Експерти Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та BlackSeaNews створили повну і єдину в світі базу даних юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції України, США та ЄС у зв’язку з агресією Росії. Не потрібно більше передивлятися сотні сторінок з додатків до Указів Президента – перевірка юридичної особи займе кілька секунд. А ще інструмент дозволяє виявляти прогалини в санкційних списках.
З березня 2014 року, від самого початку збройної агресії Росії проти України Сполучені Штати Америки, Європейський Союз та інші країни вводять пакети санкцій щодо російських юридичних та фізичних осіб, які впливають на політику держави або прямо причетні до конфлікту. Між тим Україна пасе задніх у застосуванні цього інструменту впливу на Росію: перший указ, що ввів у дію санкційне рішення РНБО, президент Петро Порошенко підписав лише у вересні 2015 року.
Санкційні списки України та західних держав дуже часто не співпадають. У 2018 році Центр журналістських розслідувань у матеріалі «Гра у санкції» порівняв списки Міністерства фінансів США та РНБО України, і знайшов сім десятків «несинхронізованих» російських впливових осіб та їхніх компаній.
Аби провести таке дослідження, журналістам потрібно було один за одним порівнювати додатки до Указів президента – окремі для юридичних і фізичних осіб – з переліком санкціонованих США осіб. Зараз таких додатків ще більше, а єдиного реєстру підсанкційних осіб і досі немає.
«На сьогодні є 22 діючих Указів Президента, в яких вказані юридичні особи, які перебувають під санкціями. І я не розумію як з цим можна працювати. Наприклад, нотаріус при будь-якій нотаріальній дії повинен перевірити, чи немає серед суб’єктів фігуранта санкцій. Так ось тільки по юридичних особах потрібно подивитися додатки до 22 Указам. У pdf-форматах», – говорить Тетяна Гучакова, експертка Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
Тетяна Гучакова, експертка Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Фото: investigator.org.ua
Тепер перевірити які санкційні режими застосовані до компанії чи знаходити невідповідності у санкційних списках стане набагато легше. Адже цю роботу виконали експерти Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та порталу BlackSeaNews.
Експерти Тетяна Гучакова та Андрій Клименко презентували базу юридичних осіб, щодо яких з 2014 року були застосовані санкції США, ЄС та України. У базі – 1856 юридичних осіб. Наразі це єдина у світі зведена база даних про компанії та організації, щодо яких застосовані санкційні обмеження, пов’язані зі збройною агресією Росії проти України.
Візьмемо для прикладу непублічне акціонерне товариство «Наследие Кубани». Ця компанія задіяна у знищенні об’єкту культурної спадщини – Херсонесу Таврійського.
Вставляючи її код у форму «реєстраційні дані», бачимо дати запровадження та закінчення санкцій України, посилання на Указ Президента. Тобто перевірка підприємства на наявність у базі займає кілька секунд.
Це абсолютно унікальний продукт, в якому можна знайти реєстраційні дані підприємств, історію прийняття по ньому санкційних рішень, зміну його юридичного статусу: реорганізацію, зміну назви, ліквідацію, появу правонаступників. Це дає можливість не тільки швидко знаходити дані про наявність санкцій щодо юрособи, а й оперативно виявляти системні помилки і так само їх оперативно їх виправляти.
Під час презентації Тетяна Гучакова відсортувала підприємства так, щоб виявити компанії, щодо яких Україна не продовжила дію санкцій, чим з невідомих причин виключила їх із санкційних списків. Таких діючих підприємств наразі 27.
«Залишаються ось ці 27 підприємств. І ми бачимо, як наростає «забудькуватість» України. У 2018 році два підприємства було забуто. В 2019 – одне. У 2020 – дев’ять. І решта 15 були забуті в 2021 році, в червні», – розповідає Тетяна Гучакова.
Серед них – російська центральна та кримська виборча комісії. І це на фоні нещодавніх незаконних виборів в Госдуму в окупованому Криму, які у світі не визнаються. Також підприємства російського авіаційного оборонного комплексу. Тобто ті компанії, які безпосередньо впливають на воєнну міць країни-агресора: «Авиационная холдинговая компания «Сухой», «Научно-производственная корпорация «Иркут», «ОДК-Авиадвигатель».
«Не все, що є в санкційних списках США, з’явилося в наших. Україна вже кілька разів заявляла про завершення синхронізації, але це не зовсім так. Більше того, три підприємства авіаційної промисловості Росії знаходяться під експортними обмеженнями США, але ці компанії зникли з наших списків», – каже Тетяна Гучакова.
Аналізуючи списки, експерти помітили чимало помилок. Наприклад, Україна, начебто синхронізуючи свої санкції з американськими, може внести до списку зовсім іншу компанію, співзвучну за назвою.
Отже, зведена база санкційних підприємств, хоч і неофіційна, у нас тепер є. Експерти показали органам влади, що створення реєстру – не таке вже й важке завдання. Але санкційна політика України потребує системного перезавантаження. Андрій Клименко зауважує, що останнім часом є деякі позитивні зрушення у цій сфері. Зокрема, активну ініціативу проявляє РНБО та Міністерство закордонних справ, в якому призначено спеціального представника з питань санкцій. Але цього ще замало для досягнення мети – ослаблення країни-агресора.
Андрій Клименко, керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор порталу BlackSeaNews Фото: investigator.org.ua
«Ми повинні розуміти, що Україна вже свій потенціал міжнародних санкцій майже використала. Перекрили воду, перекрили подачу електроенергії, поставки з материка, які були до кінця 2015 року, товарів … І нарешті Україна закрила порти, закрила аеропорт. Тоді ще у 2014 році Україна припинила військово-технічне співробітництво», – пояснює Андрій Клименко, керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і головний редактор порталу BlackSeaNews.
Експерти сходяться у думці, що наступним кроком для посилення ефективності обмежувальних заходів має стати застосування так званих вторинних санкцій, які торкнуться контрагентів уже підсанкційних осіб. Всі, хто співпрацюють з токсичними підприємствами, мають теж потрапити під санкції.
«Тисячі об’єктів власності України та АРК захоплені, вони є військовими трофеями, і вони використовуються проти нас. Ті ж суднобудівельні заводи українські. В РФ немає таких заводів, як «Залив», за його параметрами. Ми маємо ці всі підприємства, перш за все оборонної промисловості, які працюють сьогодні на території Криму, а також їх російських контрагентів, занести до своїх санкційних списків, і лобіювати внесення до санкційних списків США та ЄС», – говорить Андрій Клименко.
Міністерство закордонних справ України Фото: YouTube / GoPro
Тобто, Україна має бути проактивною: моніторити порушення санкційних режимів, виявляти задіяні агресором у Криму компанії та порушників міжнародного права, застосовувати до них санкції і надавати рекомендації західним урядам, лобіювати введення санкцій щодо цих компаній на заході. Водночас, використовувати всі діючі у світі санкційні режими для посилення власної політики.
«Є чотири американських програми «Україна», і вони пов’язані саме з російською агресією. А є безліч інших програм. Наприклад, за кібератаки, за втручання у вибори, є обмеження на експорт. Ми хотіли б зібрати всі ці підприємства, щоб якось простимулювати Україну вводити обмеження до цих же компаніям», – каже Тетяна Гучакова.
Якщо взяти до уваги усі підприємства, які входять в об’єднані російські корпорації, що задіяні у суднобудуванні і виробництві військової техніки на території Криму, то вийде перелік із сотень підприємств по всій території Росії. І це буде сильний санкційний удар по країні, що окупувала частину нашої території. Україна ще має виконати великий обсяг роботи із перезавантаження своєї санкційної політики. А шукати прогалини у ній із впорядкованою базою підсанкційних юридичних осіб буде набагато легше.
