції, тому ми даємо відсилочну норму про те, що ті повноваження, які визначаються Конституцією для представницьких органів кримських татар, визначаються законами України. До речі, коли ми напрацьовували текст до Конституції, паралельно, починаючи з квітня, (і це була позиція президента України) ми доробили законопроекти, які будуть йти пакетно зі змінами до Конституції. Це два законопроекти: про корінні народи України і про статус кримськотатарського народу в Україні. Це важливо тому, що в нашій Конституції є багато норм, які не функціонують через те, що немає законів, які б розтлумачили ці норми для центральних органів виконавчої влади, для наших судів і так далі. Тому ми сприйняли пропозицію президента – йти одразу із законопроектами.
Валентина Самар: Тепер в структурі органів Кримської автономії, окрім парламенту та уряду, з’являється новий орган. Як він буде формуватися? Це буде представницький орган чи парламент?
Арсен Жумаділов: В статті 136 ми не змінювали багато того, що стосується Ради Криму та уряду Криму. Ми посилаємося на те, що будуть закони України, які визначатимуть, як саме вони функціонуватимуть. Я не виключаю, що, можливо, коли будуть ухвалюватися ці закони, буде ухвалена така норма щодо професійності їхнього функціонування. Я скажу так: ми цього не обговорювали, і це не є предметом конституційного регулювання та Конституції України.
Але в статті 136 є така зміна – так звана квота. Вона визначається так, що, по-перше, встановлюється кількісний склад Верховної Ради, говориться про те, що є сто депутатів. Не буде, як в окупаційному «Совєтє», де кількість депутатів знизилася до 75, а буде як і раніше – сто. І з цих ста – 34 є представниками кримськотатарського народу, особливість обрання яких визначає закон.
Валентина Самар: Чому 34, а не 33, щоб була третина? Чому не пропорційно до кількості населення кримськотатарського народу? Звідкіля взялася ця цифра?
Арсен Жумаділов: По-перше, ми говоримо про те, що ця автономія, ці зміни до Конституції спрямовані на відновлення колективних прав кримськотатарського народу, які були порушені внаслідок геноциду кримськотатарського народу, що відбувся у ХХ сторіччі. До того, як він відбувся, до встановлення радянської влади в Криму, кримських татар в Криму було десь приблизно 35%. Потім вони пройшли через жернова радянської влади в Криму, включно із депортацією, зі спецпоселеннями, недозволами на повернення до Криму, і ми зараз маємо те, що маємо.
Чому 34, а не 33? Запропонована нами норма встановлювала, що не менше однієї третини становлять представники кримськотатарського народу. Ми мали дуже палкі дискусії щодо того, чи має бути така формула – «не менше», чи це має бути цифра, яка закарбована. І взяла гору та позиція, що це має бути чітка цифра, адже інакше на етапі законотворення може бути так, що хтось скаже, що хай це буде 40 або 50 представників. Не менше однієї третини – це не 33, а 34. Отже, станом на сьогодні запропонована така форма. На наш погляд, це не порушує демократичність обрання цього органу, тобто кількісна більшість в Криму все одно визначатиме, кого буде більше кількісно у Кримській Раді, але, з іншого боку, вона надасть реальний важіль впливу для цієї меншості в особі кримськотатарського народу впливати на рішення цього органу.
Валентина Самар: Яким чином будуть обиратися депутати Кримської Ради? За якою системою? Та яким чином буде обиратися частина, яка буде делегована чи неделегована Курултаєм кримськотатарського народу?
Арсен Жумаділов: Про делегування Курултаєм ми не говоримо, тому що норма про те, що вибори є прямі, є засадничою для всієї Конституції і для всіх виборних органів. Делегування не буде – це не якась двоступенева система.
По-друге, ми не визначали в цій Конституції, хоча були такі пропозиції, виборчу систему. Ми не говоримо про те, чи це буде пропорційна система, чи мажоритарна, чи змішана система. Коли це питання буде на порядку денному, і в тій, і в іншій системі ми знайдемо ті механізми, які можуть забезпечити гарантоване представництво. Коли ми працювали над цими змінами, ми намагалися якомога більше інтегрувати всі і процеси, які будуть в Криму, і синхронізувати їх з тими процесами, які будуть по всій Україні. Тобто, яка буде система на місцевих виборах по всій Україні, така система буде і в Криму, але при цьому із забезпеченням цього гарантованого представництва.
Валентина Самар: Яке було найгостріше питання, яке розводило позиції членів робочої групи? Навколо якого питання було зламано найбільше списів, і яким чином ви дійшли згоди?
Арсен Жумаділов: Таких тем було дуже багато, згадаю одну з останніх: чи мають закони України визначати порядок формування і діяльність представницьких органів кримськотатарського народу? Була позиція деяких юристів, що законами України має чітко визначитися все те, що стосується і формування, і діяльності і Меджлісу, і Курултаю кримськотатарського народу. Бо коли ці органи мають конституційне закріплення, вони мають чітко відповідати всьому тому, що є в законодавстві України, і діяти у межах, у спосіб, тобто на підставі законів України. І це була позиція, з якою ми не могли погодитися, тому що це є самоврядні органи корінного народу, є наше звичаєве право кримськотатарського народу – всі скликання Курултаїв від І і до VІ (чинного) напрацьовували свою певну базу самоврядних функцій, які є дотичними лише до кримських татар. І ми знайшли баланс, таку формулу, де ми говоримо, що ті повноваження, які українська держава передає цим представницьким органам, визначаються законом України – яким саме чином Курултай і Меджліс кримськотатарського народу будуть ними користуватися і на підставі них діяти. Тут ми говоримо, що буде визначено законами України. Але у тому, що стосується самоврядних функцій, суто внутрішніх питань і проблем кримських татар, діяльність Курултаю і Меджлісу визначатиметься внутрішніми документами.
