Президент РФ Володимир Путін нещодавно згадав про бесіду з «останнім прем’єр-міністром» України, з яким в російської сторони були «нормальні відносини». Ймовірно, йдеться про Миколу Азарова, який очолював український уряд до лютого 2014 року. «У нас вибору немає, Крим щось генерує, ми змушені забирати звідти більше ніж давати для того, щоб підтримати інші регіони України», – нібито відповів український прем’єр на запитання Путіна, чому Київ «забирає гроші з Криму».
Як повідомляє офіційний сайт Кремля, про це Путін сказав 20 липня під час чергової поїздки до окупованого Криму, де на вкраденому в України суднобудівному заводі «Залів» у Керчі були закладені два нові бойові кораблі для Військово-Морського флоту РФ.
Президент РФ намагається маніпулятивними тезами підмінити грунтовний аналіз формування бюджету АР Крим у складі України – так само, як питання про належність Криму він знецінює казкою про «незаконний подарунок Хрущова Україні».
Андрій Клименко, заслужений економіст АРК і керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» вважає слова Путіна про гроші, які Україна нібито забирала в Криму, маніпуляцією.
«Держава так влаштована. Ми платимо податки для того, щоб утримувати армію, чиновників, та для того, щоб за рахунок сильних регіонів вирівнювати розвиток більш слабких регіонів, де немає можливості заробляти кошти. Так заведено у світі. Чому Путін забирає гроші з Сибіру? Сибір же робить національний дохід – газом, нафтою, алмазами Якутії. А як там люди живуть? А він забирає гроші, щоб ракети будувати», – сказав експерт у коментарі Центру журналістських розслідувань.
Андрій Клименко, головред порталу Blackseanews.net Фото: investigator.org.ua
За даними досліджень видання BlackSeaNews та Інституту чорноморських стратегічних досліджень, у 2012 році на території Криму було зібрано 11,3 млрд грн податків. З них до бюджету АРК надійшло 1,95 млрд грн. До бюджетів міст і районів – 2,5 млрд грн. До Держбюджету України було перераховано 6,84 млрд грн. Видатки ж зведеного бюджету АРК склали 9,83 млрд грн. Таким чином, коефіцієнт фінансової незалежності Криму у 2012 році склав 1,15. Тобто, кількість зібраних податків у співвідношенні із витратами зведеного бюджету була більшою. Отже, в останні роки перед російською окупацією Крим не був дотаційним регіоном.
З року в рік основними джерелами надходжень до бюджету автономії ставали акциз, податок на доходи фізичних осіб та податки з підприємств хімічної галузі.
«У промисловому виробництві АРК працюють близько двох тисяч підприємств різного розміру і форми власності. Але бюджетоутворюючими серед них можна назвати не більше десяти. Лідери за фінансовими показниками – компанії хімічної галузі. Це підприємства бізнесмена Дмитра Фірташа: «Кримський Титан» з виручкою в 2012 році 3,6 млрд грн і «Кримський содовий завод» – 1,5 млрд грн. Також гроші до бюджету приносять виробники алкогольних напоїв: «Кримська горілчана компанія» з виручкою 2,3 млрд грн, «Інкерманський завод марочних вин» – 595 млн грн і «Кримський вино-коньячний завод «Бахчисарай» – 308 млн грн», – писало на початку березня 2014 року видання INSIDER, аналізуючи економічні перспективи окупантів у Криму.
Промислове виробництво АР Крим до окупації Фото: theinsider.ua
У 2013 році дохідна частина бюджету АРК склала 5,11 млрд грн, з яких 2,428 млрд. грн становили власні доходи, а в січні 2014 року, напередодні окупації, Верховна Рада Криму ухвалила бюджет автономії з дохідною частиною 5,37 млрд грн. При цьому дотації з державного бюджету України становили близько третини доходів бюджету Криму.
Андрій Клименко пояснює:
«Крим насправді в останні роки перед окупацією не був дотаційним (тобто він збирав податків та інших обов’язкових платежів до всіх рівнів бюджетів більше, ніж були бюджетні видатки). Півострів у 2000-2013 роках був за інфраструктурою одним з найкращих регіонів України. У нас були найкращі нові магістральні дороги з материка. В 2010-2013 роках Крим був туристичним лідером, в тому числі за кількістю та якістю готелів, що мали 5 та 4 зірки. Крим був абсолютним лідером серед портів Чорного моря в круїзному бізнесі (а це інтегральний показник якості інфраструктури). Крим досить швидко розгортався в сторону європейського туриста, бо була така стратегія диверсифікації, що, до речі, фінансувалася ЄС. Регіон динамічно розвивався. Більше половини населення залежало від курортного сезону. Ніяка Варна, Сочі та Батумі не могли конкурувати з Кримом. Було три круїзних порти в Чорному морі – Ялта, Одеса та Севастополь. Севастополь був на третьому місці по заходам іноземних круїзних лайнерів».
Після окупації наповнення бюджету в Криму відбувалося інакше – надходження з федерального бюджету РФ становлять до 85% доходів бюджету Криму, якщо рахувати федеральні цільові програми, левову частку яких становлять будівництво Керченського мосту, траси «Таврида» та численних «реставрацій». Коефіцієнт фінансової незалежності Криму у 2016 та 2017 роках склав 0,43.
Тобто, якщо український Крим утримував себе сам, ще й забезпечував інші регіони за рахунок податків, то для Росії утримання Криму обходиться дуже дорого.
