Збройна агресія Росії проти України триває уже сьомий рік. За даними моніторингової місії ООН з прав людини, внаслідок бойових дій на Донбасі було пошкоджено чи зруйновано понад 50 тисяч житлових будинків.
Хто має відшкодовувати людям втрачене майно – Росія, як країна-агресор, чи Україна, яка має захищати права своїх громадян, постраждалих внаслідок війни? Питання складне і дискусійне, але вже є практика, про яку сьогодні ми і поговоримо.
В Україні існує механізм грошової компенсації людям за зруйноване житло, однак де-факто проблема залишається невирішеною.
Отже, як працював механізм відшкодування протягом років від початку воєнних дій на Сході? А ніяк не працював. Бо не було такого механізму. Та й компенсацію можна було, теоретично, отримати за рішенням суду. Політичне керівництво України замість стану війни, як пам’ятаєте, назвало збройну агресію Росії на Донбасі терористичним нападом і ввело Антитерористичну операцію – АТО.
Зруйнований артобстрілами будинок в селі Водяне біля Маріуполя, березень 2018 р. Фото: RFE/RL
Тому позивачі, чиє житло було знищено від потрапляння снарядів чи мін, зверталися до суду, посилаючись на статтю 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Ця стаття передбачає відшкодування збитків постраждалих за рахунок державного бюджету.
Зараз АТО вже закінчилася і постає питання: а хто, все-таки, має платити людям відшкодування? Росія, яка знищила домівки цивільного населення, чи Україна, яка не змогла захистити людське майно?
У Правозахисній групі «СІЧ», яка від початку війни на Донбасі надає юридичну допомогу військовим та переселенцям, кажуть, що національні суди не сприймали посилання на закон про боротьбу з тероризмом.
«Нам суди відповідали, що в даному випадку не розповсюджується ця норма. Суди не вбачають підстав для посилання саме на ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» та Кодекс цивільного захисту. Повинен бути державою передбачений окремий механізм, який був затверджений 2 вересня 2020 року», – розповідає юристка ГО «Правозахисна група «СІЧ» Марина Кіптіла. «Для того, щоб йти до ЄСПЛ, люди зобов’язані скористатися всіма механізмами, які надає держава. Тому не можна оминути цей порядок виплати компенсації. Ми коли подаємо позови до ЄСПЛ, то в нас відповідачами є і Україна, і Росія».
Юристка «Правозахисної групи «СІЧ» Марина Кіптіла Фото: helsinki.org.ua
У судах люди стикалася також із відсутністю затвердженої методології оцінки завданих збитків для різних випадків. Якщо із зруйнованим вщент будинком все зрозуміло – житла немає, тож можна вимагати компенсацію за зруйноване майно.
А якщо будинок чи квартира пошкоджені і потребують ремонту. Як визначити скільки саме коштів потрібно?
Для прикладу, пригадаємо історію 67-річної Ніни Панфілової з Шахтарська, інтереси якої в суді представляють юристи групи «Січ».
У ніч з 2 на 3 серпня 2014 року під час сильного обстрілу у її квартиру потрапив снаряд. У цей час жінка переховувалася у підвалі. На щастя, ніхто з мешканців не постраждав, однак від масштабної пожежі квартира вигоріла вщент.
25 березня 2020 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Ніни Панфілової та зобов’язав державу сплатити їй компенсацію у розмірі 50 тисяч грн. Суди попередніх інстанції були категоричними і приймали рішення не на користь постраждалої. Постанова ж Верховного Суду уже набрала чинності та оскарженню не підлягає. Пенсіонерка Ніна Панфілова отримала у 10 разів менше тієї суми компенсації, яку просила у суді.
«У зв’язку з тим, що протягом тривалого часу так і не було розроблено Кабміном жодної постанови, яка б гарантувала якісь виплати особам, які переїхали, Верховний суд присудив компенсацію за недотримання державою своїх позитивних зобов’язань щодо розроблення відповідного механізму. тобто це не розглядається, як компенсація за пошкодження майна. А це компенсація за відсутність механізму», – каже Марина Кіптіла.
Наслідки обстрілу мікрорайону «Східний» у Маріуполі Фото: RFE/RL
Зараз юристи «СІЧі» готують скаргу до Європейського суду з прав людини. Але Марина говорить, що рішення доведеться чекати кілька років, і наразі буде перемогою навіть просто зареєстрована скарга.
«Рішення дійсно доведеться чекати кілька років, однак нам важливо, щоб ЄСПЛ визнав на початковому етапі нашу скаргу прийнятною. Оскільки суд зараз дуже відсіює всі скарги через велику завантаженість. Навіть якщо ми впевнені, що наявні підстави для розгляду скарги, це все одно дуже непередбачувано», – говорить адвокат.
У липні 2019 року уряд України вперше зробив спробу створити документ для регулювання виплати компенсацій. Однак він мав цілу низку недоліків.
Порядок не розповсюджувався на вимушених переселенців та людей, майно яких залишилося на непідконтрольних територіях. Тобто мова йшла тільки про тих людей, які не покинули населений пункт, де сталося руйнування. Наприклад, снаряд потрапив у будинок в Мар’їнці, що за кілька кілометрів від Донецька. І людина мала б жити протягом п’яти років, аби потрапити під дію постанови Кабміну! Жити, щодня ризикуючи бути вбитою. І не переїжджати, не реєструватися як переселенець навіть у сусідньому Покровську – тоді ж буде порушена дискримінаційна територіальність постанови.
Максимальна сума виплати обмежена – 300 тисяч гривень. Враховуючи, що компенсацію за зруйноване житло логічно використати для купівлі нового на новому місці проживання, то цієї суми взагалі не достатньо.
Власне, липневою постановою не передбачений єдиний реєстр зруйнованого майна, та підрахунку бюджетних коштів, необхідних для виплати компенсації. Тобто не була вирішена проблема із механізмом компенсації – згадуємо справу Ніни Панфілової.
У вересні 2020 року прив’язка до території зникла із тексту постанови. І на компенсацію тепер можуть розраховувати всі переселенці, зруйноване чи пошкоджене житло яких знаходиться на підконтрольній Україні території.
«Однак постанова все ж залишається дискримінаційною, тому що передбачається компенсація за те майно, яке зруйноване або пошкоджене на підконтрольній Україні території. Щодо непідконтрольної, то ці особи так і залишаються незахищеними з боку держави», – говорить Марина.
Отже, діючий порядок, хоч і виглядає прозорим, має низку недоліків. По-перше, незрозуміло, чому уряд встановив стелю компенсації саме у 300 тисяч гривень, тобто трохи більше 10 тисяч доларів за нинішнім курсом?
Чому досі не вирішена проблема із компенсацією за зруйноване житло, яке залишилося на непідконтрольній території?
Що це за комісія, яка буде обстежувати житло та як вона визначатиме чи придатне воно для ремонту? І чи братимуться до уваги особливості населеного пункту, де воно знаходиться? Наприклад, будинок у Пісках, біля зруйнованого донецького аеропорту може і реально відремонтувати, але жити у тому населеному пункті точно неможливо. Відтак, справедливо було б отримати повну компенсацію.
Маріуполь – поліетиленова плівка замість віконного скла, що вилетіло при обстрілі Фото: RFE/RL
«Це те, що вона розповсюджується на осіб, майно яких зруйноване на підконтрольній Україні території, а також сума у 300 тисяч є замалою. Як ми спілкувалися із відповідальними за механізм людьми, то вони зазначили, що вважають цю суму достатньою для цих населених пунктів», — розповідає адвокат.
Інша юристка із «СІЧі», Ксенія Онищенко нещодавно отримала відмову комісії щодо її клієнтки, житло якої зруйноване в результаті бойових дій. Комісія з обстеження житла визнала, що будинок не зруйновано, а пошкоджено, пори те, що у домі жити більше неможливо.
Рішення комісії позбавляє жінку права отримати компенсацію. Якщо б комісія визнала її будинок непридатним до житла, но вона могла б претендувати на отримання компенсації за зруйноване житло. Бо в цьому випадку не діяла б вимога залишитися у місці постійного проживання.
Отже, прогалин у діючих нормативно-правових актах та механізмі надання компенсацій за втрачене через збройний конфлікт житло, ніж достатньо. І ми обов’язково повернемось до цієї складної, але життєво важливої теми, аби розглянути усі її складові.
Якщо у глядачів та читачів цього блогу виникнуть питання чи потреба у правовій допомозі юристів – звертайтесь до профільних правозахисних організацій.
